Ухвала суду № 103305111, 11.02.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16997/21

1-кс/308/620/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., за участю секретаря судового засідання Тимко М.В., прокурора Пипка О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника адвоката Дурдинець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області Бартованця Є.І., погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Машкаринець І.І., у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 05.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000265, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.307 КК України, про застосування відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Отиня, Коломийського району, Івано-Франківської області, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, -

ВСТАНОВИВ:

Із поданого слідчим Бартованець Є.І. клопотання вбачається, що починаючи з жовтня 2020 року ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем та засновником ТОВ «ВІТАФАРМ», діяльність якого пов`язана із наданням фармацевтичних послуг, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів з незаконного обігу психотропних речовин, будучи організатором злочинів, усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері незаконного обігу психотропних речовин є можливість швидко, незаконно збагатитись, а також знаючи про місце та особу у якої можна придбати психотропну речовину альпразолам, яка міститься в лікарських препаратах «XANAX» та «Frontin», які в Україні не зареєстровані як лікарські засоби, зможе забезпечувати учасників групи цією речовиною для подальшого збуту, вирішив цим скористатись, після чого, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, у період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року, організував стійку злочинну групу, до складу якої залучив в якості виконавців ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 , як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діяв як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_1 , безпосередньо приймав участь у зберіганні, та пересиланні психотропних речовин, особисто займався підшукуванням нових осіб для подальшого збуту їм психотропних речовин, за обумовлену перед тим грошову вартість. Крім того, контролював кількість отриманих від незаконної діяльності грошових коштів, які в подальшому передавав організатору ОСОБА_1 , для подальшого розподілу між членами організованої групи, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин з метою не викриття їх незаконної діяльності для досягнення єдиного злочинного результату з незаконного збагачення.

ОСОБА_3 , як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діяла як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_1 безпосередньо приймала участь у зберіганні, та пересиланні психотропних речовин. Крім того, контролювала кількість отриманих від незаконної діяльності грошових коштів, які в подальшому передавала організатору ОСОБА_1 , для подальшого розподілу між членами організованої групи, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин з метою не викриття їх незаконної діяльності для досягнення єдиного злочинного результату з незаконного збагачення.

Окрім того, ОСОБА_1 , будучи організатором організованої групи, реалізуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на незаконний збут психотропних речовин, у невстановлений органом досудового розслідування час та при невстановлених обставинах і невстановленому місці, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою збуту, придбав у невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи медичний препарат «XANAX», який в Україні не зареєстрований як лікарський засіб, в кількості 20 таблеток., які згідно висновку експерта містять психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам, загальною масою 0,0200 г. Вказані таблетки, ОСОБА_1 , умисно, незаконно, зберігав з метою збуту до 10.02.2022, за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тобто до моменту виявлення зазначеної кількості психотропної речовини - альпразоламу, працівниками ГУНП в Закарпатській області в ході проведення санкціонованого обшуку.

За вказаними фактами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, вчинені повторно, організованою групою.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий Бартованець Є.І. зазначає, що підозра в інкримінованому діянні ОСОБА_1 повністю обгрунтовується та підтверджується комплексом зібраних у провадженні доказів, зокрема: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками судових експертиз.

Окрім цього, слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

Другим ризиком на який вказує слідчий є можливість незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, в якому на даний час триває досудое розслідування та проводяться слідчі дії .

Так, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі під час досудового розслідування матиме можливість впливати на експертів, свідків у кримінальному провадженні, які можуть свідчити проти нього, щодо його протиправної діяльності.

Зокрема, ОСОБА_1 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та залякувати і схиляти їх до дачі слідству неправдивих показань, а тому існують достатні підстави вважати що такий незаконний вплив на них зі сторони підозрюваного може мати місце.

Аналогічним чином ОСОБА_1 зможе впливати на експертів та спеціалістів які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.

Окрім цього, у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

Третім ризиком, передбаченим ст. 177 КПК України, на який слідчий вказує у клопотанні є можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, знаходячись на волі, ОСОБА_1 зможе координувати свої дії із невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

Крім того, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Таким чином, з метою запобігання підозрюваним ОСОБА_1 можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, запобігання впливу на свідків та експертів, унеможливлення вчинення ним в подальшому інших злочинів, слідчий у клопотанні просить застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб без визначення розміру застави.

Прокурор Пипка О.О. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження. Зазначив, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років та наведені в клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а відтак, більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою не може їм запобігти.

Захисник підозрюваного Дурдинець В.В. у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, просив застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із ув`язненням, а саме у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що слідчим та прокурором не обґрунтовано клопотання в тому, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та забезпечення ухилення від ризиків, передбачених ст. 177 КПК Уркаїни.

Також захисник адвокат Дурдинець В.В. просив врахувати, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно.

Окрім цього, підозрюваний одружений, на його утриманні перебувають двоє дітей, одна є студенткою ВНЗ, а інша школярка. Також догляду потребує його сестра ОСОБА_4 , яка є важко хворою - гіпертонічний криз та цукровий діабет.

Крім того, захисник зауважив, що медичний препарат «XANAX» став обмеженим у продажі в Україні тільки з 2015 року, а за кордоном взагалі є дозволеним медичним препаратом.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив застосувати до нього більш мягший запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Пояснив, що він має диплом за спеціальністю фармація та йому відомо було про те , що препарата «XANAX» та «Frontin» на даний час в Україні не зареєстровані як лікарські засоби, однак , через своїх друзів привозив такі до України із за кордону для особистого вживання , а в подальшому ,з метою продажу знайомим, які потребували такі препарати. Пояснив, що близько двох років інколи особисто або через знайомих йому осіб , займався реалізацією , продажем препаратів «XANAX» та «Frontin» на території України за винагороду .

Заслухавши позицію прокурора Пипка О.О. з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисник - адвоката Дурдинець В.В. , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В провадженні Головного управління Національної в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000265 від 05.10.2020 року, за підозрою ОСОБА_1 , в ході якого досліджуються обставини незаконного придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чинені повторно організованою групою.

Слідчим суддею встановлено, що 11.02.2022 року, у рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, відповідальність за який передбачена позбавлення волі до дванадцяти років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками судових експертиз, протоколомм обшуку та затримання підозрюваного.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Усі зазначені у клопотанні та доданих у матеріалах дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупністі вказують на достатність та взаємозв`язок для прийняття відповідного процесуального рішення, а також слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а також беручи до уваги його характеризуючі дані та відсутність відомостей про хвороби, які б перешкоджали його триманню під вартою, а тому, усвідомлюючи неминучість покарання, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, усвідомлюючи тяжкість покарання ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні у даному кримінальному провадженні, шляхом підкупу, шантажу, погроз, тощо, з метою зміни показань.

Також слідчий суддя вважає, що наведені слідчим у клопотанні дані дають підстави стверджувати про ризик того, що ОСОБА_1 знаходячись на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема зможе координувати свої дії із невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, а також підшукати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, такий запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 ..

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи наведені стороною захисту адвокатом Дурдинець В.В. у судовому засіданні їх не усувають і не спростовують. Інших істотних обставин, які би вказували на можливість розгляду питання обрання альтернативного запобіжного заходу підозрюваному, стороною захисту не вказано.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 у жовтні 2020 року отримав сертифікат спеціаліста провізора-спеціаліста та тривалий час працює у сфері фармакології та, як зазначив сам підозрюваний у судовому засіданні він був достатньо обізнаним про встановлені обмеження щодо відпуску таких медичних препаратів як «XANAX» та «Frontin» на території Україи.

Враховуючи те, що злочин у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 є особливо тяжким кримінальним правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та правопорушенням проти здоров`я населення, а отже, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав та інтересів суспільства, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , сукупністю обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незважаючи на його виключний характер, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-186, 193-197, 309, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області Бартованця Є.І., погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Машкаринець І.І., у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 05.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000265, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.307 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Отиня, Коломийського району, Івано-Франківської області, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком до 60 (шістдесяти) днів, а саме до 08 квітня 2022 року включино.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 16 год. 25 хв., 10.02.2022 року.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 14.02.2022 року о 16 год. 35 хв..

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул