Рішення № 103314077, 03.02.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/16781/21

Провадження №2/521/1353/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Черненко Я.О,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований такими обставинами. У період з 20.07.1997 року по 11.12.2001 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу сторонами, на підставі договору купівлі-продажу № 98/737М від 06.11.1998 року набуто спільне майно – квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,7 кв.м, корисною площею 51,4 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м. Право власності за вказаною квартирою було зареєстроване за позивачем. Позивач вказує, що, придбана в період шлюбу квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому підлягає поділу в порядку ст. 22 КпШС УРСР.

У відкрите підготовче судове засідання, сторони та їх представники не з`явились.

Позивач подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Представник відповідача подала до суду заяву, в якій позов визнала, просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на такі обставини.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, у період з 20.07.1997 року по 11.12.2001 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 9).

В період шлюбу, 06.11.1998 року, на підставі договору купівлі-продажу № 98/737М від 06.11.1998 року, ОСОБА_1 придбав квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,7 кв.м, корисною площею 51,4 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м. (а.с. 11-12).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає, що вони виникли в зв`язку із здійсненням права на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому регулюються Главою 6 КпШС УРСР.

У статті 22 КпШС УРСР закріплено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до ст. 28 КпШС УРСР в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Тому суд, враховуючи викладені обставини та визнання відповідачем позову, яке прийняте судом, вважає встановленим той факт, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,7 кв.м, корисною площею 51,4 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м, є об`єктом права спільної сумісної власності, набуте за час шлюбу сторін, а тому підлягає поділу в рівних частках.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4570,00 гривень, відповідно до квитанцій №42162 від 02.11.2021 року (а.с. 26).

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті повністю визнала позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету на користь позивача 50% судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 368, 369, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 22, 28 КпШС УРСР, ст.ст. 57, 60, 68, 69, 70 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 267, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя– задовольнити.

Визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,7 кв.м, корисною площею 51,4 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м., спільним майном подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,7 кв.м, корисною площею 51,4 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м, як таке, що набуто у порядку поділу майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,7 кв.м, корисною площею 51,4 кв.м, житловою площею 30,6 кв.м, як таке, що набуто у порядку поділу майна подружжя.

Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого, рішення є підставою для повернення Управлінням Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, адреса місцезнаходження: вул. Черняховського 6, м. Одеса, код ЄДРПОУ: 38016923, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі –2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, який було сплачено на р/р UA028999980313141206000015757, отримувач: ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101, МФО 899998, згідно квитанції №42162 від 02.11.2021 року.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2022 року.

Суддя Ю.В. Тополева