Рішення № 103303434, 21.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3392/21

Провадження № 2/752/1914/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Столяр Олег Анатолійович, до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У лютому 2021 року Столяр О.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, 06.06.2013 року між позивачем та ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард, шляхом подання заяви про приєднання до Оферти укладено договір про надання та використання платіжної картки. Заборгованість за договором не погашено, розмір її є спірним. 19.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Незнайко Наталією Миколаївною вчинено виконавчий напис №380 про стягнення заборгованості в сумі 29 821,96 грн., яка включає в себе розмір основного зобов`язання за кредитним договором, заборгованість за процентами, плату за вчинення виконавчого напису. На підставі вчиненого виконавчого напису 28.10.2019 року за заявою відповідача приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяною Леонідівною було відкрито виконавче провадження №60430104. Про вчинення виконавчого напису нотаріуса позивач дізнався у 2020 році. Позивач вважає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, у зв`язку із чим виникає необхідність визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Крім того, сторона позивача зазначає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено на підставі оригіналу угоди, який не був нотаріально посвідчений, що є безумовною підставою для його скасування, так як порушений порядок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати виконавчий напис від 19.09.2019 року №380, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною, таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2021 року згадану цивільну справу залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, встановлених ухвалою. Крім того, 03 лютого 2021 року ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Столяр Олег Анатолійович, про забезпечення позову; зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №380 від 19.09.2019р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною, в рамках виконавчого провадження №60430104.

На виконання ухвали суду від 03 лютого 2021 року про залишення позову без руху, 12 квітня 2021 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, якою вимоги, встановлені ухвалою від 03 лютого 2021 року, дотримані, і, як наслідок, постановлено ухвалу про відкриття провадження від 27 квітня 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач про судовий розгляд справи повідомлявся у спосіб, передбачений ЦПК України, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, яку відповідач отримав 17 червня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Позиція третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяна Леонідівна пояснення на позов та/або будь-які клопотання до суду не подавала.

Крім того, до суду повернувся конверт, адресований ПН КМНО Незнайко Н.М., із ухвалою суду про відкриття провадження та примірником позову з додатками із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення сторін про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що 28 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження № 60430104 на підставі виконавчого напису №380, виданого 19.09.2019 року КМНО Незнайко Н.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованість в розмірі 29 821,96 гривень.

У рамках ВП №60430104 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. в подальшому винесено постанову від 28 листопада 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, також не встановлено судом факту вчинення виконавчого напису нотаріуса на оригіналі нотаріально посвідченого кредитного договору. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Судом установлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 31 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Як стверджує позивач, укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, при цьому суд враховує, що належним чином повідомлений відповідач зворотного суду не довів, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

У позові також позивач не погоджується з розміром заборгованості, яка вказана у спірному виконавчому написі.

Відповідач не надав до суду належних письмових доказів розміру заборгованості позивача та її складових, що має ґрунтуватись на поданих суду розрахунках суми кожної складової боргу (період нарахування, ставка відсотків та розмір комісії), відомостях про суми коштів внесених позичальником у рахунок виконання кредитних зобов`язань, що має підтверджуватись випискою про рух коштів по рахунку боржника.

Отже, вказана у виконавчому написі загальна сума кредитної заборгованості є спірною.

За таких обставин, приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М. не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, останній має бути визнаний таким що не підлягає виконанню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн. за подання позову немайнового характеру та 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а тому ураховуючи, що позов задоволено, сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Столяр Олег Анатолійович, до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис від 19.09.2019 року №380, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною, таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНКОПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Акціонерне Товариство «Банк Форвард», адреса місця знаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, будинок 105; код за ЄДРПОУ 34186061.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, номер свідоцтва: 1764; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф (Павелків) Тетяна Леонідівна; номер посвідчення 0432; адреса місцезнаходження: 01135, м. Київ, вулиця Златоустівська, 55, оф. 61, 62.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 21.01.2022р.

Суддя І.О. Ольшевська