Рішення № 103300402, 15.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, тел. (057) 730-42-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2022 р. №520/727/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши в в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незастосування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до підземного стажу періоди роботи: 06.05.1988 - 08.05.1988; 12.05.1988 - 02.05.1990; 22.08.1992 - 08.12.1992; 11.12.1992 - 04.03.1995; 22.03.1995 - 31.08.1996; 01.01.2000 - 31.12.2001; 01.08.2003 - 31.12.2003; 01.01.2004 - 16.12.2005 та здійснити перерахунок позивачу призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії, тобто з 26.09.2021 року та виплатити різницю в пенсії, яка склалася внаслідок перерахунку разом з поточною виплатою пенсії одним платежем.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію на пільгових умовах (Список №1). Однак при призначенні пенсії відповідачем не було враховано документи, що підтверджують спеціальний трудовий стаж. У зв`язку з цим протиправно до пільгового підземного стажу не враховано періоди роботи за Списком №1 з 06.05.1988 по 08.05.1988, з 12.05.1988 по 02.05.1990, з 22.08.1992 по 08.12.1992, з 11.12.1992 по 04.03.1995, з 22.03.1995 по 31.08.1996, з 01.01.2000 по 31.12.2001, з 01.08.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 16.12.2005.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року відкрито спрощене позовне провадження.

Представником відповідача 11.02.2022 року через канцелярію суду надано відзив в якому зазначено, що період роботи з 06.05.1988 по 08.05.1988 не було зараховано до пільгового підземного стажу, оскільки позивачем не було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу. Період проходження відповідачем військової служби з 12.05.1988 по 02.05.1990 не було зараховано до пільгового підземного стажу, оскільки положення Закону України «Про соціальний статус і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», на який посилається позивач, може бути застосований лише при призначені пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проте позивачу пенсія призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Періоди роботи з 22.08.1992 по 08.12.1992, з 11.12.1992 по 04.03.1995, з 22.03.1995 по 31.08.1996 не було зараховано позивачу до пільгового підземного стажу, оскільки позивачем не було надано документів, що підтверджують проведення атестацій робочих місць за умовами праці за ці періоди. Щодо періодів роботи з 01.01.2000 по 31.12.2001, з 01.08.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 16.12.2005 представником відповідача було зазначено, що вказані періоди було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу. Оскільки стаж роботи позивача на підземних роботах складає 04 роки 11 місяців 08 днів, а відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» для чоловіків необхідний стаж не менше 15 років, тому відсутні підстави для призначення пенсії позивачу відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря.

За правилами п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з нормами ч.3 ст.263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відзиві представником відповідача було повідомлено, що загальний страховий стаж роботи позивача складає 40 років 0 місяців 23 днів, в тому числі за Списком №1 - 10 років 09 місяців 24 днів, стаж підземний відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 - 4 роки 11 місяців 08 днів.

Після призначення пенсії позивач дізнався, що розмір пенсії менший ніж він сподівався.

Представник позивача направив до відповідача адвокатський запит про надання інформації щодо призначеної пенсії позивачу.

Відповідач листом №2000-0222-8/152795від 07.12.2021 року повідомив, що періоди роботи з 14.03.1988 по 17.04.1988, з 08.06.1990 по 08.07.1992 та з 13.07.1992 по 21.08.1992 було зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, як періоди роботи протягом яких заявник працював повний робочий день під землею, на підставі записів трудової книжки та довідок від 03.03.2017 № 583 та № 584, виданих ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" відокремлений підрозділ "Шахтоуправління Ровеньківське". Також зазначено, що періоди роботи з 08.10.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2002 по 31.07.2003, з 01.02.2014 по 28.02.2014, з 01.08.2015 по 31.08.2015, з 01.10.2015 по 30.11.2015, з 01.03.2016 по 31.05.2016, з 01.10.2016 по 30.11.2016 та з 01.02.2017 по 28.02.2017 було заведено до страхового стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, як періоди роботи протягом яких заявник працював повний робочий день під землею, на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 . Періоди роботи з 01.01.2000 по 31.12.2001, з 01.08.2003 по 16.12.2005, з 01.01.2014 по 31.01.2014 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 31.07.2015, з 01.09.2015 по 30.09.2015, з 01.12.2015 по 28.02.2016, з 01.06.2016 по 02.08.2016 та з 01.01.2017 по 31.01.2017 було зараховано до Списку №1 на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 . Вказано, що загальний страховий стаж роботи позивача складає 40 років 0 місяців 23 днів, в тому числі за Списком №1 - 10 років 09 місяців 24 днів, стаж підземний відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 - 4 роки 11 місяців 08 днів.

Позивач зазначає, що з відповіді відповідача вбачається не зарахування позивачу до пільгового підземного стажу за Списком №1 періодів роботи з 06.05.1988 по 08.05.1988, з 12.05.1988 по 02.05.1990, з 22.08.1992 по 08.12.1992, з 11.12.1992 по 04.03.1995, з 22.03.1995 по 31.08.1996, з 01.01.2000 по 31.12.2001, з 01.01.2004 по 16.12.2005.

У зв`язку із зазначеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Зазначені положення ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджуються з положеннями, викладеними у п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Так, фактично предметом розгляду у цій справі є підстави неврахування відповідачем при призначенні пенсії позивачу частини пільгового стажу позивача, що суттєво впливає на розмір пенсії, яка йому призначена.

Щодо не зарахування періоду роботи позивача з 06.05.1988 по 08.05.1988 до пільгового підземного стажу з підстави не надання позивачем довідку про підтвердження наявного трудового стажу, суд зазначає наступне.

Так, з трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач 06.05.1988 року був прийнятий на роботу у Шахтоуправління «Ворошилівське» Ровеньківського ВО «Ровенькиантрацит» гірничим підземним 1 розряду з повним робочим днем під землею відповідно до наказу №429/К від 06.05.1988 року. 08.05.1988 року позивача було звільнено у зв`язку з призивом вряди Радянської армії.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зауважує, що гірнича робота з повним робочим днем під землею за посадою, яку виконував позивач у період з 06.05.1988 по 08.05.1988 віднесена до Списків № 1, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року, відповідно до яких правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (підземні роботи в шахтах).

Враховуючи наявний запис у трудовій книжці позивача про спірний період, суд прийшов до висновку про наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 періоду роботи позивача з 06.05.1988 по 08.05.1988 до пільгового підземного стажу.

Щодо не зарахування періоду проходження відповідачем військової служби з 12.05.1988 по 02.05.1990 з до пільгового підземного стажу, суд зазначає наступне.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.

Як вже зазначалось вище, позивач на момент призову на строкову військову службу працював за професією, що віднесена до Списку №1.

Таким чином, оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач працював гірничним підземним з повним робочим днем під землею, тобто за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано вказаний період до пільгового підземного стажу.

Щодо не зарахування періоди роботи з 22.08.1992 по 08.12.1992, з 11.12.1992 по 04.03.1995, з 22.03.1995 по 31.08.1996 до пільгового підземного стажу позивача з підстав не надання позивачем документів, що підтверджують проведення атестацій робочих місць за умовами праці за ці періоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці №41 від 1 вересня 1992 року періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а (Провадження №11-1207апп19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці та дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Суд врахував таку позицію Великої Палати Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно з даними трудової книжки позивача в період з 22.08.1992 по 08.12.1992 працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею на Ровеньковському ШСУ №5 треста «Антрацитуглестрой» (записи в трудовій книжцій №8-9); з 11.12.1992 по 04.03.1995 працював начальником зміни, гірничим майстром з повним робочим днем під землею на Шахтоуправлінні «Ровеньковское» (записи в трудовій книжці №10-13); з 22.03.1995 по 31.08.1996 працював начальником , заступником начальником дільниці , в.о. начальника дільниці, гірничим майстром з повним робочим днем під землею на Шахтоуправлінні імені «Ф.Є.Дзержинського» (записи в трудовій книжці №14-21).

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №584, №585, № 586 від 03.03.2017 року позивач в період 22.08.1992 по 08.12.1992 виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею за професіями, що передбачені Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 пункту 1010100б код КП 1222 постанови РМ СРСР від 26.01.1991 р. №10, з 11.12.1992 по 04.03.1995 виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею за професіями, що передбачені Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 пункту 1010100б код КП 1222.2 постанови РМ СРСР від 26.01.1991 р. №10, з 22.03.1995 по 31.08.1996 виконував гірничі роботи з повним робочим днем під землею за професіями, що передбачені Списком №1 розділу 1 підрозділу 1 пункту 1010100б код КП 1222.2 постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року.

Також зі змісту наданих довідок вбачається, що вони складені на підставі низки документів, зокрема, наказів про атестацію робочих місць та містять усю необхідну інформацію щодо роботи позивача у вказані періоди повний робочий день на підземних роботах, передбачених списком № 1.

Більш того, суд звертає увагу відповідача, що у трудовій книжці позивача (запис № 14) зазначено, що за результатами атестації підтверджено право позивача на пенсію за Списком №1.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, про те, що відповідачем протиправно не враховано до пільгового підземного стажу позивача період його роботи 22.08.1992 по 08.12.1992, з 11.12.1992 по 04.03.1995, з 22.03.1995 по 31.08.1996.

Щодо не зарахування періоди роботи з 01.01.2000 по 31.12.2001, з 01.08.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 16.12.2005 до пільгового підземного стажу позивача з підстав не надання позивачем документів, що підтверджують проведення атестацій робочих місць за умовами праці за ці періоди, суд зазначає наступне.

Згідно з даними трудової книжки позивача в період з роботи з 01.01.2000 по 31.12.2001 працював гірничим майстром, заступником головного інженера, заступником начальника гірничопрохідницької ділянки з повним робочим днем під землею на Ровеньковському ШСУ №5 (записи в трудовій книжцій №26-29); з 01.08.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 16.12.2005 працював в.о. начальника дільниці та заступником начальника дільниці ділянки з повним робочим днем під землею на Особливому підрозділі «Трест «Антрацитуглестрой» ГП «Ровенскантрацит» (записи в трудовій книжцій №34-37).

З поданого представником відповідача відзиву вбачається, що позивачу періоди роботи з 01.01.2000 по 31.12.2001, з 01.08.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 16.12.2005 було зараховано до Списку №1 на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 та не зараховано до пільгового підземного стажу.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2018 року у справі №345/4616/16 дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці`слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Так, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за Списком № 1 є досягнення особою відповідного віку, зайняття повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.

Суд зазначає, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що професії (посади) позивача у спірний період відносяться до Списку № 1, зокрема до розділу «Гірничі роботи».

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду справи періоди роботи з 01.01.2000 по 31.12.2001, з 01.08.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 16.12.2005 відповідачем було зараховано до Списку №1, суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для зарахування зазначених періодів до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відносно позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії позивача відбудеться із розміру меншого, ніж 80% середньої заробітної плати шахтаря, або не на підставі статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, оскільки такий перерахунок ще не проводився.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.

Щодо зобов`язання здійснити виплату суми перерахунку пенсії з 26.09.2021 однією сумою суд зазначає, що спосіб вчинення дій, які має виконати за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Отже, в задоволенні цієї вимоги належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незастосування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» суд зазначає, що дана вимога позивача не підлягає задоволенню, оскільки обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне саме зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижної шахтарської праці" з 26.09.2021 року, зарахувавши до підземного стажу періоди роботи: 06.05.1988 - 08.05.1988; 12.05.1988 - 02.05.1990; 22.08.1992 - 08.12.1992; 11.12.1992 - 04.03.1995; 22.03.1995 - 31.08.1996; 01.01.2000 - 31.12.2001; 01.08.2003 - 31.12.2003; 01.01.2004 - 16.12.2005.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижної шахтарської праці" з 26.09.2021 року, зарахувавши до підземного стажу періоди роботи: 06.05.1988 р. - 08.05.1988 р.; 12.05.1988 р. - 02.05.1990 р.; 22.08.1992 р. - 08.12.1992 р.; 11.12.1992 р. - 04.03.1995 р.; 22.03.1995 р. - 31.08.1996 р.; 01.01.2000 р. - 31.12.2001 р.; 01.08.2003 р. - 31.12.2003 р.; 01.01.2004 р. - 16.12.2005р.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.