Рішення № 103300391, 15.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 р. № 520/23969/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради (вул. Соборна, буд. 20,м. Ізюм, Харківська область,64300, код ЄДРПОУ03196564) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнано дії Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради щодо відмови в призначенні субсидії ОСОБА_1 за заявою від 17.01.2020 року протиправними.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області призначити ОСОБА_1 житлової субсидії за його заявою від 17.01.2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради (вул. Соборна, буд. 20,м. Ізюм, Харківська область,64300, код ЄДРПОУ03196564) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.

Позивачем до суду подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Зазначено, що при ухваленні рішення по даній справі, судом не вирішено питання уточнених позовних вимог.

Згідно з ч.1ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.2, 5 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

За приписами частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень: 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцеями та їх носіями, що мають ступінь секретності «цілком таємно» - 15% (в процентному відношенні до по

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Згідно ст.9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" до державних соціальних нормативів належать, в т.ч., соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, зі змінами та доповненнями, в редакції в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. №807 (далі - Положення).

Пунктом 3 Положення визначено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до пункту 4 Положення, право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (п. 9 Положення № 848).

Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):

- заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява);

- декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);

- довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

- копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);

- договір наймання (оренди) житла (у разі наявності) (п. 43 Положення № 848).

Пунктом 44 Положення № 848 передбачено, що заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) поштою або в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з накладенням кваліфікованого електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.

Відповідно до п. 46 Положення № 848 заява і декларація вважаються такими, що не подані, у разі, коли: не внесені у повному обсязі відомості про членів домогосподарства (прізвище, ім`я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); не внесені у повному обсязі відомості про членів сім`ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії (прізвище, ім`я та по батькові, сімейний зв`язок з особою із складу домогосподарства, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); не зазначені відомості про адресу домогосподарства та номери особових рахунків, а також номер мобільного телефону заявника; відсутня згода на обробку персональних даних про членів домогосподарства та членів сім`ї осіб із складу домогосподарства, доходи яких враховуються під час призначення субсидії, даних про доходи та майно.

Згідно пункту 57, 59 Положення №848, у разі коли документи, передбачені пунктом 43 цього Положення, подано не в повному обсязі, житлова субсидія призначається за умови надходження документів, яких не подано одночасно із заявою, протягом 30 днів з дня подання заяви.

У разі коли протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про необхідність виправлення помилки заявник не вчинив дій щодо її виправлення та/або не подав документи, передбачені пунктом 43 цього Положення, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення приймає рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, про що інформує заявника в порядку, встановленому пунктом 62 цього Положення. Зазначений строк може бути продовжено за рішенням комісії з причин, визнаних комісією поважними.

Згідно із п.60 Положення №848 структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про: призначення житлової субсидії; непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від`ємне значення); відмову в призначенні житлової субсидії; подання документів на розгляд комісії.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує заявника про прийняте рішення в паперовому вигляді з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення (п.62 Положення №848).

Рішення про призначення, непризначення або відмову в призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії (п. 66 Положення №848).

У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою за №89189, про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

Відповідачем, за наслідками розгляду заяви, сформовано повідомлення, в яких заявнику було запропоновано підійти до управління для уточнення реквізитів банку.

Також, листом повідомлено позивача, що в заяві про призначення субсидії не вказано контактний номер мобільного телефону, реквізити банку та вказано про необхідність надати необхідну інформацію.

З наданих представником відповідача матеріалів встановлено, що позивач надав реквізити банку та номер поточного рахунку, який відкрито і відділенні Регіонального управління/філії Приват Банку та, як зазначає позивач в своїх позовній заяві, в усній розмові з працівником Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області підтвердив відсутність у нього номеру мобільного телефону та й взагалі відсутність мобільного телефону.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність відомостей про номер мобільного телефону заявника, оскільки, при заповненні заяви впро призначення житлової субсидії, ним зазначалось про відсутність номеру мобільного телефону.

Суд зауважує, що обов`язкова наявність у фізичної особи мобільного номеру телефону законодавчо не визначена, у зв`язку з чим не може бути єдиною підставою для відмови у призначенні житлової субсидії.

Як встановлено судом, відповідач за наслідком розгляду заяви позивача в частині дотримання форми її заповнення вчинив дії щодо повідомлення ОСОБА_1 про те, що його заява про призначення житлової субсидії у грошовій формі вважається не поданою, що за своєю суттю не є рішенням суб`єкта владних повноважень, передбачене Положенням №848.

Щодо уточнених позовних вимог про стягнення моральної шкоди та витрат на інформаційне - технічне забезпечення суд зазначає, що зазначена вимога замовленню не підлягає.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням уточненого адміністративного позову підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради (вул. Соборна, буд. 20,м. Ізюм, Харківська область,64300, код ЄДРПОУ03196564) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради щодо відмови в призначенні субсидії ОСОБА_1 за заявою протиправними.

Зобов`язання Управління соціального захисту населення Ізюмської міської ради Харківської області призначити ОСОБА_1 житлової субсидії за його заявою з січня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 15 лютого 2022 року.

Суддя Сагайдак В.В.