Вирок № 103307683, 15.02.2022, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/13/22

Провадження №1-кп/443/32/22

ВИРОК

іменем України

15 лютого 2022 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

з участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

прокурора Гнатіва В.Й.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Михайлюка Д.А.,

представника потерпілого Роїка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жидачів, Львівської області, українця, громадянина України, розлученого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, згідно ст.89 КК України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Жидачів, Львівської області, українки, громадянки України, вдови, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

15 грудня 2021 року близько 13:50 годин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом перебували у торговому залі магазину «Рукавичка» Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» (код ЄДРПОУ 01553681), що за адресою: Львівська область, Стрийський район, місто Жидачів, вул. Шашкевича, 13, та у цей час у них виник умисел, який був спільний та взаємоузгоджений, на протиправне таємне заволодіння чужим майном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне, таємне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дійючи як співвиконавці, підійшли до стелажу із алкогольними напоями, впевнившись, що їх дії непомітні для сторонніх осіб, ОСОБА_2 взяла із стелажу одну пляшку алкогольного напою, а саме горілки торговельної марки «Medoff classic 40%» ємкістю 1 л вартістю 178, 90 гривень (без врахування ПДВ) та одну пляшку алкогольного напою, а саме горілки торговельної марки «Хортиця срібна особлива 40%» ємкістю 1 л вартістю 178, 80 гривень (без врахування ПДВ), які заховала у сумку, тим самим викравши вказане майно.

В цей час, ОСОБА_1 , взяв із стелажу одну пляшку алкогольного напою, а саме горілки торговельної марки «HLIBNY DAR класична новорічна 40%» ємкістю 0,7 л вартістю 154, 99 гривень (без врахування ПДВ), заховавши її під одягнену на нього куртку, надалі рухаючись до виходу, продовжуючи свої злочинні дії, рукою взяв і заховав у кишеню куртки цукерки торговельної марки «Зоряне Сяйво» масою 0, 286 г вартістю 34, 30 гривень (без врахування ПДВ), тим самим викравши вказане майно.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із викраденим майном, не оплачуючи за нього, пройшли повз касові зони магазину, виконавши всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки вони були зупинені охоронцем магазину, при спробі покинути місце злочину.

Умисні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, кваліфіковані як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, пояснивши, що дійсно вони з сестрою намагались викрасти горілку із магазину «Рукавичка». Вказав, що обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи.

У вчиненому щиро розкаюється. Шкодує про вчинене.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі, пояснивши, що дійсно вони з братом намагались викрасти горілку із магазину «Рукавичка». Вказала, що обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам справи.

У вчиненому щиро розкаюється. Шкодує про вчинене.

Враховуючи те, що обвинувачені, кожен окремо, повністю визнали свою вину, не заперечили фактичні обставини та судом було встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, яке їм інкриміновано, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України є правильною, оскільки останні вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення скоєне обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є нетяжким злочином.

Пом`якшуючою покарання ОСОБА_1 обставиною суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання останнього обставин судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, при яких його вчинено, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого: раніше не судимий, згідно ст.89 КК України, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря нарколога, за місцем проживання скарг не поступало, за висновком спеціальної медичної, наркологічної комісії №119 від 24.12.2021 не рекомендовано застосування ст.96 КК України.

Пом`якшуючою покарання ОСОБА_2 обставиною суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання останньої обставин судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, обставини, при яких його вчинено, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченої: раніше не судима, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг не поступало.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Таким чином, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, суд приходить до висновку, що обвинуваченим, кожному окремо, слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано їх дії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для їх виправлення.

Разом з тим, зважаючи тяжкість злочину, особу обвинувачених, суд приходить до висновку, що виправлення їх можливе без відбування покарання, а тому відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі:

- пляшку горілки торговельної марки «Medoff» ємкістю 1 л, пляшку горілки торговельної марки «Хортиця» ємкістю 1 л, пляшку горілки торговельної марки «HLIBNY DAR» ємкістю 0,7 л - повернути власнику ТзОВ «Львівхолод»;

- цифровий носій інформації (компакт-диск)- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим, прокурору, захиснику та представнику потерпілого.

Головуючи суддя С.І. Сливка