Рішення № 103299993, 14.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 р. №520/25595/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати дії Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо не призначення та не виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), як уповноваженому представнику сім`ї, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою ОСОБА_1 від 22.10.2021 р. протиправними;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), як уповноваженому представнику сім`ї, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою ОСОБА_1 від 22.10.2021 р. у розмірі, передбаченому чинним законодавством.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та грошова компенсація за піднайом (найом) житла, що передбачена Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №450 (далі - Порядок №450), мають різну правову природу, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) унеможливлює отримання військовослужбовцями та членами їх сімей однакових пільг, гарантій та компенсації з кількох різних підстав, а отже відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З 01.02.2022 року по 04.02.2022 року суддя перебувала на лікарняному.

З 07.02.2022 року по 11.02.2022 року суддя проходила підготовку для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту змушений був залишити своє місце проживання у місті Севастопіль та перемістився на підконтрольну уряду України територію разом зі своєю родиною - жінкою ОСОБА_2 , де у 2019 році в них народилась донька - ОСОБА_3 .

З 2016 року позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою внутрішньо перемішеної особи №6343023778 від 15.08.2016 року.

22 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Постанови КМУ 505 від 01.10.2014 року.

Рішенням від 02.11.2021 року позивачу було відмовлено у призначенні допомоги, з посиланням на лист Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 20.09.2021 №350/176/100-689/1995 в якому зазначено, що ОСОБА_1 отримує грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення.

Не погоджуючись відмовою у призначенні щомісячної адресної допомоги, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом абзацу п`ятого цієї частини зазначеної статті Закону №2011-XII у разі відсутності службового жилого приміщення для інших військовослужбовців (крім рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі) військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім`ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому Грошову компенсацію.

Разом із тим у частині десятій статті 14 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України (абзац сьомий частини першої статті 12 Закону №2011-XII).

Згідно з пунктом 1 Порядку №450 грошова компенсація виплачується особам офіцерського складу Збройних Сил у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їх сімей житло.

Водночас Порядком №505 Кабінет Міністрів України врегулював механізм надання Адресної допомоги усім відповідним (незалежно від наявності певного спеціального статусу, зокрема й статусу військовослужбовця) особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (пункт 1 цього Порядку).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців. Розміри цієї грошової допомоги визначені у пункті 3 цього Порядку.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що певна змістовна неоднаковість визначеної Порядком №505 адресної допомоги та грошової компенсації, передбаченої Порядком №450, не змінює одного й того ж цільового призначення цих виплат з державного бюджету.

В аспекті встановлених судами обставин у справі, що розглядається, слід зазначити, що військовослужбовець, який є також внутрішньо переміщеною особою, не має права отримувати одночасно грошову компенсацію, передбачену Порядком №450, та адресну допомогу відповідно до Порядку №505. Разом із тим така особа може обрати той вид зазначених компенсаційних виплат, який є для неї більш сприятливим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.09.2021 року у справі №750/12742/15-а.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що Закон №2011-XII унеможливлює отримання військовослужбовцями та членами їх сімей однакових пільг, гарантій та компенсації з кількох різних підстав.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мар`єнко Л.М.