Постанова № 103302821, 15.02.2022, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/367/22

Номер провадження3/541/216/2022

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області В.М. Куцин, розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП не встановлено,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

10.02.2022 року о 21 год. 15 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім`ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом отримання SMS-повідомлення на номер зазначений останнім в поясненнях (а. с. 10).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 серія ВАБ № 15930 було складено 11.02.2021 року.

Миргородським міськрайонним судом Полтавської області протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи одержано 14.02.2022 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП розглядаються протягом доби.

З метою дотримання розумного строку розгляду справи та строків передбачених положеннями ч. 2 ст. 277 КУпАП, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення її винуватості та уникнення нею відповідальності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, також, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне ухилення від явки на виклик суду призводить до умисного затягування розгляду справи, що на думку суду має місце з боку ОСОБА_1 , нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Крім того, положення ч. 2 ст. 268 КУпАП в редакції від 08.08.2021 року, чинній на момент розгляду справи, не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, який набрав чинності 07.01.2018 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 015930 від 11.02.2022 року (а. с. 21), копією рапорту помічника чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Зінченко О. С. від 12.02.2022 року (а. с. 1), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 11.02.2022 року (а. с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від 11.02.2022 (а.с.4,5,6), які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалами справи в їх сукупності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вина останнього доведена в судовому засіданні на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, а тому враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан він повинен нести відповідальність передбачену законом у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

В зв`язку з вищенаведеним відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить на день розгляду справи 496 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 40-1, 173-2, 221, 268, 283, 291, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Рахунок для сплати штрафу: н/р (IBAN) UA 0589 9998 03 14 0805 4200 0016 305, назва отримувача коштів - ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок (призначення платежу 22030106 Судовий збір; 26436309 (5), П.І.Б платника, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, н/р (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 26436309).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду В. М. Куцин