Рішення № 103312306, 15.02.2022, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1785/21

Провадження № 2/542/58/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2022 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області

в складі головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування обтяження нерухомого майна, суд –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 29.11.2021 року звернувся до суду з позовом до Новосанжарської державної нотаріальної контори, в якому просить ухвалити рішення, яким скасувати обтяження нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , що накладено на підставі повідомлення, б/н, Новосанжарської державної нотаріальної контори ОБ № 43 21504, та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1722289 від 28.02.2005 року, тип обтяження - заборона (архівний запис).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому, ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.1981 року зареєстрованого в реєстрі за № 1406 належить житловий будинок з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 .

При внесенні відомостей в ДРРП, державним реєстратором виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області Плахотнік І.І. йому було повідомлено, що на житловий будинок з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , Новосанжарською державною нотаріальною конторою було зареєстровано обтяження нерухомого майна, а саме: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 1722289, та дане обтяження стосується ОСОБА_2 . Для вирішення даної проблеми, йому було рекомендовано звернутися до Новосанжарської державної нотаріальної контори.

Також вказав, що при зверненні до Новосанжарської державної нотаріальної контори, йому було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.11.2021 року № 1583/02-31, з якої додатково стало відомо, що в зв`язку із закінченням терміну зберігання документи по накладенню і зняттю заборони та арештів відчуження нерухомого та рухомого майна відсутні. Крім того, йому надали пояснення, що Новосанжарська державна нотаріальна контора не може зняти заборону з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а з метою зняття обтяження реєстраційний номер - 1722289, йому порадили звернутися до суду.

Саме з цих підстав він змушений звернутись з позовом до суду.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02.12.2021 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 22.12.2021 року (а.с. 12).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду на 25.01.2022 року (а.с. 19).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25.01.2022 року до участі у справі в якості третьої ооби, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, була залучена ОСОБА_2 (а.с. 31-32).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 36), до суду направив заяву про розгляд справи в його відсутність, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.39).

Представник відповідача, Новосанжарської державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 34) в судове засідання не з`явився, надавшм заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.35).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 37), до суду надала заяву про розгляд справи в її відсутність (а.с.38).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 02.10.1981, посвідченого державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори Рябуха В.Я. 02.10.1981, реєстровий номер 1406 (а.с. 6-7).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зареєстровано обтяження: заборона (архівний запис) за реєстраційним номером 1722289, зареєстрований: 28.02.2005 за №1722289, реєстратором: Новосанжарська державна нотаріальна контора на підставі обтяження: повідомлення, б/н, Не визначено, об № 43 21504, об`єкт обтяження: будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 (а.с. 8).

Згідно з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.29) позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 14.10.1979 року.

Постановою державного нотаріуса Новосанжарської державної нотаріальної контори № 1583/02-31 від 02.11.2021 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо зняття заборони на відчуження об`єкта нерухомого майна- на житловий будинок по АДРЕСА_1 . У постанові, зокрема, зазначено, що зняти заборону неможливо у зв`язку із закінченням строків зберігання. (а.с.9).

Таким чином, судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 та не може вільно розпорядитися своєю власністю через наявність обтяження на все майно.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частин 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом зазначених норм та положень ст. 16 ЦК України власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

За змістом положень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 № 6 - вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на описане майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Крім того, Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні; позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Вирішуючи спір по суті, суд встановив, що процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року N31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року № 364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 року, відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 6 постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про нотаріат", нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п.п. 5.1. п. 5 гл. 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 04.06.2009 щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою: установи банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов`язання.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», підставою для реєстрації обтяжень є в тому числі визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна.

Із постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.11.2021 року (а.с.9), вбачається, що зняття заборони відчуження нерухомого майна неможливо, в зв`язку з закінченням строку зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Встановлено, що заборона на майно, порушує права та законні інтереси позивача, оскільки, унеможливлює повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Проаналізувавши зібрані і досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що з метою усунення обставин, які перешкоджають позивачу реалізувати у встановленому законом порядку свої права щодо розпорядження належним йому на праві власності майном, беручи до уваги відсутність підстав для продовження обтяження на майно і неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Новосанжарської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування обтяження нерухомого майна – задовольнити.

Скасувати обтяження нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що накладено на підставі повідомлення, б/н, Новосанжарської державної нотаріальної контори ОБ № 43 21504, та зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 1722289 від 28.02.2005 року, тип обтяження - заборона (архівний запис).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Новосанжарська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: площа Перемоги, 11, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300.

третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Повний текст рішення складений 15 лютого 2022 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва