Рішення № 103308283, 15.02.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/46/22

Провадження № 2-а/591/50/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2022 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді - Шелєхової Г.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці, виконуючого обов`язки першого заступника начальника Сумської митниці Хом`як Андрія Васильовича про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, 22 грудня 2021 року відносно нього винесено постанову в справі про порушення митних правил №0280/80500/21, якою визнано ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 485 МК України, а саме заявлення в графі 33 МД ІМ40 ДЕ №UА805020/2021/004456 від 10.08.2021 року невірного коду товару 2106909890 згідно УКТ ЗЕД замість вірного 2103909000, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів у сумі 2967,12 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки, на його думку, його дії слід кваліфікувати як помилку у митній декларації у складному випадку класифікації товарів особою, яка не допускала їх систематично. Крім цього, в оскаржуваній постанові не зазначено про наявність виключних обставин, передбачених ч. 6 ст. 69 МК України. Вказані обставини виключають адміністративну відповідальність в даному випадку. Крім цього, в позивача був відсутній умисел на вчинення порушення митних правил.

Тому просить скасувати постанову від 22 грудня 2021 року, винесену відносно нього у справі про порушення митних правил №0280/80500/21.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 5 січня 2022 року залишено позов без руху.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2022 року відкрито спрощене провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи.

9 лютого 2022 року відповідачем поданий відзив , в якому проти позову заперечує, зазначає, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену МК України відповідальність за вчинення порушення митних правил в повному обсязі несе декларант.

Позивачем у митній декларації ІМ 40 ДЕ №UА805020/2021/004456 неправомірно визначено код товару, внаслідок чого зменшено розмір митних платежів на суму 2967,12 грн. Вважає, що позивач діяв умисно, так як усвідомлював, що митне оформлення товару за митною декларацією буде здійснено саме за кодом 2106909890 ставка ввізного мита 0%.

Тому вважає постанову законною та правомірною, в задоволенні позову просить відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 грудня 2022 року в.о першого заступника начальника Сумської митниці Хом`як А.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0280/80500/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8901,36 грн.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0280/80500/21 від 11 листопада 2021 року, 10 серпня 2021 року до відділу митного оформлення «Центральний» митного поста «Суми» Сумської митниці ТОВ «Індичка» через уповноважену особу - декларанта ОСОБА_1 надало митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UА805020/2021/004456. За митною декларацією було здійснено відбір проб товарів для проведення досліджень з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та відмовлено у митному оформленні товару.

За митною декларацією було прийнято рішення про визначення коду товару №КТ- UА805000-0025-2021 на вказаний товар та призначено код товару згідно УКТЗЕД 2103909000, ставка ввізного мита 10%.

27 вересня 2021 року відділом митного оформлення «Центральний» митного поста «Суми» Сумської митниці товар загальною вагою 275 кг був оформлений в режимі ІМ 40 ДТ за митною декларацією №UА805020/2021/009073 за кодом 2103909000 згідно УКТЗЕД, ставка ввізного мита 2,5%.

Сума недоборів митних платежів, які підлягають сплаті за митною декларацією ІМ 40 ДЕ №UА805020/2021/004456 станом на 10.08.2021 року у разі митного оформлення товарів згідно з рішенням №КТ- UА805000-0025-2021 від 27.09.2021 року, становить 2967,12 грн.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в графі 33 митної декларації від 10.08.2021 року ІМ 40 ДЕ №UА805020/2021/004456 було заявлено невірний код товару 21069098 згідно УКТЗЕД замість 2103909000, що призвело до неправомірного зменшення розмірі митних платежів у сумі 2967,12 грн. (а.с.38-41).

Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно зі ст.319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної виною у формі умислу.

Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Таким чином, факт невідповідності заявленого позивачем в декларації коду товару, коду, визначеному в подальшому митницею, сам по собі не може являтися доказом того, що дії декларанта були направлені на умисну недоплату податків та зборів.

Встановлено судом, декларування товару позивачем здійснювалося у відповідності до вимог ст. ст. 257, 264 Митного кодексу України, на підставі наявної у товаросупровідних документах інформації про товар.

Разом з тим, відповідно до диспозиції ст. 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а не безпосередньо за неправильне визначення такого коду.

Відповідно до "Інструкції про порядок заповнення митних декларації на бланку єдиного адміністративного документу", затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року N 651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за N 1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Тобто, декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 31 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.

При цьому, орган доходів і зборів зобов`язаний здійснювати перевірку правильності класифікації товарів згідно УКТЗЕД та у разі виявлення порушень правил класифікації товарів має право самостійно класифікувати заявлені товари і його рішення з даних питань є обов`язковим для митних цілей. Само по собі порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністративного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність.

Неправильне визначення позивачем коду товару згідно з УКТЗЕД відбулось у складному випадку класифікації товарів, оскільки потребувало додаткової інформації та спеціальних технічних знань, що вбачається виходячи із направлення відомостей про товар митницею до відділу кодування та класифікації товарів.

Таким чином, сам факт помилки у визначенні коду за УКТ ЗЕД без зазначення неправдивих відомостей, необхідних для визначення цього коду, не може бути безумовним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

За приписами ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та №607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.12.2018 у справі № 759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 Митного кодексу України.

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Отже, згідно із положеннями ч. 5 ст. 69 та ст. 485 МК України дії позивача не містять складу адміністративного правопорушення.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Матеріали справи не містять інформації, яка б свідчила про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення та наявності прямого умислу на надання недостовірних відомостей з метою ухилення від сплати митних платежів. Тому суд не вбачає у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем протиправно.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню за наведених вище підстав.

Також на підставі ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Сумська митниця на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 139, 241-246, 286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 22 грудня 2021 року, винесену в.о першого заступника начальника Сумської митниці Хом`як А.В. відносно ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил №0280/80500/21.

Провадження у справі про порушення митних правил №0280/80500/21 відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення виготовлено 15 лютого 2022 року.

Суддя Г.В.Шелєхова