Рішення № 103314031, 08.02.2022, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1999/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

присяжних: Голубенко О.В., Карастойка О.Д.

за участю:

секретаря судового засідання - Новицької А.І.

представника заявника - ОСОБА_1

заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою

ОСОБА_4 ,

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про

визнання фізичної особи безвісно відсутньою

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_4 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

В обґрунтування первісної заяви та уточненої заяви від 21.12.2021 року вказано, що рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 02.06.2020 року розірвано шлюб між заявницею та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період шлюбу сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу сторони продовжували спільно проживати за адресою: АДРЕСА_1 та вести спільне господарство.

Також заявник вказує, що 09.11.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вийшов з дому та зник, місце його перебування на даний час невідомо, усі документи - паспорт, тощо, залишені вдома та перебувають у заявника на даний час. З листопада 2020 року ОСОБА_5 по теперішній час за місцем проживання та за місцем державної реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 не з`являвся, усі речі знаходяться у заявника, на зв`язок він не виходив, місце перебування його встановити неможливо.

Відділенням №1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування про кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №12020160310000394 від 11.11.2020 року, за попередньою кваліфікацією передбаченою ч. 1 ст.115 КК України.

Згідно листа Відділення №1 СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області станом на теперішній час місце знаходження безвісти зниклого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невідоме. З часу зникнення ОСОБА_5 , заявник одна утримує і виховує неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вищезазначеного, заявник просила суд визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області безвісно відсутнім.

Заявник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримав, наполягав на її задоволенні.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_5 є її сином. Спілкувалась з ним до 09.11.2020 року, того ж дня невістка повідомила, що він пішов, після чого подзвонила своєму брату та поїхали до невістки і питали де шукати сина. До цього часу син вже йшов від невістки через конфлікти. Невістка не повідомила про можливе місцезнаходження сина. Його пошуки не дали результатів. Друзів у нього не було. Невістка повідомила, що вранці подасть заяву на розшук. До цього часу такого наміру у неї не було після конфліктів. Писала заяву на розшук сина, всі документи та грошові кошти були у невістки. Колишня невістка з сином жили разом, шлюб між ними було розірвано, коли син перебував у рейсі. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 колишні свати, вони знали про розірвання шлюбу. Сусід повідомив, що бачив ОСОБА_5 ввечері. Здійснювали спільний пошук сина, досліджувала старі будинки, однак пошуки не дали результатів. Вважає, що є підстави для задоволення заяви.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що він є батьком ОСОБА_5 . Син жив по АДРЕСА_2 , іншого житла не мав. 06.11.2020 року був на роботі, працює охоронцем, син подзвонив і приїхав приблизно о 19:00 години, привіз 2 коробки ліків. Син був сумним, повідомив, що 09.11.2020 року хотів виселитись з будинку, стосунки з колишньою дружиною були добрі. Син шкодував про те, що ходив в рейс і дозволив дружині змінити роботу, оскільки, на його думку, це стало причиною розпаду родини. 09.11.2020 року чекав дзвінка від сина. Потім почалися пошуки, 20.11.2020 року їздили на острів в пошуках сина, результату не було. До цього часу він не має відомостей про місцезнаходження сина. Вважає, що є підстави для задоволення заяви.

Заслухавши представника заявника, заінтересованих осіб, дослідивши надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.07.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , актовий запис № 100 від 10.07.2007 року /а.с. 9/.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 02.06.2020 року по справі № 502/623/20, розірвано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17.11.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області /а.с. 16-17/.

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 15.05.2000 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Кілія Одеської області /а.с. 12-15/.

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Кілійської міської ради за вих. № 6099/14/21 від 30.12.2021 року, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованим в Реєстрі Кілійської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно повідомлення Відділення поліції № 1 Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області за вих. № 65.1/6076 від 29.12.2021 року встановлено, що ЗС № 1 ВКП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області в рамках оперативно розшукової справи «Розшук» № 039502 від 18.11.2020 року, проводяться заходи направлені на розшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з цим в СВ № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020160310000394 від 11.11.2020 року, розпочатого за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення ОСОБА_5 . Станом на 29.12.2021 року місце знаходження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що тривалий час знайомий з заявником та ОСОБА_5 , які доводились один одному подружжям та разом мешкали за адресою: АДРЕСА_2 . У листопаді свідкові 2020 року стало відомо про зникнення ОСОБА_5 , який до цього часу на зв`язок не виходив. Про те, щоб у нього було інше житло, свідкові невідомо.

Допитана в якості свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні суду пояснила, що вона приїхала в м. Кілія Одеської області у 2010 році і з тих пір спілкувалася з родиною ОСОБА_5 . Стосунки з сім`єю ОСОБА_5 були хороші. Потім вона дізналася, що вони розірвали шлюб, влітку 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом не проживали, сварок не було чутно. ОСОБА_5 мав надію на відновлення шлюбу, потім їй повідомили, що після завершення ремонту, вони роз`їдуться. Напередодні зникнення бачила ОСОБА_5 , він був злий та повідомив, що ремонт завершився. Про зникнення дізналася 10.11.2020 року ввечері. ОСОБА_4 повідомила, що всі гроші, документи та речі залишилися вдома. 09.11.2020 року ОСОБА_5 повідомив, що скоро повернеться, він не далеко від будинку, потім він не прийшов додому, телефон вимкнений.. ОСОБА_5 став замкнений, пасивний, не емоційний.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Частиною 1 статті 43 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до імперативних положень ч. 5 та ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, при розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які стосуються розгляду справ про визнання особи безвісно відсутньою.

Так, 22 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №225/882/17, провадження № 61-34068св18 (ЄДРСРУ № 78044509) підтвердив правові позиції стосовно підстав для визнання особи безвісно відсутньою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Також, належить враховувати, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ №72641734).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України, у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

З наданих та досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за останнім відомим місцем проживання та реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 не проживає та не з`являється понад рік, відомості про його місцезнаходження відсутні, вжиті заходи щодо його розшуку не дали можливості встановити його місцеперебування, а для заявника є юридично поважним визнання його безвісно відсутнім, оскільки має на меті усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участі особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Оскільки, як встановлено судом, днем одержання останніх відомостей про місце перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є 09.11.2020 року, то початком безвісної відсутності останнього слід вважати - 09.11.2020 року.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та неупередженому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заява про визнання особи безвісно відсутньою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що за змістом статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, у випадку, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що ухвалив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

На підставі ст. 43 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 6-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 293-294, 308 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, громадянина України, останнє відоме місце проживання, АДРЕСА_1 - безвісно відсутнім з 09.11.2020 року.

Роз`яснити положення ч. 1 ст. 309 ЦПК України, згідно яких у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 16.02.2022 р.

Головуючий суддя: О.А. Маслеников

Присяжні: О.В. Голубенко

О.Д. Карастойка