Постанова № 10330428, 05.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2010 року Справа № 2а-3250/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю

представника позивача: Батишевої О.О. (довіреність № 95 від 19.04.2010 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Ремо» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0000302342/0 та № 0000292342/0 від 09.04.2010 року. Зазначені повідомлення рішення позивач вважає такими, що прийняті всупереч нормам діючого законодавства, тому просить визнати їх нечинними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення щодо суті позовних вимог та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача субєкта владних повноважень у судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, надіслав клопотання про перенесення слухання справи, але поважності причин неприбуття у судове засідання не навів.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ВКФ «Ремо» є юридичною особою, зареєстроване виконкомом Свердловської міської ради 24.12.1991 року за № 04051610Ю0010139.

У березні 2010 року працівниками ДПІ в м. Свердловську Луганської області проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВКФ «Ремо» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Лугтехтранс» за період з 01.06.2007 року по 30.09.2008 року з податку на прибуток та за період з 01.06.2007 року по 30.10.2008 року з податку на додану вартість.

В ході перевірки були встановлені порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищення валових витрат ТОВ «ВКФ «Ремо» за період з 01.06.2007 року по 30.09.2008 року у звязку з придбанням товарів у ПП «Лугтехтранс». Також були встановлені порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме завищення ТОВ «ВКФ «Ремо» у листопаді та грудні 2007 року податкового кредиту на суму податку на додану вартість, не підтверджену податковими накладними.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 355/23/19076980 від 29.03.2010 року та винесені податкові повідомлення рішення від 09.04.2010 року № 0000302342/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 4216,76 грн. та № 0000292342/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 5271 грн.

При проведенні перевірки, складанні акту та винесенні повідомлень рішень працівниками ДПІ в м. Свердловську Луганської області враховувався той факт, що стосовно ПП «Лугтехтранс» прийнято постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року про припинення юридичної особи. Тому відповідач вважає, що податкові накладні та рахунки фактури, які були надані позивачем для перевірки, є недійсними.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку по ставці 20 % цього звітного періоду у звязку з придбанням товарів і в цілях подальшого їх використання в господарській діяльності.

П.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Придбання позивачем товарів у ПП «Лугтехтранс» підтвержується податковими накладними, банківськими виписками, видатковими накладними та рахунками фактурами, які надавались працівникам ДПІ в м. Свердловську Луганської області в ході перевірки.

Податкові накладні №№ 765,766 від 07.12.2007 року, №№ 798,791 від 17.12.2007 року, № 580/1 від 01.11.2007 року складені у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продаж товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» від 30.05.1997 року № 165.

Згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо зокрема платник податку припиняє роботу за рішенням суду.

Оскільки на момент складання вищезазначених податкових накладних ПП «Лугтехтранс» мало статус юридичної особи та було зареєстрованим платником податку на додану вартість, підстав вважати ці податкові накладні недійсними немає. Подальше припинення юридичної особи ПП «Лугтехтранс» не тягне за собою визнання недійсними всіх документів, які були складені підприємством.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ «ВКФ «Ремо» підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення скасуванню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Ремо» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати нечинними податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області від 09.04.2010 року № 0000302342/0, № 0000292342/0.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Ремо» судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову в повному обсязі складено 09 липня 2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяСолоніченко О.В.