Рішення № 103321536, 16.02.2022, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3247/21

Провадження № 2/362/682/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(з а о ч н е)

16 лютого 2022 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарі – Лущик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його двоюрідної бабусі. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом. Однак, через незадовільний стан свого здоров`я, він пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не прибув; надав суду заяву у якій підтримав позов, просив задовольнити його та розглянути справу у його відсутності.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року, яку занесено до журналу судового засідання, оскільки після смерті ОСОБА_3 прийняла спадщину її дочка ОСОБА_2 , керуючись статтею 51 ЦПК України, суд замінив у справі відповідача Васильківську міську раду на ОСОБА_2 (а.с. 61).

Відповідач в судове засідання не прибула.

Враховуючи, що судову повістку надіслану відповідачці повернуто до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що судовий виклик відповідачці вручено належним чином.

Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи в порядку вручення судових повісток, передбаченому статтею 130 ЦПК України, не прибув в судове засідання і не повідомив суд про причини свого неприбуття, суд вважає причини неприбуття відповідача в судове засідання неповажними.

Оскільки, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив та позивач не заперечив проти вирішення справи в заочному порядку, на підставі статті 280 ЦПК України, проводити розгляд справи у відсутності відповідачки в заочному порядку.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

26 вересня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт на користь позивача по даній справі – ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої на території села митниця Митницької сільської ради Васильківського району Київської області (а.с. 53 на звороті).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 01.02.2013 року (а.с. 50).

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За вимогами статей 76 – 84 ЦПК України, суду не надано відомостей про звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її; за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви для прийняття спадщини.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач у заяві посилається і зазначає про службові відрядження, робочу зайнятість та своє лікування з 01 липня по 02 серпня 2013 року.

Доводи позивача щодо поважності пропуску ним строку подачі заяви через службові відрядження і робочу зайнятість, суд не приймає до уваги, оскільки обставини виконання особою її службових обов`язків, на переконання суду не обмежують здатність і можливість такої особи звернутися до нотаріальної контори.

Зазначені обставини, на думку суду не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця на вчинення дій по оформленню спадщини.

Зазначені позивачем обставини щодо його перебування на лікуванні з 01 липня по 02 серпня 2013 року, суд не приймає до уваги та критично оцінює наведені за змістом позовної заяви доводи позивача щодо поважності пропуску строку через його лікування у вказаний період часу, оскільки станом на день початку лікування закінчився встановлений цивільним законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Отже, під час розгляду справи позивачем, не виконано, передбаченого статтею 81 ЦПК України обов`язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що згідно із статтями 12, 13 і 76 – 84 ЦПК України, відповідно до яких на засадах змагальності сторін кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі та суд не наділений функцією доказування, – позивач не довів ті обставини, на які він посилаються як на підставу своїх вимог.

Крім того, у зв`язку із діагнозом, який має позивач (а.с. 16), суд вбачає, що позивач мав підстави скористатись можливістю виклику нотаріуса за місцем свого проживання на підставі частини другої статті 41 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса; в окремих випадках, якщо особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також якщо того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями.

Суд вважає, що з часу відкриття спадщини позивач беззаперечно мав можливість вчинити необхідні дії щодо оформлення спадщини після померлої. Доказів, які б вплинули та/або спростували дані висновки, суду не надано.

Отже, під час розгляду справи в судовому засіданні, досліджуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, судом не встановлено існування поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця на вчинення дій по зверненню до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлений законом строк для прийняття спадщини пропущено позивачем без поважних причин, а тому і немає підстав для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Також, на підставі пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 1 – 13, 19, 23, 27, 34, 76 – 83, 89, 95, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 280 – 282 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення – 16 лютого 2022 року.