Рішення № 103321384, 27.01.2022, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10037/21

Провадження №2/359/895/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Компанець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Бориспільської міської ради, третя особа Бориспільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року позивачі звернулися до суду з вказаною позовною заявою, якою просили визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке належало померлому ОСОБА_4 .

Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 – батько ОСОБА_1 та прадід ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 .

Так, після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями за законом був позивач – ОСОБА_1 , внук ОСОБА_5 , оскільки батько – ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час смерті спадкодавця разом з ним у домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проживав його онук ОСОБА_5 – батько ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ст.1269 ЦК України позивач ОСОБА_1 звернувся до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_1 , про що було відкрито спадкову справу №2682010.

Згодом стало відомо, що ОСОБА_5 до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, хоча на момент відкриття спадщини проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем, а отже фактично прийняв спадщину у вигляді 1/2 частини вище вказаного домоволодіння.

У зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на право власності на домоволодіння, ОСОБА_1 , не було видано свідоцтво про прийняття спадщини.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцями після його смерті є його син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалід з дитинства, опікуном якого є його матір – ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_2 звернулась до Бориспільської районної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , однак за відсутності правовстановлюючих документів не реалізувало таке право.

У зв`язку із вищевикладеним, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 звернулися до Бориспільської районної державної нотаріальної контори, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , на що їм було відмовлено, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом про визнання за ними по Ѕ частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, яке належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 19 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.41).

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачі не з`явилися, надали до суду заяв про розгляд справи за їх відсутності, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву в який просив проводити розгляд справи за відсутності їх представника.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис №1 Виконавчим комітетом Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області 05 січня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15 травня 1951 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_4 (а.с.8).

Встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є сином ОСОБА_4 . Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 26 жовтня 2019 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.10).

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27 вересня 1977 року ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.11).

У відповідності до копії свідоцтва про смерть, що міститься в матеріалах справи, серії НОМЕР_5 від 11 березня 2019 року встановлено, що ОСОБА_5 – син ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №12 Виконавчого комітету Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 11 березня 2019 року (а.с.12).

Постановою державного нотаріуса Бориспільської районної державної нотаріальної контори А.О.Скрипки від 23 грудня 2020 року №1909/02-31 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якого прийняв ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я підопічного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, згідно Рішення Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області «Про перейменування назв вулиць та провулків в селах Рогозів та Кириївщина Бориспільського району» від 06 листопада 2015 року №11-1VII «вулиця Воровського» перейменовано на «вулиця Соборності» (а.с.15).

У домоволодінні по АДРЕСА_1 станом на 23 травня 2006 року були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Даний факт підтверджується копією Довідки сільського голови Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області Фесенка В.Н. від 23 травня 2006 року (а.с.16).

За час життя ОСОБА_6 дійсно проживав та був зареєстрований у вищевказаному домоволодінні по день смерті, а саме, по ІНФОРМАЦІЯ_10 . Разом з ним весь цей час проживав його батько ОСОБА_4 та син – ОСОБА_5 (а.с.17).

Довідкою, підписаною сільським головою Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 05 листопада 2019 року №1150 підтверджується факт постійного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у домоволодінні по АДРЕСА_1 (а.с.18).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.21).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2019 року визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 недієздатним та призначено опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.23-25).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2021 року строк дії рішення суду від 03 квітня 2019 року продовжено на два роки (а.с. 26).

Згідно Довідки Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 15 серпня 2019 року №809 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.28).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємцями за заповітом і за законом, відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України, можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Також, відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину, згідно із приписами ч.2 ст. 1296 ЦК України, не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз. 7, 10 п. 1 Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13 роз`яснив судам про те, статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Відповідно до абз. 4 п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13, позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК.

Тому, як дійшов висновків Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року за № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Відповідно до ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями виступили його син – ОСОБА_1 та онук ОСОБА_5 .

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що за час життя ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався та у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв фактично спадщину, оскільки був зареєстрованим та проживав у домоволодінні, що належало померлому за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги за законом згідно вимог ст.1261 ЦК України, звертався до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його батька ОСОБА_4 , однак у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 не реалізував своє право, хоча має таке право.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем після його смерті є його син – ОСОБА_3 , який рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області 03 квітня 2019 року визнано недієздатним та призначено опікуна його матір – ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 позивач у справі діє в інтересах спільного сина з померлим ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_3 має право на спадкування майна, що належало його померлому батьку ОСОБА_5 , який фактично прийняв спадщину після смерті його діда – ОСОБА_4 в силу ч.1 ст.1266 ЦК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_13 право власності на Ѕ частину домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 258,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 1266-1278, 1296 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Бориспільської міської ради, третя особа Бориспільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_14 право власності на Ѕ частину домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_13 право власності на Ѕ частину домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.02.2022 року.

Суддя Чирка С.С.