Ухвала суду № 103324966, 16.02.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

16 лютого 2022 року Справа № 915/1547/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали позовної заяви

позивачі:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ),

до відповідача: Баштанської міської ради (56101, вул. Героїв Небесної сотні, 38, м. Баштанка, Миколаївська область)

про: визнання недійсним Статуту,

встановив:

22.10.2021 на адресу господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява від 20.10.2021 позивачів до відповідача про визнання недійсним Статуту комунального закладу "Плющівський сільський Будинок культури" в новій редакції, затвердженого рішенням Баштанської міської ради від 29 квітня 2021 року №18, та як такий, що порушує право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначеним рішенням Баштанської міської ради було внесено зміни до Статуту комунального закладу "Плющівський сільський Будинок культури" та викладено Статут у новій редакції. При цьому трудовий колектив та керівника закладу не було поінформовано про майбутні зміни Статуту та не направлено текст Статуту на погодження трудового колективу, не було запрошено представників від комунального закладу на засідання сесії Баштанської міської ради, на якому приймалось вищезазначене рішення. В новій редакції Статуту не передбачено механізму, який би передбачав участь трудового колективу закладу в його управлінні, що є порушенням прав трудового колективу мати гарантовану легалізацію своїх прав на участь в управлінні закладом. Нова редакція Статуту звузила права трудового колективу щодо управління закладом порівняно з попередньою редакцією статуту. Позивачі зазначають, що рішення сесії Баштанської міської ради про внесення змін до Статуту комунального закладу є протиправним, оскільки ним порушено права трудового колективу на участь в управлінні закладом культури, адже такі права гарантовано ст. 245 КЗпП України, що має вищу юридичну силу ніж Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». При прийнятті оспорюваного рішення порушена процедура підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях Баштанської міської ради.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1547/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою від 26.10.2021 судом відмовлено позивачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у відкритті провадження у справі №915/1547/21 за позовною заявою до Баштанської міської ради про визнання недійсним Статуту комунального закладу "Плющівський сільський Будинок культури" в новій редакції, затвердженого рішенням Баштанської міської ради від 29 квітня 2021 року №18.

Висновок суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачі не відповідають суб`єктному критерію належності до господарської юрисдикції, оскільки не є учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи. Не має цей спір і ознак корпоративного спору (предметний критерій), позаяк з матеріалів справи, зокрема, п.п. 1.1.-1.3., 4.1., 4.4. Статуту комунального закладу, не вбачається наявності в позивачів, як працівників комунального закладу, корпоративних прав.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №915/1547/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26 жовтня 2021 року у справі № 915/1547/21 скасовано, справу № 915/1547/21 передано до господарського суду Миколаївської області на розгляд.

Головуючим у справі суддею заявлено про самовідвід у справі №915/1547/21.

При його розгляді суд виходить з такого.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім?ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім?ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об?єктивності судді (ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі (ст. 36 ГПК України).

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов?язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.ч. 1, 3 ст. 38 ГПК України).

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).

У згаданій вище ухвалі від 26.10.2021 господарським судом висловлено позицію щодо неможливості прийняття даного позову до розгляду у зв?язку з тим, що даний спір не є корпоративним в розумінні п.3 ч. 1 ст. 20 ГПК України та не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, проте за суб`єктним складом сторін він може бути віднесений до спорів, які розглядаються судами цивільної юрисдикції.

Згідно ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є одним з видів судового рішення.

Ураховуючи викладене, а також те, що прийняте судове рішення (ухвала від 26.10.2021) скасоване постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022, подальший розгляд даної справи під головуванням може призвести до виникнення у сторін враження про наявність у судді упередженого та необ`єктивного ставлення до розгляду даного спору і заздалегідь поставити під сумнів будь-яке, навіть абсолютно законне, майбутнє судове рішення в даній справі.

Вважаю, що існування указаних вище обставин унеможливлює розгляд матеріалів даного позову судом під головуванням, у зв?язку з чим головуючим подано заяву про самовідвід.

Беручи до уваги обов?язок, передбачений ч. 1 ст. 38 ГПК України та положення ст.ст. 35, 36 ГПК України, з метою запобігання будь-яким сумнівам у безсторонності, об`єктивності та неупередженості суду, а також для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, заяву судді Ржепецького В.О. про самовідвід у справі № 915/1547/21 слід визнати обґрунтованою та задовольнити.

Керуючись ст.ст. 35-36, 38-39, 234 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати заяву судді Ржепецького В.О. про самовідвід у справі № 915/1547/21 обґрунтованою.

2. Задовольнити заяву судді Ржепецького В.О. про самовідвід у справі № 915/1547/21.

3. Справу №915/1547/21 передати для визначення головуючого судді в порядку ст. 32 ГПК України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.О.Ржепецький