Рішення № 103324038, 16.02.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8974/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ідентифікаційний код 05393056) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) про стягнення 17 783,69 грн. вартості нестачі вантажу

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 11.11.2021 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 17 783,69 грн. вартість нестачі вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 31.05.2021 по 12.06.2021 на адресу позивача у вагонах №№ 61017117, 56967730 за залізничними накладними №№ 45451267(осн.48709547), 48923981 направлено вугілля кам`яне марки Ж 0-100 мм навалом, вантаж вкатаний катком, маркування три повздовжні смуги по всій довжині вагону, станція призначення - "Діївка" Придніпровської залізниці. На станції призначення складено:

1) на підставі акта загальної форми №355 від 31.05.2021 складеного на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування, вантажу вантажоодержувача, який прибув у вагоні № 61017117, зі зважуванням вагону на справних 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол №032 (держ. - перевірка 30.09.2020), в результаті чого складено комерційний акт від 31.05.2021 №450003/596/114. Складеним комерційним актом встановлено, що: фактично брутто - 84650 кг, тара за документом 21500 кг, нетто 63150 кг, що менше документу на 5350 кг. Навантаження вантажу трапецієвидне нижче бортів на 10 см, марковано повздовжніми бороздами. Мається поглиблення праворуч за рухом поїзду над 4-5 люками довжиною - 1,0м, шириною-1,0м, глибиною-1,2м. В місці поглиблення маркування порушене. В технічному стані вагон справний. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує в вагоні поміститися міг;

2) на підставі акта загальної форми №7927 від 14.05.2021 складеного на станції Лозова Південної залізниці, та №3914 від 14.05.2021 складеного на ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу, який прибув у вагоні № 56967730, зі зважуванням вагону на справних вагонних вагах вантажоодержувача №53 (держ. - перевірка 20.04.2020), в результаті чого складено комерційний акт від 16.06.2021 №451400/120. Складеним комерційним актом встановлено, що фактично брутто - 86250 кг, тара за документом 22000 кг, нетто 64250 кг, що менше документу на 2 850 кг. В перевізному документі значиться вантаж маркований трьома повздовжніми смугами. Фактично навантаження нижче рівня бортів на 10-40 см, розрівняно катком, маркування продольними бороздами. Над 1-2 люками поглиблення довжиною 230 см, шириною 130 см, глибиною 100-150 см. Вагон бездверний, люка закриті, в технічному відношення вагон справний, течі вантажу не було. При повторному зважуванні дані не змінилися.

Враховуючи вищевикладене, згідно складених комерційних актів, загальна нестача вантажу, що прибув на станцію призначення "Діївка" Придніпровської залізниці у вищезазначених вагонах, всього склала 8,2 т., а отже відповідачем, в порушення норм чинного законодавства України, як перевізником, належним чином не виконано зобов`язань щодо забезпечення збереження вантажу під час перевезення, що належить позивачу, у зв`язку з чим відповідач зобов`язаний відшкодувати збитки заподіяні внаслідок незбереження прийнятого до перевезення вантажу згідно вищезазначених залізничних накладних.

Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/8974/21, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 08.12.2021 надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що в графі 7 накладних №№48709547, 48923981 "Заяви відправника" та графі 15 "Відмітки не обов`язкові для залізниці" не зазначено, згідно з якого договору між вантажовідправником ТОВ "Донінтервугілля" та постачальником продукції ТОВ "Озон-300", відбувається її передача. За таких обставин, вартість вантажу не підтверджена жодним належним та допустимим доказом.

До суду 17.01.2022 надійшла відповідь позивача на відзив в якій останній зазначає, що умовами Специфікації до договору визначено що ціна за одну тонну поставленого вугілля кам`яного Ж 0-100 становить 2 700,39 грн. без ПДВ. За фактом приймання вугільної продукції, постачальником та покупцем, був узгоджений акт прийому-передачі вугільної продукції №118 від 29.05.2021, яким також визначена фактична ціна 1 тони поставленого вугілля. Таким чином, фактична ціна за 1 т продукції, безпосередньо вказана у зазначеній Специфікації та акті прийому-передачі вугільної продукції, що узгоджений уповноваженими особами постачальника та позивача. Отже, суму фактичної шкоди, заподіяної при перевезенні, може бути розраховано лише на підставі Специфікації та Акту прийому-передачі вугільної продукції, які і використовувались при розрахунку розміру збитків завданих нестачею вантажу. Окрім того, документи з господарських операцій будь-яких інших юридичних чи фізичних осіб, до яких позивач не має ніякого відношення, і за якими останнім не здійснювалась оплата вартості продукції (вантажу), тобто не здійснювалось фактичних витрат, не можуть бути наявні у позивача, та використані для визначення фактичної шкоди.

Крім того, позивач зазначає, що не зазначення відправником вантажу реквізитів договору між вантажовідправником ТОВ "Донінтервугілля" та постачальником ТОВ "ОЗОН-3000" в графах 7 та 15 при оформленні залізничних накладних №№48709547, 48923981 не є порушенням.

Таким чином, позивач стверджує, що враховуючи, що постачальником товару є ТОВ "ОЗОН-3000" на підставі укладеного з позивачем договору постачання вугільної продукції №0304/20 пр від 03.04.2020, надані позивачем Специфікація та акт прийому-передачі вугільної продукції, узгоджені уповноваженими особами постачальника, як вантажовласника вантажу та позивача, є належними та допустимими доказами на підтвердження вартості вугілля.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЗОН-3000" (далі - постачальник) укладено договір постачання вугільної продукції №0304/20пр, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник постачає, а покупець придбає вугільну продукцію (далі - продукція). Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною договору.

Згідно зі специфікацією № 17 від 18.05.2021 до договору №0304/20пр від 03.04.2020 сторони домовились щодо поставки продукції – вугілля кам`яне (з сировини ДП "Торецьвугілля", марка Ж 0-100, у кількості 2000 тон (+/- 10%) за ціною 2 700,39 грн. за тонну (без ПДВ), на загальну суму 6 480 936 грн. (з ПДВ).

Позивачем оплачено вугільну продукцію на суму 2 996 368,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №352321 від 29.06.2021 на суму 1 287 755,01 грн., №352320 від 29.06.2021 на суму 659 506,55 грн., №353732 від 13.07.2021 на суму 1 049 106,61 грн.

Між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЗОН-3000" підписані акти прийому-передачі вугільної продукції №118 від 29.05.2021 на суму 1 985 110,69 грн. та №123 від 12.06.2021 на суму 1 092 037,72 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору постачання вугільної продукції №0304/20 пр від 03.04.2020 та специфікації №17 від 18.05.2021 на адресу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (вантажоодержувач) у період з 31.05.2021 по 12.06.2021 у вагонах №№ 61017117, 56967730 за залізничними накладними №№ 45451267(осн.48709547), 48923981 направлено вугілля кам`яне марки Ж 0-100 мм навалом, вантаж вкатаний катком, маркування три повздовжні смуги по всій довжині вагону, станція призначення - "Діївка" Придніпровської залізниці.

Відповідно до підпункту 8 п. 6 розділу 1 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

На станції призначення складено:

1) на підставі акта загальної форми №355 від 31.05.2021 складеного на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування, вантажу вантажоодержувача, який прибув у вагоні № 61017117, зі зважуванням вагону на справних 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол №032 (держ. - перевірка 30.09.2020), в результаті чого складено комерційний акт від 31.05.2021 №450003/596/114. Складеним комерційним актом встановлено, що: фактично брутто - 84650 кг, тара за документом 21500 кг, нетто 63150 кг, що менше документу на 5350 кг. Навантаження вантажу трапецієвидне нижче бортів на 10 см, марковано повздовжніми бороздами. Мається поглиблення праворуч за рухом поїзду над 4-5 люками довжиною - 1,0м, шириною-1,0м, глибиною-1,2м. В місці поглиблення маркування порушене. В технічному стані вагон справний. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті. Течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує в вагоні поміститися міг;

2) на підставі акта загальної форми №7927 від 14.05.2021 складеного на станції Лозова Південної залізниці, та №3914 від 14.05.2021 складеного на ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу, який прибув у вагоні № 56967730, зі зважуванням вагону на справних вагонних вагах вантажоодержувача №53 (держ. - перевірка 20.04.2020), в результаті чого складено комерційний акт від 16.06.2021 №451400/120. Складеним комерційним актом встановлено, що фактично брутто - 86250 кг, тара за документом 22000 кг, нетто 64250 кг, що менше документу на 2 850 кг. В перевізному документі значиться вантаж маркований трьома повздовжніми смугами. Фактично навантаження нижче рівня бортів на 10-40 см, розрівняно катком, маркування продольними бороздами. Над 1-2 люками поглиблення довжиною 230 см, шириною 130 см, глибиною 100-150 см. Вагон бездверний, люка закриті, в технічному відношення вагон справний, течі вантажу не було. При повторному зважуванні дані не змінилися.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірний вагон з вугіллям кам`яним було прийнято залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - при перевезенні вантажів у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, - для мінерального палива.

В пункті 6.1 договору зазначено, що під час визначення кількості - під партією продукції розуміється кількість продукції відвантаженої за однією залізничною накладною (квитанцією), при цьому приймається норма природного убутку та похибка вагів - 2% маси нетто продукції, вказаної у залізничній накладній.

Таким чином, відповідальна недостача вугілля під час перевезення становить:

- у вагоні № 61017117 маса нетто – 68 500 кг, норма недостачі – 68 500 кг х 2% = 1 370 кг, відповідальна недостача складає 68 500 кг – 1 370 кг = 67 130 кг (67,13т);

- у вагоні № 56967730 маса нетто – 67 100 кг, норма недостачі – 67 100 кг х 2% = 1 342 кг, відповідальна недостача складає 67 100 кг – 1 342 кг = 65 758 кг (65,76т).

Вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати складає 17 783,69 грн.:

- у вагоні № 61017117 – 12 897,06 грн., з ПДВ (3,98т х 2 700,39грн., ціна без ПДВ);

- у вагоні № 56967730 – 4 886,63 грн., з ПДВ (1,51т х 2 700,39грн., ціна без ПДВ).

Позивач вважає, що недостача вантажу у спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу. Позивач просить стягнути вартість недостачі вугілля кам`яного з відповідача у розмірі 17 783,69 грн., що і є причиною спору.

Предмет доказування у даній справі становлять наступні обставини: здійснення відповідачем перевезення вантажу за залізничними накладними №№ 45451267(осн.48709547), 48923981; наявність або відсутність вагової недостачі продукції у вагонах №№ 61017117, 56967730; вартість вагової недостачі вантажу у вагонах №№ 61017117, 56967730; наявність або відсутність вини відповідача у виникненні вагової недостачі вантажу та підстав для застосування відповідальності за завдану майнову шкоду.

Частиною першою статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом статті 307 ГК України та статті 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із статтею 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

За приписом статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажу іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Згідно із статтею 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, на станції Діївка Придніпровської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній. За результатами проведеної перевірки залізницею були складені комерційні акти №450003/596/114 від 31.05.2021 та №451400/120 від 16.06.2021.

Зазначені комерційні акти за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнаються належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №61017117 та №56967730.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, оскільки протилежного сторонами не доведено, а саме залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагонів №61017117, №56967730 та вантажу і на проміжних станціях. Комерційні акти №450003/596/114 від 31.05.2021 та №451400/120 від 16.06.2021 не містить відомостей про те, що вагони мають технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі статтею 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Так, матеріали справи містять специфікацію №17 від 18.05.2021, в якій зазначено вартість вугілля кам`яного, що поставлявся згідно накладних №№ 45451267(осн.48709547), 48923981, платіжні доручення №352321 від 29.06.2021 на суму 1 287 755,01 грн., №352320 від 29.06.2021 на суму 659 506,55 грн., №353732 від 13.07.2021 на суму 1 049 106,61 грн., а також акти прийому-передачі вугільної продукції №118 від 29.05.2021, №123 від 12.06.2021.

Отже, вартість вантажу, яка є базою для нарахування суми збитків, що підлягають відшкодуванню перевізником, позивачем доведена наявними в матеріалах справи документами.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції – вугілля кам`яного у спірних вагонах слід покласти на відповідача.

Відповідно до статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно статті 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Накладна, яку додано до позову, є належними та допустимими доказом в обґрунтування позову про стягнення вартості недостачі вантажу.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача вартості нестачі вантажу у сумі 17 783,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належного доказу вартості втраченого вантажу, з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Тобто, у документі на перевезення вантажу (накладній) зазначається саме вантажовідправник. При цьому, вантажовідправником може бути як безпосередній вантажовласник, так і будь-який інший відправник вантажу. Поняття постачальника та вантажовідправника не є тотожними.

Як зазначалось раніше, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. В залізничних накладних не вказується вартість вантажу.

Постачальником продукції є ТОВ "ОЗОН-3000" на підставі укладеного з позивачем договору постачання №0304/20пр від 03.04.2020. На виконання умов договору, сторонами укладено специфікацію №17 від 18.05.2021 на поставку вугілля кам`яного, (з сировини ДП "Торецьвугілля", марка Ж 0-100, у кількості 2000 тон (+/- 10%) за ціною 2 700,39 грн. за тонну (без ПДВ), на загальну суму 6 480 936 грн. (з ПДВ).

Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЗОН-3000" підписані акти прийому-передачі вугільної продукції №118 від 29.05.2021 на суму 1 985 110,69 грн. (з ПДВ) та №123 від 12.06.2021 на суму 1 092 037,72 грн. (з ПДВ).

Таким чином, ціна за 1т. продукції, безпосередньо зазначена в специфікації та акті прийому-передачі вугільної продукції.

З урахуванням викладеного заперечення відповідача є необґрунтованими.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача у розмірі 2 270,00 грн. відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 17 783,69 грн. вартості нестачі вантажу задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ідентифікаційний код 05393056) 17 783,69 грн. вартості нестачі вантажу та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв