Ухвала суду № 103323186, 14.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про забезпечення позову

14 лютого 2022 року Справа № 580/1157/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Черкаської міської ради (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.04.2021 №5-156 «Про відмову у передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_2 (існуюче домоволодіння);

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,000 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) позивачу в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:02:014:0073).

Одночасно із позовною заявою позивач подала суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу приймати будь-які рішення щодо передачі будь-кому у власність чи користування земельної ділянки, площею 0,1000 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7110136700:02:014:0073) до набрання рішенням суду у цій справі законної сили (далі – заява).

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивачем розроблено та погоджено проект землеустрою щодо надання у власністю вищевказаної земельної ділянки, а отже відсутні будь-які правові підставі для відмови у його затвердженні.

При цьому, надання відповідачем дозволу на розробку проекту землеустрою іншим особам щодо вказаної земельної ділянки та подальше його погодження з передачею у власність істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до положень ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Тому суд вирішив розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, суд зазначає таке.

Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 28 січня 2021 року у справі №ЗД/460/11/20 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Суд встановив, що згідно з договором купівлі-продажу від 28.01.2021, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. за №353, позивач придбала у ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , загальною площею 37,1 кв.м.

Будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,1000 га (кадастровий номер 7110136700:02:014:0073), яка перебуває у користуванні продавця.

На підставі завдання від 05.03.2020 ФОП ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:02:014:0073).

Вказаний проект землеустрою погоджений Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (лист від 21.07.2020 №01-29/37232), Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА (висновок від 28.07.2020 №02/01-03-05/573/02/01-03-05/ НОМЕР_1 ) та ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області (висновок від 11.08.2020 №1084/82-20).

Рішенням Черкаської міської ради від 15.04.2021 №5-156 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та передачі позивачу у власність земельної ділянки, площею 1,000 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:02:014:0073) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)

Разом з тим, суд встановив, що рішенням Черкаської міської ради від 29.07.2021 №8-130 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,1000 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Згідно з викопіюванням з плану м. Черкаси до рішення від 29.07.2021 №8-130 розташування земельної ділянки співпадає із земельною ділянкою, що має намір отримати у власність позивач (кадастровий номер 7110136700:02:014:0073).

Отже, на переконання суду, існує очевидна небезпека отримання у власність земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно позивача, іншою особою.

У разі прийняття такого рішення позивач з метою захисту порушеного права буде вимушений звертатись до суду, тобто захист прав позивача буде ускладнений.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №706/563/15-а відповідно до яких згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники будинковолодіння мають право на приватизацію земельної ділянки, в тому числі шляхом безоплатної передачі їм такої із земель державної або комунальної власності, де розташована вказана споруда.

З огляду на викладене, суд зазначає, що передача спірної земельної ділянки у власність іншій, на позивач, особі може призвести до того, що належне на праві власності позивачу нерухоме майно буде розташовано на земельній ділянці, що їй не належить.

Таким чином, суд враховуючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову із позовним вимогами та обставинам справи, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову в може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При цьому, суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку не вирішує питання про правомірність оскарженого рішення, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для позивача до перевірки його правомірності та набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Тому суд погоджується з доводами позивача, що невжиття вказаних ним заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів.

Крім того, згідно з Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ній суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає що наявні підстави для забезпечення позову в даній адміністративній справі.

Суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідають його предмету та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду даної справи по суті.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити повністю.

Заборонити Черкаській міській раді приймати рішення щодо передачі фізичним та/або юридичним особам у власність чи користування земельної ділянки, площею 0,1000 га, що розташована у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:02:014:0073) до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду справи №580/1157/22.

2. Ухвала діє до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження.

4. Копії ухвали надіслати для виконання особам, які беруть участь у справі.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ