
УХВАЛА
м. Черкаси
15 лютого 2022 року Справа № 580/7256/21
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі № 580/7256/21
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.
20.09.2021 вх.35810/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії з інвалідності ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 у розмірі 60% грошового забезпечення, визначеного у довідці прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 №18/291вих20 та Черкаської обласної прокуратури від 02.04.2021 №21-161вих21 з обмеженням її граничного розміру;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити призначену ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% від розміру заробітної плати, що визначена: у довідці Прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 №18/291вих20 з 13.12.2019 до 25.03.2020; у довідці Черкаської обласної прокуратури від 02.04.2021 №21-161вих21 з 26.03.2020 до моменту здійснення перерахунку;
- перерахунок та виплату здійснити без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 13.12.2019 до моменту здійснення перерахунку;
- здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією одноразово.
Ухвалою від 24.09.2021 у відкритті провадження відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 скасовано ухвалу суду від 24.09.2021, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою від 03.02.2022 відкрите провадження в адміністративній справі № 580/7256/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 23.02.2022.
14.02.2022 за вх. 6887/22 позивач заявив відвід судді Трофімовій Л.В. у цій справі.
В обґрунтуванні підстав для відводу заявником зазначено, що під час постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, суддя вдався до дослідження обставин справи у зв`язку із викладеним дійшов неправомірного висновку про наявність рішення суду в спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих же підстав. Викладені у заяві обставини (на думку позивача) викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено відвід.
Вирішуючи подану заяву, суд зазначає про таке.
Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими самими підставами може бути заявлено відвід судді учасниками справи.
Частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя належить відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У заяві про відвід заявник не зазначає, коли дізнався про наявність підстав для відводу. Оцінюючи доводи заяви про порушення процесу розгляду позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1, 2 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які належать встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України після отримання заяви суддя з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Відтак на стадії вирішення питання про відкриття провадження в справі, залишення позовної заяви без руху чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суддя в силу прямої вказівки закону з`ясовує наявність підстав, поміж іншого, для відмови у відкритті провадження.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Встановивши наявне рішення суду, що набрало законної сили (рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №580/1544/20), суд оцінив обставину як таку, що виключає можливість відкриття провадження в праві, у зв`язку із чим прийняв рішення в порядку ст. 170 КАС України.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише у апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком реалізації права сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
ЄСПЛ у справі Morice v. France [GC], 29369/10 (у рішенні п.129) зазначив: вираз «авторитет судової влади» включає в себе, зокрема, поняття того, що суди є, і здебільшого сприймаються суспільством як належний майданчик для вирішення правових спорів та встановлення винуватості чи невинуватості особи у кримінальному обвинуваченні, а також ідею, що суспільство в цілому поважає суди і впевнене в їх можливості виконувати зазначені функції (Worm v. Austria, 29.08.1997, § 40, Reports 1997-V, Prager and Oberschlick).
Пунктом 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд зазначає, що розгляд справи призначено на 23.02.2022, а заяву про відвід подано 14.02.2022. Частиною 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зазначає, що зазначені позивачем обґрунтування для відводу судді є необґрунтованими, позаяк відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, для чого суд наділено повноваженнями з власної ініціативи витребовувати докази (частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України) з метою захисту прав, інтересів позивача від свавілля суб`єктів публічної адміністрації.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддею процесуальних рішень, задля забезпечення ефективного захисту прав/інтересів про які просить позивач. Пунктом 1.5 Європейської хартії «Про статус суддів» (10.07.1998) зазначено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, позаяк від рішення судді залежать гарантії та права особи.
Відповідно до пункту 59 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» зазначено, що юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень.
Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справах: Biluha проти України від 09.11.2006, №33949/02; Fey проти Австрії, від 24.02.1993, №255; Wettstein проти Швейцарії, №33958/96).
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема з питання етики та безсторонності зазначено, що за загальним принципом повинні персонально бути повністю звільненими судді від відповідальності щодо претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися у апеляційному порядку.
У визначенні у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності судді позиція особи заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення матиме можливість вважати сумніви об`єктивно обґрунтованими.
Заявником у заяві від 14.02.2022 не обґрунтовано фактів та обставин у контексті небезсторонності чи упередженості суду та не надано доказів на їх підтвердження щодо наявності у судді у справі № 580/7256/21 прямого та/або опосередкованого інтересу та наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у результаті розгляду справи.
Заява не містить тверджень щодо обставин, що за об`єктивними критеріями виключали би участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши подану заяву, оцінивши наведені у ній доводи, суд дійшов висновку, що у заяві викладено необґрунтоване суб`єктивне припущення, що не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин та фактів, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, у зв`язку з чим, з урахуванням пункту 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про відвід належить визнати необґрунтованою.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 36, 39, 40, 59, 160, 161, 169, 241, 242, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованою заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі № 580/7256/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі № 580/7256/22 передати у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА
Судове рішення № 103323198, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 15.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/7256/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: