Рішення № 103302892, 12.01.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.01.2022 Справа № 554/10674/21

Провадження № 2-о/554/31/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді: Сініцина Е.М.

за участю секретаря: Кононенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Коломацька сільська рада Полтавського району Полтавської області, приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Полтавська районна державна нотаріальна контора, про встановлення юридичного факту належності документу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту належності документу, а саме просила суд встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу – договору купівлі-продажу жилого будинку з надвірними побудовами та приватизованої земельної ділянки 0,57 га, переданої для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться у АДРЕСА_1 , а також встановити юридичний факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу – державного акту на право приватної власності на землю Серії І-ПЛ №051971, виданого Куликівською сільською Радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №570 від 16.10.2002 року на земельну ділянку площею 0,57 га, переданою для обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: с. Дудникове Полтавського району Полтавської області.

В обґрунтування заяви вказує, що у відповідності до договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори від 11.04.2002 р., внесеного до реєстру за №2-292, зареєстрованого у ПП БТІ «Інвентаризатор» 12.04.2002 р. у реєстрову книгу №1, за реєстровим номером 91 та державного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №051971 від 16.10.2002 р., виданою Куликівською сільською Радою народних депутатів та зареєстровано у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №570, прізвище заявниці вказано як ОСОБА_2 .

13.02.2007 р. заявником було отримано паспорт громадянина України, у зв`язку з уточненням прізвища на ім`я « ОСОБА_1 », замість старого, виданого 16.12.1996 р. на ім`я « ОСОБА_1 ». У зв`язку з цим відбулися розбіжності у написанні її прізвища у правовстановлюючих документах на право власності на нерухоме майно та тими, що засвідчують її особу.

У зв`язку із вказаною розбіжністю в написанні прізвища, їй було відмовлено у посвідченні приватним нотаріусом договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,57 га та розташованого на ній житлового будинку з надвірними побудовами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому, на даний момент у заявниці виникла необхідність встановити факт належності правовстановлюючих документів, з метою надання можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, а саме: жилим будинком з надвірними побудовами та приватизованою земельною ділянкою 0,57 га, переданої для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, для ведення особистого підсобного господарства. Зазначені обставини стали підставою звернення до суду із даною заявою.

В судовому засіданні заявниця заяву підтримала з підстав, наведених у ній, просила задовольнити.

Представник заінтересованої особи, а саме: ПП ПБТІ «Інвентаризатор» в судовому засіданні проти задоволення вимог заявника – не заперечував.

Представник заінтересованої особи – виконавчий комітет Коломацької сільської ради, надав заяву про розгляд справи без їхньої участі, покладаються на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи – Полтавська районна державна нотаріальна контора, надала заяву про розгляд справи без їхньої участі, покладаються на розсуд суду.

Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання Державних Актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі регулювався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43 та Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Держкомзему від 22 червня 2009 року №325, які втратили чинність.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦК України - фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Згідно ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно листа Верховного Суду України 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно Постанови Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Октябрським РВ ПУУУМВС України в Полтавській області 13.02.2007 р., підтверджується, що заявниця записана як - « ОСОБА_1 ».

В реєстраційному номері облікової картки платника податків НОМЕР_2 від 05.04.2007 р., в свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 25.03.2021 р., в довідки, наданої з Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області №44/Х-447 від 09.03.2013 р., також прізвище заявника записано як - « ОСОБА_1 ».

Як вбачається з договору купівлі-продажу серії АЕР №820413, посвідченого державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори від 11.04.2002 р., внесеного до реєстру за №2-292, зареєстрованого у ПП БТІ «Інвентаризатор» 12.04.2002 р. у реєстрову книгу №1, за реєстровим номером 91 та державного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №051971 від 16.10.2002 р., виданою Куликівською сільською Радою народних депутатів та зареєстровано у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №570, прізвище заявниці вказано – ОСОБА_2 .

Тобто з документів заявниці вбачаються розбіжності написання в її прізвища – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Враховуючи, надані заявницею докази, а також те, що в договору купівлі – продажу серії АЕР №820413, зазначена адреса проживання покупця ОСОБА_1 – АДРЕСА_2 і ця ж сама адреса зазначена в паспорті ОСОБА_1 , та наявність саме у заявниці правовстановлюючих документів: договору купівлі-продажу серії АЕР №820413 та державного акту на право приватної власності на землю серії І-ПЛ №051971, суд вважає, що заявниця довела належність саме їй – ОСОБА_1 зазначених правовстановлюючих документів.

Крім того, заявниця довела, що метою встановлення юридичного факту є реалізація права власності на власне майно. Їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,57 га та розташованого на ній житлового будинку з надвірними побудовами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Постановою нотаріуса від 17.12.2021 року №151/02-31, у зв`язку з розбіжністю прізвища заявниці в правовстановлюючих документах, в яких прізвище власника вказано « ОСОБА_4 », замість « ОСОБА_3 ».

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючих документів які, необхідні заявнику для оформлення особистих майнових прав, що випливають із цього факту.

З врахуванням наведеного, а саме встановлення та підтвердження належними доказами факту належності заявнику вищезазначених документів, заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.4,10,263-265,293,315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту належності документу – задовольнити.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Полтава, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) правовстановлюючого документу – Договору купівлі-продажу жилого будинку з надвірними побудовами та земельною ділянкою 0,57 га, переданою для обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого 11 квітня 2002 року державним нотаріусом Полтавської районної держконтори Антоненко Л.В. зареєстрованого під №2-292, та зареєстрованого 12 квітня 2002 року у Полтавському бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» у реєстровій книзі №1 за реєстровим №91, на ім`я – ОСОБА_1 .

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Полтава, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) правовстановлюючого документу – Державного акту на право приватної власності на землю Серії І-ПЛ №051971, виданого Куликівською сільською Радою народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №570 від 16.10.2002 року на земельну ділянку площею 0,57 га, переданою для обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: с. Дудникове Полтавського району Полтавської області на підставі Договору купівлі-продажу жилого будинку від 11 квітня 2002 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області як суду апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Сініцин.