Рішення № 103325272, 07.02.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2022 р. Справа № 922/4761/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Політучій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (адреса: 64309, Харківська обл.., м. Ізюм, вул. Донця-Захаржевського, 4) в інтересах держави, в особі територіальної громади м. Балаклія в особі Балаклійської міської ради Харківської області (адреса: 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, місто Балаклія, вулиця Центральна, будинок 16; код ЄДРПОУ: 04058628) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр" (адреса: 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, місто Балаклія, площа імені В.Й. Казмірука, будинок 11; код ЄДРПОУ: 33071513) , 2) ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Балаклійського РНО Харківської області Соколова Світлана Олексіївна (адреса: 64207, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул.. Соборна, 73) про визнання недійсним договору іпотеки за участю представників сторін:

прокурор – Трофіменко О. О. (службове посвідчення № 058452 від 03.12.2020);

1-го відповідача – не з`явився;

2-го відповідачів – не з`явився;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Балаклія в особі Балаклійської міської ради Харківської області (далі - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр" (далі – 1-й відповідач) та 2) ОСОБА_1 (далі - 2-й відповідач), в якій просить суд визнати недійним договір іпотеки від 03.03.2021, зареєстрований в реєстрі за № 197, укладений між ТОВ "Дані-Теплоцентр" (код ЄДРПОУ 33071513) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Балаклійського РНО Харківської області Соколовою С.О. в частині передання в іпотеку земельної ділянки за кадастровим номером 6320210100:00:030:0302, площею 0,2449 га за адресою: пл. В. Й. Казмірука, 11 у м. Балаклія Харківської обл.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що згідно з умовами договору іпотеки № 197 від 03.03.2021 1-й відповідач передав 2-му відповідачу в іпотеку земельну ділянку за кадастровим номером 6320210100:00:030:0302, площею 0,2449 га за адресою: пл. В. Й. Казмірука, 11 у м. Балаклія Харківської обл. При укладанні зазначеного договору 1-й відповідач, зокрема, керувався рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/848/20 яким визнано укладеним між Балаклійською міською радою Харківської області та ТОВ "Дані-Теплоцентр" договору купівлі продажу вказаної вище земельної ділянки. Однак, як зазначає прокурор, зазначене судове рішення суло скасовано Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 по справі № 922/848/20 за апеляційною скаргою прокурора. Прокурор зазначає, що спірний договір іпотеки № 197 від 03.03.2021 укладався в той час, коли Східним апеляційним господарським судом було відкрито апеляційне провадження на зазначене рішення, тобто рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/848/20 не можна було вважати таким, що набрало законної сили, а в подальшому і взагалі було скасовано. За таких обставин прокурор вважає, що 1-й відповідач не мав права передавати в іпотеку зазначену земельну ділянку, оскільки ніколи не був її власником.

Ухвалою Господарського суду Харківської від 06.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.01.2022; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів – приватного нотаріуса Балаклійського РНО Харківської області Соколову Світлану Олексіївну (далі – третя особа).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської від 05.01.2022 розгляд справи відкладено на 17.01.2022.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження третя особа надіслала на адресу суду письмові пояснення (вх. № 100 від 04.01.2022; вх. № 235 від 06.01.2022), в яких просить суд розглянути справу № 922/4761/21 без своєї участі, та зазначає, що нею було дотримано прядок вчинення нотаріальних дій під час посвідчення договору іпотеки земельної ділянки з кадастровим номером 6320210100:00:030:0302 № 197 від 03.03.2021.

Відповідачі не скористались своїм правом щодо подання відзиву на позов у порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської від 06.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.01.2022.

В процесі розгляду справи по суті 1-й відповідач супровідним листом (вх. № 2104 від 31.01.2022) направив до суду копії документів про припинення договору іпотеки № 197 від 03.03.2021 та зняття заборони відчуження нежитлової будівлі та земельної ділянки за адресою: пл. В. Й. Казмірука, 11 у м. Балаклія Харківської обл., що є предметом розгляду судової справи № 922/4761/21.

В судовому засіданні 31.01.2022 оголошено перерву до 07.02.2022.

На судове засідання 07.02.2022 прибув прокурор, просить суд заявлений позов задовольнити в повному обсязі.

Сторони та третя особа на судове засідання 07.02.2022 своїх уповноважених представників не направили, хоча належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом.

Третя особа в письмових поясненнях просить суд розглядати справу за її відсутності.

Сторони про причини неприбуття своїх представників суд не повідомили.

Оскільки неявка на судове засідання представників сторін та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом у даній справі.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно частини 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ст. 327 ЦК України та ч. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким чином, Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування.

Повноваження прокуратури, у тому числі щодо представництва інтересів держави в суді, встановлені Основним Законом України, не можуть бути передані законом будь-яким іншим державним органам.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами; делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Аналогічна позиція висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 у справі № 3-234/2018.

Як зазначає в позовній заяві прокурор, подання ним позову в межах даної справи зумовлено бездіяльністю Балаклійської міської ради Харківської області та невжиття заходів останньою щодо усунення порушення вимог земельного законодавства та права власності при передачі спірної земельної ділянки в іпотеку свідчить інформація органу місцевого самоврядування № 04-08/2696 від 15.06.2021, з якої вбачається, що рада не має наміру оспорювати договір іпотеки № 197 від 03.03.2021. Про бездіяльність Балаклійської міської ради Харківської області також свідчить те, що нею не оскаржувалось в апеляційному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020, прийняте в межах справи № 922/848/20, та яке скасовано лише у зв`язку зі зверненням з апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про намір звернення до суду з даним позовом в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор надіслав на адресу Балаклійської міської ради Харківської області 30.11.2021 за № 58/1-6060вих-21.

Таким чином, як свідчить зміст позовної заяви, прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом у межах даної справи.

Розглянувши спір по суті суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, рішенням XXXIV сесії Балаклійської міської ради Харківської області VII скликання від 07.09.2017 № 180-VII (а. с. 23) ТОВ «Дані-Теплоцентр» надано дозвіл на замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2449; га за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, пл. ім. В.Й. Казмірука, 11 для обслуговування нежитлової будівлі з метою подальшого викупу у власність за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади м. Балаклія.

Рішенням XL сесії Балаклійської міської ради Харківської області VII скликання від 05.12.2017 № 263- VII (а. с. 24) затверджено проект землеустрою: щодо відведення земельної ділянки та надано згоду на продаж ТОВ «Дані-Теплоцентр» земельної ділянки за адресою: Харківська область, м. Балаклія, майдан ім. В.И. Казмірука, 11 для обслуговування нежитлової будівлі площею 0,2449 га, кадастровий номер 6320210100:00:030:0302, узгоджено встановити суму авансового платежу.

На замовлення Балаклійської міської ради Харківської області, ТОВ «Юридична компанія "Всесвіт" виготовлено звіт про експертну грошову оцінку забудованої земельної ділянки кадастровий номер 6320210100:00:030:0302, вартість земельної ділянки була визначена у сумі 460700,00 грн.

В подальшому, Балаклійська міська рада Харківської області відмовила ТОВ «Дані-Теплоцентр" у підписанні примірників договору купівлі - продажу земельної ділянки кадастровий номер 6320210100:00:030:0302, посилаючись на те, що на пленарних засіданнях 08.10.2019 LXIII сесії та 04.11.2019 LXIV сесії Балаклійської міської ради VII скликання рішення Балаклійської міської ради про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та надання її у власність шляхом викупу не прийнято за відсутності необхідної кількості голосів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/848/20 задоволено позов ТОВ «Дані-Теплоцентр» до Балаклійської міської ради Харківської області про визнання укладеним між ТОВ «Дані-Теплоцен|гр» та Балаклійською міською радою Харківської області договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 6320210100:00:030:0302.

06.11.2020 державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіним С.В зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320210100:00:030:0302 за ТОВ «Дані- Теплоцентр» про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 54991495 від 06.11.2020.

На виконання наказу Офісу генерального прокурора України № 389 від 21.08.2020 під час здійснення моніторингу рішень, розміщених в Єдиному держаному реєстрі судових рішень встановлено рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/848/20, яке, було поставлено без участі прокурора.

Не погодившись з зазначеним вище рішенням, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 поновлено Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури, пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі №922/848/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 922/848/20 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 скасовано та відмовлено у задоволені позовних вимог ТОВ «Дані-Теплоцентр» про визнання укладеним між ТОВ «Дані-Теплоцентр» та Балаклійською міською радою договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 6320210100:00:030:0302, шляхом придбання її у власність.

13.07.2021 на підставі постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 922/848/20 державним реєстратором Солоніцівської селищної ради Харківського району Харківської області Тесленко І.А. до Державного речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесено зміни, а саме: право приватної власності за ТОВ «Дані-Теплоцентр» на земельну ділянку кадастровий номер 6320210100:00:030:0302 скасовано та зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою м. Балаклія в особі Балаклійської міської ради Харківської області (номер рішення в Держреєстрі № 59255125).

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, після винесення Східним апеляційним господарським судом ухвали від 01.03.2021 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/848/20, ТОВ «Дані-Теплоцентр», як іпотекодавець, уклало зі ОСОБА_1 , як іпотекодержателем, договір іпотеки від 03.03.2021 який посвідчено приватним нотаріусом Соколовою С.О. та зареєстрований за № 197 (далі за текстом – договір іпотеки; а. с. 25-28).

Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Дані-Теплоцентр» передало в іпотеку земельну ділянку кадастровий номер 6320210100:00:030:0302 площею 0,2449 га, яка розташована за адресою: площа В.И. Казмірука, 11 в м. Балаклія Харківської області, та нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: площа В.И. Казмірука, 11 в м. Балаклія Харківської області.

Відповідно до п. 1.2. договору, предмет іпотеки передається в забезпечення виконання зобов`язання іпотекодавця перед іпотекодержателем, а саме: ОСОБА_1 позичив ТОВ «Дані-Теплоцентр» гроші у сумі 300000 грн (триста тисяч гривень) строком до третього березня дві тисячі двадцять першого року..

Згідно з п. 2.3 договору сторони за домовленістю оцінюють предмет іпотеки у сумі – 1066000,00 (один мільйон шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно з договором про внесення змін № 1135 від 17.09.2021 сторонами договору іпотеки внесено зміни до п. 1.2. цього договору, та викладено його в наступній редакції: предмет іпотеки передається в забезпечення виконання зобов`язання іпотекодавця перед іпотекодержателем, а саме: ОСОБА_1 позичив ТОВ «Дані-Теплоцентр» гроші у сумі 300000 грн. (триста тисяч гривень) строком до двадцятого вересня дві тисячі двадцять першого року.

Як свідчать матеріали справи, станом на момент укладення договору № 1135 від 17.09.2021 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 03.03.2021 приватним нотаріусом Балаклійського РНО Харківської області Соколовою С. О. за реєстровим № 197, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320210100:00:030:0302 вже було зареєстровано за Балаклійською міською радою Ізюмського району Харківської області, а відповідачі вже були обізнані про скасування Східним апеляційним господарським судом рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/848/20, оскільки представник ТОВ «Дані-Теплоцентр» був присутній при винесенні постанови від 22.04.2021.

При зверненні до суду з позовом у даній справі прокурор вказує, що передача згідно з договором іпотеки, посвідченим 03.03.2021 приватним нотаріусом Балаклійського РНО Харківської області Соколовою С.О. за реєстровим № 197, в іпотеку земельної ділянки, яка є власністю територіальної громади м. Балаклія Харківської обл. є безпідставною та такою, що суперечить положенням діючого законодавства, оскільки станом на дату укладання зазначеного договору ТОВ «Дані-Теплоцентр» не було власником цієї земельної ділянки. З цих підстав, та з посиланням на положення ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про іпотеку», ст. 4, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» прокурор просить суд визнати недійсним вказаний вище договір іпотеки в частині передання в іпотеку земельної ділянки.

Разом з тим, в процесі розгляду справи по суті, ТОВ «Дані-Теплоцентр» звернулося до приватного нотаріуса Балаклійського РНО Харківської області Соколової С.О. з заявою № 402 від 28.01.2022 в якій просило зняти заборону на відчуження нежитлової будівлі та земельної ділянки, накладену на виконання умов договору іпотеки посвідченого 03.03.2021 приватним нотаріусом Балаклійського РНО Харківської області Соколовою С. О. за реєстровим № 197, в зв`язку з повним виконанням ТОВ «Дані-Теплоцентр» зобов`язань та припинення у зв`язку з цим зазначеного вище договору іпотеки.

З посиланням на вказані обставини приватним нотаріусом Балаклійського РНО Харківської області Соколовою С.О. 28.01.2022 внесено до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження запис від про припинення іпотеки.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 82 ЗК України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних; ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності: в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80 ЗК України).

Згідно з п. 3 Розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом ст. 575 ЦК України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотекою.

Частина 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» визначає: іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України закріплено, що права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать виключно власнику, а згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав та із застосуванням наслідків, передбачених законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

За змістом Постанови № 9 від 06.11.2009 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В даному випадку, як вже зазначалося, ТОВ «Дані-Теплоцентр», як іпотекодавець, уклало зі ОСОБА_1 , як іпотекодержателем, договір іпотеки від 03.03.2021 який посвідчено приватним нотаріусом Соколовою С.О. та зареєстрований за № 197 (далі за текстом – договір іпотеки; а. с. 25-28). Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Дані-Теплоцентр» передало в іпотеку земельну ділянку кадастровий номер 6320210100:00:030:0302 площею 0,2449 га, яка розташована за адресою: площа В.И. Казмірука, 11 в м. Балаклія Харківської області, та нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: площа В.И. Казмірука, 11 в м. Балаклія Харківської області.

В договорі зазначено, що передане в іпотеку нерухоме майно є власністю іпотекодавця відповідно до відомостей, які містяться в інформації з Державного речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданій 03.03.2021 приватним нотаріусом Соколовою С. О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1464908163202, номер запису про право власності – 39045072 (п. 2.1 договору іпотеки).

При цьому, підставою для набуття ТОВ «Дані-Теплоцентр» права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320210100:00:030:0302 площею 0,2449 га, яка розташована за адресою: площа В.И. Казмірука, 11 в м. Балаклія Харківської області було рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/848/20, яким було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дані-Теплоцентр» до Балаклійської міської ради Харківської області про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер якої 6320210100:00:030:0302, шляхом придбання її у власність.

Однак, постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 наведене рішення Господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр" до Балаклійської міської ради Харківської області про визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр" та Балаклійською міською радою Харківської області договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, кадастровий номер якої 6320210100:00:030:0302, шляхом придбання її у власність.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи № 922/848/20 не містять доказів досягнення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр" та Балаклійською міською радою Харківської області згоди з такої істотної умови, як ціна продажу земельної ділянки, а зобов`язання Балаклійської міської ради Харківської області в судовому порядку укласти договір купівлі-продажу за відсутності відповідного рішення є неможливим, оскільки приписи чинного законодавства не місять норм, які б покладали на органи місцевого самоврядування такий обов`язок, адже це порушує їх виключну компетенцію.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на момент розгляду справи № 922/4761/21 набрала законної сили постанова Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 922/848/20, а отже, вже встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо відсутності правових підстав для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6320210100:00:030:0302 укладеним, мають преюдиціальне значення та відповідно до ст. 75 ГПК України не потребують доказуванню в межах справи № 922/4761/21.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, спірний договір іпотеки від 03.03.2021 було укладено вже після винесення Східним апеляційним господарським судом ухвали від 01.03.2021 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/848/20, тобто станом на 03.03.2021 зазначене рішення Господарського суду Харківської області не може вважатися таким що набрало законної сили, а тому підстави вважати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер якої 6320210100:00:030:0302 та факт набуття ТОВ "Дані-Теплоцентр" права власності на земельну ділянку станом на 03.03.2021 також відсутні.

Наведені обставини свідчать про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр" достатніх правових підстав для укладення договору іпотеки № 197 від 03.03.2021, оскільки останнє не було та не є власником предмета іпотеки - земельної ділянки кадастровий номер 6320210100:00:030:0302 площею 0,2449 га, яка розташована за адресою: площа В.И. Казмірука, 11 в м. Балаклія Харківської області, а власником цієї земельної ділянки була і є територіальна громада міста Балаклія в особі Балаклійської міської ради Харківської області.

Разом з тим, оскільки власником земельної ділянки, кадастровий номер якої 6320210100:00:030:0302 є територіальна громада міста Балаклія в особі Балаклійської міської ради Харківської області, то саме остання є особою, якій відповідно до ст. 317 ЦК України належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (від імені територіальної громади міста Балаклія), а отже, і вчинення правочинів щодо його передачі в іпотеку.

Оскільки при укладанні спірного договору іпотеки від 03.03.2021 земельна ділянка кадастровий номер 6320210100:00:030:0302 площею 0,2449 га, яка розташована за адресою: площа В.И. Казмірука, 11 в м. Балаклія Харківської області не належала на праві власності іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр", зазначене свідчить про те, що договір укладено з порушенням вимог ст. 317, 328 Цивільного кодексу України, а також положень ст. 5 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої саме власнику належить право на передачу належного йому майна в іпотеку, а тому підлягає визнанню судом недійсним на підставі вказаних положень Закону, а також на відповідних положень ст. 203, 215 ЦК України.

Підсумовуючи наведене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору іпотеки іпотеки від 03.03.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 197, укладеного між ТОВ "Дані-Теплоцентр" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Балаклійського РНО Харківської області Соколовою С.О. в частині передання в іпотеку земельної ділянки за кадастровим номером 6320210100:00:030:0302, площею 0,2449 га за адресою: пл. В. Й. Казмірука, 11 у м. Балаклія Харківської обл.

Суд також зазначає, що припинення зобов`язань за вказаним договором іпотеки не є підставами для закриття провадження у справі, оскільки якщо предметом спору у справі є недійсність договору й такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, тобто виконання сторонами умов договору або його припинення з інших підстав не можуть розцінюватись як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічної правої позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема в постанові від 22.01.2020 по справі №394/301/19.

З урахуванням вимог ст. 129 ГПК України, за наслідками розгляду справ з кожного відповідача на користь прокурора також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1135 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійним договір іпотеки від 03.03.2021, зареєстрований в реєстрі за № 197, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр" (адреса: 64207, Харківська обл., м. Балаклія, пл. В. Й. Казмірука, 11; код ЄДРПОУ 33071513) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18.04.2000 Чугуївським РВ УМВС України у Харківській області; РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Балаклійського РНО Харківської області Соколовою С.О. в частині передання в іпотеку земельної ділянки за кадастровим номером 6320210100:00:030:0302, площею 0,2449 га за адресою: пл. В. Й. Казмірука, 11 у м. Балаклія Харківської обл.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дані-Теплоцентр" (адреса: 64207, Харківська обл., м. Балаклія, пл. В. Й. Казмірука, 11; код ЄДРПОУ 33071513), на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800) 1135 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18.04.2000 Чугуївським РВ УМВС України у Харківській області; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800) 1135 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням вимог п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "16" лютого 2022 р.

Суддя О.І. Байбак