Ухвала суду № 103305418, 15.02.2022, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/772/22

Номер провадження 2/333/2158/22

УХВАЛА

Іменем України

про направлення справи за підсудністю

15 лютого 2022 року місто Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматов Е.Г., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053), треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович (вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 16, м. Київ, 02094), приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівни ( АДРЕСА_2 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2022 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівни про стягнення збитків та моральної шкоди.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.

Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ч.2 ст.27 ЦПК України, яка носить загальний характер, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас, згідно з правилами, які врегульовані ч.12 ст.28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" № 3 від 01.03.2013, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Якщо позивач, при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

За змістом наведеного можна дійти висновку, що, не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність встановлює можливість звертатися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.

Таким чином, позови про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню можуть бути пред`явлено, як за місцезнаходженням відповідача (юридичної особи), так і за місцем його виконання.

Згідно ст.90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом проводиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому положеннями ст.3 Закону України "Про виконавче провадження визначено, що до рішень, які підлягають примусовому виконанню належать також виконавчі написи нотаріусів.

Пунктом 10 глави 111 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 визначено, що місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених ст.24 Закону України "Про виконавче провадження".

Місце виконання рішення визначене статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом приватного виконавця є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Отже, в розумінні ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" місцем виконання виконавчого напису є місце проживання, перебування боржника або місцезнаходження його майна.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді на запит Малотокмачанської сільської ради № 28/13-19 від 15 лютого 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Також, відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 299544271 від 15 лютого 2022 року об`єкт нерухомого мана - АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що підсудність даної справи нею визначена за місцем виконання виконавчого напису за її місцем роботи – КНП «ЗОКЛ» ЗОР. Однак, відповідно до наданої постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25 січня 2022 року місце роботи ОСОБА_1 є відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція «Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ/ІПН: 19355964).

Позивачем не надано доказів на підтвердження працевлаштування в КНП «ЗОКЛ» ЗОР, отже відсутні підстави для звернення позивача до Комунарського районного суду міста Запоріжжя.

Отже, в розумінні ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" місцем виконання виконавчого напису є місце проживання, перебування боржника або місцезнаходження його майна - АДРЕСА_1 , що відноситься до підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області.

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до вимог ст.. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі вищевикладеного, слід зробити висновок, що позивачем порушені правила підсудності при зверненні до суду, оскільки дана справа не підсудна Комунарському районному суду м. Запоріжжя та її необхідно надіслати за підсудністю до Оріхівського районного суду Запорізької області.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353, 354 ЦПК України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 333/772/22 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053), треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович (вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 16, м. Київ, 02094), приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівни ( АДРЕСА_2 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконання, надіслати за підсудністю до Оріхівського районного суду Запорізької області (вулиця Травнева, будинок № 23, м. Оріхів, 70500).

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цією статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а у разі подання скарги – не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду. Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов