Ухвала суду № 103305460, 12.02.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.02.2022

Справа № 334/922/22

Провадження № 1-кс/334/238/22

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

12 лютого 2022 року м. Запоріжжя

слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А. при секретарі Фарзаєвій К.А., розглянувши клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Ніколаєнко В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Зеленопіль Розівського району Запорізької області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 31.10.2017 Куйбишевським районним судом Запорізької області за ч. 4 ст. 187, п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна (23.08.2018 ухвалою Апеляційного суду Запорізької області вирок Куйбишевського районного суду Запорізької області від 31 жовтня 2017 року в частині призначеного покарання змінено, виключено з вироку призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, ухвалено вважати засудженим до 8 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна), 04.01.2022 на підставі ухвали Бердянського міськрайонного суду від 06.12.2021 згідно ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково від відбування покарання , невідбутий строк 1 рік 11 місяців 21 день)

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,

з участю прокурора Ткаченко А.А., слідчого Ніколаєнко В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника – адвоката Панкратова Ю.В.,-

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Запорізького РУП УГНП в Запорізькій області Ніколаєнко В.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою за вчинення, у тому числі корисливого злочину, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став і знов вчинив злочин за наступних обставин. Так, 10.02.2022 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи біля будинку № 4 по вулиці Портовій у місті Запоріжжі, побачивши припаркований біля зазначеного будинку транспортний засіб марки «ГАЗ» моделі «3110», д.р.н. « НОМЕР_1 », що на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішив незаконно заволодіти вказаним автомобілем. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, пересвідчившись у відсутності власника біля автомобіля, переконавшись, що залишається непоміченим, підійшовши до транспортного засобу марки «ГАЗ» моделі «3110», д.р.н. « НОМЕР_1 » та шляхом підбору ключів, які були у нього в наявності, відімкнув водійські двері, тим самим, проник до салону вказаного автомобіля. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, використовуючи наявний у нього ніж розібрав замок запалювання та, з`єднавши проводи, привів в дію двигун вказаного автомобіля, встановивши контроль над ним, та направився у напрямку проспекту Металургів у м. Запоріжжі та, не впоравшись з керуванням, здійснив зіткнення з інформаційним щитом «Запоріжелектротранс», електроопорою та деревом, які знаходяться біля будинку № 175 по пр. Соборному у м. Запоріжжі. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок. 11 лютого 2022 року у період часу з 04 год. 45 хв. до 04 год. 56 хв. (час фактичного затримання о 21 год. 55 хв.) під час вчинення злочину затримано у порядку ст. 208 КПК України громадянина ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.

11 лютого 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події - ділянки місцевості, яка розташована біля будинку № 175 по проспекту Соборному в місті Запоріжжя, в ході якого виявлено автомобіль марки «ГАЗ» модель «3110», д.н.з. « НОМЕР_1 » в кузові сірого кольору. Під час проведення огляду салону вказаного траспортного засобу виявлено та вилучено: змив на марлевий тампон з зовнішньої сторони ручки дверей водія; змив на марлевий тампон з керма; змив на марлевий тампон з коробки передач (ручки); змив на марлевий тампон з внутрішнього запору; змив на марлевий тампон з дротів запалювання; мікрочастки з ведійського сидіння; внутрішня ручка водійських дверей; чорна чоловіча шапка; предмет, ззовні схожий на ніж. Також, під час вказаної слідчої дії вилучено зазначений транспортний засіб, який опечатано паперовими бірками та передано на відповідальне зберігання до спеціального майданчика Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що приблизно о 15 год. ЗО хв. 10.02.2022 року припаркував свій автомобіль марки «ГАЗ» модель «3110», д.н.з. « НОМЕР_1 » в кузові сірого кольору поруч з будинком № 4 по вул. Портовій в м. Запоріжжі, біля під`їзду № 2, після чого зачинив його на механічний ключ та сигналізації і пішов до місця свого мешкання. Далі, перебуваючи за місцем свого мешкання, приблизно о 22 год. 00 хв. під час перегляду месенджеру «Телеграм», потерпілий виявив відеозапис на якому зображена аварія за участі його автомобіля. Винуватцем аварії був водій автомобіля ГАЗ. Однак документи на право керування вказаним транспортним засобом потерпілий нікому не передавав, автомобіль залишав зачиненим на сигналізацію біля будинку в якому мешкає; протоколом огляду відеозапису, який у порядку ст. 40, 93 КПК України витребуваний з управління патрульної поліції в Запорізькій області на якому зафіксована дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «ГАЗ» модель «3110», д.н.з. « НОМЕР_1 » в кузові сірого кольору, а також факт керування підозрюваним ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом; протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які пояснили, що перебуваючи на добовому чергуванні у складі патрульних екіпажів, здійснюючи патрулювання території по проспекту Металургів у місті Запоріжжя, проїжджаючи поряд з закладом «Макдональдз» помітили автомобіль марки «ГАЗ» модель «3110», д.н.з. « НОМЕР_1 » в кузові сірого кольору, який рухався в напрямку пр. Соборного, з явними порушеннями ПДР у вигляді не ввімкненого ближнього світла фар, під час слідування за вказаним автомобілем, водій здійснив зіткнення з транспортним засобом «БМВ» білого кольору, який перетинав пр. Соборний. Після чого, водій автомобіля марик «Газ» не здійснивши зупинку, продовжив рух, де приблизно через 20 метрів, здійснив зіткнення з стовпом, який розташований біля зупинки громадського транспорту. У подальшому, водія було затримано при спробі покинути салон автомобіля. Інших осіб в салону виявлено не було; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який пояснив, що відмовляється від дачі показань. Вину визнає у повному обсязі, так як обставини, які викладені у врученому йому повідомленні про підозру відповідають дійсності; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 289 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Підозрюваний ОСОБА_1 є особою раніше засудженою, а саме у 2017 році Куйбишевським районним судом Запорізької області за особливо тяжкі злочини, тому у сукупності із іншими обставинам, а саме наявністю негативної репутації у підозрюваного, його не працевлаштованістю, не маючого міцних стійких соціальних зв`язків, що відображаються в тому числі у відсутності родини та дітей, вказане дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може безперешкодно у подальшому умисно переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення відповідальності за скоєння вказаного кримінального правопорушення (злочину), що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний перебуваючи на волі, може впливати на потерпілого шляхом погроз, залякування або вмовляння з метою зміни, наданих останніми раніше свідчень для уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення. Не дивлячись на те, що у зазначеному кримінальному провадженні вже допитаний потерпілий, слід взяти до уваги принцип безпосередності дослідження показань у судовому провадженні, тобто не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Отже, обравши до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, останній матиме змогу впливу на повноту та достовірність показань потерпілого, "який у подальшому взагалі можуть відмовитись або змінити свої покази у вказаному проваджені.

При розгляді ризику передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слід звернути увагу на те, що підозрюваний не працевлаштуваний, не має постійного доходу, а також міцних соціальних зав`язків, у тому числі родини та дітей, є особою раніше засудженою за вчинення особливо тяжких злочинів за які останньому призначено покарання у вигляді 8 років 6 місяців. Однак після відбуття зазначеного покарання на шлях виправлення та перевиховання не став, відповідних висновків для себе не зробив та вчинив ще одне кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим, на теперішній час є реальний ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (злочину).

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту останній зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. У зв`язку з тим, що за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 . Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, наявність у нього розуміння невідворотності покарання, є ризик того, що підозрюваний, може залишити своє місце мешкання і переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності. Також, беручи до уваги, що останній притягався до кримінальної відповідальності, не ставши на шлях виправлення, не працевлаштувавшись, не встановивши міцні соціальні зв`язки, будучи обізнаним про покладені на нього обов`язки, серед яких зокрема передбачений, з метою погашення судимості - не вчиняти нові кримінальні правопорушення, розуміючи кримінально-правові наслідки за їх вчинення, скоїв вказаний злочин; осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання ОСОБА_7 , своїх процесуальних обов`язків в якості підозрюваного та обвинуваченого, досудовим розслідуванням не встановлено, що унеможливлює застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу окрім, як тримання під вартою до розгляду кримінального провадження в суді.

На думку органу досудового розслідування, враховуючи обставини вчинення злочину, а також те, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, тобто приймаючи рішення про скоєння зазначеного злочину, розумів, що це призведе до заподіяння шкоди матеріальному становищу потерпілого, тому зазначене свідчить про зневажливе ставлення підозрюваним до охоронюваних законом прав та свобод людини, зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків та забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу окрім, як тримання під вартою до розгляду кримінального провадження в суді

В судовому засіданні прокурор та слідчий виклали доводи аналогічні до наведених в клопотанні, просили таке задовольнити з підстав зазначених в клопотанні.

Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, застосувавши домашній арешт, оскільки в скоєному підозрюваний зізнався, наміру переховуватися від слідства та впливати на потерпілого і свідків не має, а перебуваючи на свободі зможе відшкодувати потерпілому завдані збитки. Захисник вважає, що підозрюваному необхідно дати шанс на виправлення.

Заслухавши думку підозрюваного, захисника, слідчого, прокурора оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 11.02.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082050000319, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України. Відомості до ЄРДР внесені на підставі заяви про те, що 10.02.2022 невстановлена особа, знаходячись за адресою місто Запоріжжя, вул. Портова біля буд №4 умисно, повторно, незаконно заволоділа автомобілем марки ГАЗ 3110 з д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , тим самим спричинила останньому матеріальну шкоду, розмір якої встановлюється (а.с. 8).

11.02.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України (а.с. 35-39).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується отриманими у кримінальному провадженні доказами, а саме: копією витягу з ЄРДР №12022082050000319 від 11.02.2022, рапортом про отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.02.2022; ; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 10.02.2022 року, протоколом огляду місця події - ділянки місцевості, яка розташована біля будинку № 175 по проспекту Соборному в місті Запоріжжя, в ході якого виявлено автомобіль марки «ГАЗ» модель «3110», д.н.з. « НОМЕР_1 » в кузові сірого кольору; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що приблизно о 15 год. ЗО хв. 10.02.2022 року припаркував свій автомобіль марки «ГАЗ» модель «3110», д.н.з. « НОМЕР_1 » в кузові сірого кольору поруч з будинком № 4 по вул. Портовій в м. Запоріжжі, біля під`їзду № 2, після чого зачинив його на механічний ключ та сигналізації і пішов до місця свого мешкання. Далі, перебуваючи за місцем свого мешкання, приблизно о 22 год. 00 хв. під час перегляду месенджеру «Телеграм», потерпілий виявив відеозапис на якому зображена аварія за участі його автомобіля. Винуватцем аварії був водій автомобіля ГАЗ. Однак документи на право керування вказаним транспортним засобом потерпілий нікому не передавав, автомобіль залишав зачиненим на сигналізацію біля будинку в якому мешкає; протоколом огляду відеозапису, який у порядку ст. 40, 93 КПК України витребуваний з управління патрульної поліції в Запорізькій області на якому зафіксована дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «ГАЗ» модель «3110», д.н.з. « НОМЕР_1 » в кузові сірого кольору, а також факт керування підозрюваним ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом; протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які пояснили, що перебуваючи на добовому чергуванні у складі патрульних екіпажів, здійснюючи патрулювання території по проспекту Металургів у місті Запоріжжя, проїжджаючи поряд з закладом «Макдональдз» помітили автомобіль марки «ГАЗ» модель «3110», д.н.з. « НОМЕР_1 » в кузові сірого кольору, який рухався в напрямку пр. Соборного, з явними порушеннями ПДР у вигляді не ввімкненого ближнього світла фар, під час слідування за вказаним автомобілем, водій здійснив зіткнення з транспортним засобом «БМВ» білого кольору, який перетинав пр. Соборний. Після чого, водій автомобіля марик «Газ» не здійснивши зупинку, продовжив рух, де приблизно через 20 метрів, здійснив зіткнення з стовпом, який розташований біля зупинки громадського транспорту. У подальшому, водія було затримано при спробі покинути салон автомобіля. Інших осіб в салону виявлено не було; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який пояснив, що відмовляється від дачі показань. Вину визнає у повному обсязі, так як обставини, які викладені у врученому йому повідомленні про підозру відповідають дійсності; іншими матеріалами, доданими до клопотання.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими, а також достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що останній міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 раніше судимий - 31.10.2017 Куйбишевським районним судом Запорізької області за ч. 4 ст. 187, п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, 04.01.2022 звільнений умовно-достроково від відбування покарання за вироком Куйбишевського районного суду Запорізької області, невідбутий строк 1 рік 11 місяців 21 день.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.Інкриміновані обставини вчинення кримінального правопорушення (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно), відповідно до класифікації, визначеної ст 12 КК України відноситься до тяжких злочинів (за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років).

Слідчий суддя зазначає, що хоча сама по собі тяжкість злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, в той же час суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

При цьому, суд вважає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним, не буде виконувати покладені на нього обов`язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК - впливу на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, враховую встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є зокрема свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, є особою раніше засудженою за тяжкі корисливі злочини проти власності та проти життя та здоров`я людини.

У сукупності всі вище вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про наявність високого ступеню ймовірності того, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може вчиняти інші злочини, впливати на потерпілого і свідків та буде переховуватися від суду з метою уникнути покарання, що йому загрожує у разі доведення винуватості в інкримінованих йому злочині.

Слідчим та прокурором повністю доведені обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України.

Між тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування підозрюваного, а також ризик його впливу на учасників процесу, або взагалі не існує, та й такий запобіжний захід який не пов`язаний із позбавленням волі здатний їм запобігти, а тому підстав для застосування запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі не вбачаю.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, зокрема підозрюваний не працює та не має постійного джерела доходів, за його поясненнями проживав у місті Запоріжжі у товаришів. Доказів стійких соціальних зв`язків підозрюваного суду не надано. Доказів неможливості підозрюваного за станом здоров`я перебувати в місцях ув`язнення не надано.

Також зверну увагу на те, що більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати у зв`язку з тим, що дані запобіжні заходи вимагають наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків. Враховуючи вказані обставини, вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов`язаного із триманням під вартою.

Враховую і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від суду, впливати на потерпілого чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення (вчинено злочин проти власності особою раніше судимою за злочини проти власності та проти життя і здоров`я людини, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку), його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного (його вік, не одружений, наявність судимості, яка у встановлено законом порядку не знята та не погашена, звільнення його 04.01.2022 умовно-достроково, що свідчить про схильність повторного вчинення злочину, відсутність скарг на стан здоров`я), дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зав`язків, будь яких зав`язків з іншою країною, або наявність зав`язків в іншому місці.

В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, під час розгляду вказаного клопотання встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

11 лютого 2022 року у період часу з 04 год. 45 хв. до 04 год. 56 хв. (час фактичного затримання 10.02.2022 о 21 год. 55 хв.) ОСОБА_1 затримано під час вчинення злочину у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання піж вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 183 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, відповідно до положень ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 50-ти розмірів прожиткового мінімуму.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Ніколаєнко В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб – до 21 години 55 хвилин 11.04.2022 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 прожиткових мінімумів – 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ГУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 , провадження по справі №1-кс/334/238/22, ЄУН 334/922/22. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом пяти днів з дня проголошення, підозрюваним, який тримається під вартою в той же строк з дня отримання повного тексту ухвали..

Резолютивна частина ухвали виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 лютого 2022 року

Слідчий суддя Коломаренко К. А.