Вирок № 103301887, 14.02.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/915/22

Провадження № 1-кп/185/332/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

секретаря Пожидаєвої Л.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046370000024 від 11.01.2022 року, з обвинувальним актом та угодою про примирення за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Благовєшенська Амурської області Російської Федерації, ромської національності, громадянина України, з неповною-середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участю прокурора Никифоренка А.А.,

представника потерпілого Кулика О.Л.,

захисника адвоката Михайлюка Б.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

07.01.2022 року о 20.37 годині обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» по вул.Полтавська, б.125 м.Павлограда Дніпропетровської області, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії залишаються непоміченими, викрав з полиці магазину віскі марки «Jack Daniels» об`ємом 0.5 л. З місця вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» матеріального збитку на суму 424.00 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

14 лютого 2022 року між представником потерпілого Куликом О.Л. та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ст.185 ч.1 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а саме те, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального проступку, завдані збитки обвинуваченим потерпілому повністю відшкодовані, та узгодженого покарання, яке повинний понести обвинувачений - призначення за ч.1 ст.185 КК України покарання обвинуваченому у виді громадських робіт на строк 80 годин. В угоді про примирення зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.473 КПК України, а також зазначені наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання, в скоєному щиро кається, на досудовому слідстві сприяв швидкому розслідуванню вчиненого кримінального правопорушення, вартість викраденого майна сплатив, має реальну можливість виконання узгодженого покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого пояснив, що йому цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, та просить затвердити угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді 80 годин громадських робіт.

Захисник просив затвердити угоду про примирення та призначити підзахисному узгоджене покарання.

Згідно п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, віднесене до кримінальних проступків.

При цьому судом з`ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачений, розуміють, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для потерпілого, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України, для потерпілого - позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України представник потерпілого має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з представником потерпілого угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч.1 ст.185 КК України, відповідає положенням Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який характеризується позитивно за місцем проживання, завдані збитки обвинуваченим потерпілому повністю відшкодовані, представник потерпілого ніяких претензій до обвинуваченого не має, та обставини, що пом`якшують покарання, а також визначене сторонами покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Судом не встановлено жодних підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення.

На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у виді 80 годин громадських робіт.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Під час проведення досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза, згідно довідки Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України на проведення експертизи було витрачено 686.48 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винуватий у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної судово-товарознавчої експертизи у розмірі 686,48 гривень.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Доля речових доказів має бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 14 лютого 2022 року між представником потерпілого Куликом Олександром Леонідовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, що внесено в ЄРДР за №12022046370000024 від 11.01.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити узгоджене учасниками кримінального провадження покарання у вигляді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведеної судово-товарознавчої експертизи у розмірі 686.48 гривень.

Речові докази: два диски з записами з камер відеоспостереження магазину, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - після набрання вироком законної сили зберігати з кримінальним провадженням.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, захисником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.5-7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- потерпілим - з підстав: призначення судом покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених ч.6-7 ст. 474 КПК України

- прокурором - з підстав затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч.3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Ю.А. Мельник