Ухвала суду № 103300217, 14.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2022 року Справа № 520/2133/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації в частині відмови донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік та 2021 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3531:2Ш в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік та 2021 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до п.п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, встановлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суддя дійшла висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до частин 1,2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом 31.01.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого КАС України, в частині вимог щодо виплати вказаної допомоги за 2020 рік.

Позивач разом з позовною заявою подав клопотання про поновлення строків звернення з цим позовом до суду. В обґрунтуванні підстав для поновлення строку звернення позивач посилався на те, що дізнався про порушення своїх прав у грудні 2021 року зі ЗМІ та зазначив, що до цього не міг передбачити цього через відсутність юридичної освіти.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд виходить з наступного.

Верховний Суд в Постанові від 11.11.2021 у справі № 260/611/21 зазначив, що «строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (постанова від 31 березня 2021 року), в якій Суд дійшов наступних висновків.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відтак, з дня отримання коштів, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру грошової допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 10 грудня 2020 №1723/02-12 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку».

З приводу правових наслідків звернення осіб за вирішенням спірних питань до подання позову до суду Верховний Суд в ухвалі від 03.06.2021 по справі № 520/2893/21 зазначив «Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021, встановив, що предметом спору є розмір отриманої ОСОБА_2 як учасником бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2017 до 2020 рр.; вказаний вид грошових виплат є періодичним платежем, про порушення своїх прав позивач міг дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, та реалізувати право на звернення до суду щодо оспорювання кожної щорічної виплати до 05.11.2017, 05.11.2018, 05.11.2019 та 05.11.2020.

Залишаючи без змін ухвалу суду про повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 пропустив строк звернення до суду з даним позовом, після залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених ч. 1 ст. 123 КАС України, не навів поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, сформульованою у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 про перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії, тобто, у категорії подібних адміністративних справ щодо обчислення, призначення, перерахунку соціальних виплат. У п. 43 зазначеної постанови Суд дійшов висновку, що:

«для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».

Зважаючи на викладене, Суд у цій справі не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні».

З огляду на вищевикладене, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в частині вимог за 2020 рік не є достатньо обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Одночасно розглядаючи правові підстави для прийняття до розгляду адміністративного позову в частині вимог за 2021 рік, суддя встановила факт відсутності доказів виплати позивачу спірної грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, а саме: дати спірної виплати, з якою пов`язаний початок перебігу строку для звернення до суду, тому встановлення додержання чи пропуску такого строку не є можливим.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення щодо позовних вимог про виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, поважності причин такого пропуску та надати докази існування відповідних поважних причин;

- докази виплати позивачу спірної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, із зазначенням дати такої виплати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін – десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали, з урахуванням перебування судді на лікарняному, складено 14.02.2022.

Суддя Білова О.В.