Рішення № 103320710, 16.02.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15/22

Провадження № 2/161/1424/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :головуючого – судді Присяжнюк Л.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ліпкевича І.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №161/15/22 за позовною з аявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Капітан Михайло Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 7 лютого 2022 року постановлено позов задовольнити; визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за №125991 від 9 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, за яким з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» стягується заборгованість, що виникла за кредитним договором №МТС-631204121 від 29.07.2019, за період з 23.02.2021 по 03.06.2021 у загальній сумі 10 582,33 гривні; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 908,00 грн. сплаченого судового збору.

Разом з тим, у позовній заяві позивачем вказано, що орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу складає 5 000,00грн.

Розгляд справи здійснювався у письмовому спрощеному позовному порядку без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами справи.

11 лютого 2022 року представник позивача подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн.

Дослідивши необхідні письмові докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 року у справі №308/15007/15-ц вказав, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідач долучає до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги від 27.08.2021, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АС №1009581 від 30.12.2021, додатку №1 від 10.02.2022, акту приймання-передачі наданих послуг від 11.02.2022, квитанції від 11.02.2022 до прибуткового касового ордера №1ко від 11.02.2022 на суму 5 000,00 грн., підстава – договір б/н від 27.08.2021.

Суд зауважує, що у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) детально описано характер наданих послуг, кількість годин, потрачених на їх виконання та вартість останніх.

З огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, задоволення позовних вимог позивача, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає розміру ціни позову, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, у сумі 5 000,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.141, 270, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ліпкевича І.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №161/15/22 – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місце знаходження: 03035, м. Київ, вул. Слов`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Капітан Михайло Володимирович, місце знаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Л. Українки, 52, офіс 153.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк