Рішення № 103299986, 14.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 лютого 2022 року № 520/25811/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.08.2021 р. №204450010343 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 14.09.2021 р. з урахуванням наданих ним документів про роботу та заробіток на Краснодонському заводі «Юність» за період з 08.06.1988 р. по 17.11.1988 р. таз 10.01.1991 р. по 16.05.1991 р., а також на шахті ім. Ф.П. Лютікова за період з 23.05.1991 р. по 31.03.1998 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на Краснодонському заводі «Юність» за період з 08.06.1988 р. по 17.11.1988 р. таз 10.01.1991 р. по 16.05.1991 р., а також на шахті ім. Ф.П. Лютікова за період з 23.05.1991 р. по 31.03.1998 р., та не призначена пенсія на пільгових умовах за списком № 1, оскільки його стаж підтверджується наявністю належних документів.

Від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшов відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки надані позивачем довідки про періоди роботи на пільгових умовах за списком №1, видані підприємством, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

З 01.02.2022 року по 04.02.2022 року суддя перебувала на лікарняному.

З 07.02.2022 року по 11.02.2022 року суддя проходила підготовку для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

14.09.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.08.2021 р. №204450010343 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки страховий стаж особи становить 17 років 10 місяців 27 днів, пільговий стаж роботи становить 0 років. Також зазначено, що до пільгового стажу не зараховано жодного періоду, оскільки довідки видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Згідно ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.2 ст.46 Конституції України це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Тобто, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п. а, ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінетом Міністрів України №162 від 11.03.1994 року затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, яка набрала чинності з 03.08.2016, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній” у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Так, Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове забезпечення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 20.02.2018 (справа №234/13910/17), від 07.03.2018 (справа № 233/2084/17), від 17.04.2019 (справа №156/173/17), від 27.02.2019 (справа№423/3544/16-а), від 23.04 2019 (справа №233/247/16-а), від 25.04.2019 (справа №159/4178/16-а), від 17.10.2019 (справа №750/2524/17), від 05.12.2019 (справа №423/1322/17), від 05,12.2019 (справа №235/805/17), від 16.04.2020 (справа №159/4315/16-а) та від 26.04.2021 (справа №348/2180/16-а).

Судом встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 виданою на ім`я ОСОБА_1 , довідкою про заробітну плату/дохід/суму грошового забезпечення, виданою «Обособленным подразделением «Свердловский техногенный гидрогеологический комплекс» государственного унитарного предприятия Луганской Народной Республики «Углереструктуризация» №383 від 04.06.2021р.; довідкою про заробітну плату/дохід/суму грошового забезпечення, виданою «Обособленным подразделением «Свердловский техногенный гидрогеологический комплекс» государственного унитарного предприятия Луганской Народной Республики «Углереструктуризация» №384 від 04.06.2021 р., довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для нарахування пенсії при відсутністю трудової книжки, або відповідних записів в ній виданою «Обособленным подразделением «Свердловский техногенный гидрогеологический комплекс» государственного унитарного предприятия Луганской Народной Республики «Углереструктуризация» №382 від 04.06.2021р.; випискою з наказу по шахті ім. Ф.П. Лютікова про результати атестації робочих місць від 29.07.1994р. №52-Б, випискою з наказу по шахті ім. Ф.П. Лютікова про результати атестації робочих місць від 31.03.1998р. №70, довідкою виданою «Обособленным подразделением «Свердловский техногенный гидрогеологический комплекс» государственного унитарного предприятия Луганской Народной Республики «Углереструктуризация» №386 від 04.06.2021р., особистою карткою виданою «Отделом кадров Обособленного подразделения «Свердловского техногенного гидрогеологического комплекса» государственного унитарного предприятия Луганской Народной Республики «Углереструктуризация» №3999, довідкою виданою «Государственным предприятием «Юность» від 03.06.2021р. №342/157; Довідкою (Справка) виданою «Государственным предприятием «Юность» від 03.06.2021р. №344/157, довідкою виданою «Государственным предприятием «Юность» від 03.06.2021р. №346/157, довідкою про заробіток за період з 08.06.1988р. до 17.11.1988р. для обчислення пенсії, виданої Відкритим акціонерним товариством «Юність» 16.09.2009р. та довідкою про заробіток за період з 10.01.1991р. до 16 05.1991р. для обчислення пенсії, виданої Відкритим акціонерним товариством «Юність» 16.09.2009р.

Відповідно до запису №5 - ОСОБА_1 почав працювати на Краснодонському заводі «Юність» з 08.06.1988 року по 17.11.1988 року (запис №7) у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії. Після чого, 10.01.1991 року (запис №11) знову почав працювати на Краснодонському заводі «Юність» до 16.05.1991 року (запис №12) - ОСОБА_1 звільнився за власним бажанням.

З 23.05.1991р. ОСОБА_1 працював на Шахті ім. Ф.П. Лютікова (запис №13) по 31.03.1998 року (запис №16).

За вказані періоди територіальним органом Пенсійного фонду України не було зараховано жодного стажу, із зазначенням, що відповідні довідки були видані підприємствами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Судом встановлено, що довідкою про заробітну плату/дохід/суму грошового забезпечення №383 від 04.06.2021р. підтверджується, що на всі виплати за 1991-1996 роки були нараховані та оплачені страхові виплати (єдиний внесок).

Довідкою про заробітну плату/дохід/сумах грошового забезпечення №384 від 04.06.2021р. підтверджується, що на всі виплати за 1997-1998 роки були нараховані та оплачені страхові виплати (єдиний внесок).

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для нарахування пенсії при відсутністю трудової книжки, або відповідних записів в ній №382 віл 04.06.2021 р. підтверджується, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на підземних роботах з зазначенням займаних ним посад по періодам.

Випискою з наказу по шахті ім. Ф.П. Лютікова про результати атестації робочих місць від 29.07.1994р. №52-Б підтверджується, що робоче місце ОСОБА_1 атестовано по умовам праці, підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком №1.

Випискою з наказу по шахті ім. Ф.П. Лютікова про результати атестації робочих місць від 31.03.1998р. №70 підтверджується, що робоче місце ОСОБА_1 атестовано но умовам праці, підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком №1.

Довідкою №386 від 04.06.2021р. повідомляється історія змін форм власності Шахти ім. Ф.П. Лютікова.

Особистою карткою №3999 повідомляються загальні відомості, призначення та переміщення та додаткові відомості про ОСОБА_1 під час його роботи на Шахті ім. Ф.П. Лютікова.

Довідкою від 03.06.2021р. №342 157 підтверджується, що ОСОБА_1 працював на Краснодонському заводі «Юність» у період з 08.06.1988р. до 17.11.1988р.

Довідкою від 03.06.2021р. №344 157 підтверджується, що ОСОБА_1 працював на Краснодонському заводі «Юність» у період з 10.01.1991р. до 16.05.1991р.

Довідкою від 03.06.2021р. №346/157 повідомляється історія змін форм власності Краснодонського заводу «Юність».

Довідкою про заробіток за період з 08.06.1988р. до 17.11.1988р. для обчислення пенсії від 16.09.2009р. повідомляється розмір заробітку ОСОБА_1 за вказаний період.

Довідкою про заробіток за період з 10.01.1991 р. до 16.05.1991р. для обчислення пенсії, виданої Відкритим акціонерним товариством «Юність» 16.09.2009р. повідомляється розмір заробітку ОСОБА_1 за вказаний період.

Відповідно до Порядку №383, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте, відповідачем відмовлено у зарахуванні пільгового стажу згідно вказаних довідок та даних трудової книжки.

Суд зазначає, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документу, виданого підприємством, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, як доказу, оскільки його не прийняття призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення

Таким чином, суд вважає, що пенсійний орган має враховувати надані позивачем довідки для додержання прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 24.04.2020 по справі № 701/1196/16-а, від 08.04.2020 по справі №242/1568/17, від 08.12.2021 року у справі №560/3907/18.

Крім того, згідно ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд дійшов до висновку, що у випадку наявності сумнівів з приводу наданих позивачем довідок, відповідач не був позбавлений встановленого законом права вчинити відповідні дії щодо проведення їх перевірки.

При цьому суд зауважує, що неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку довідок особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2021 року у справі №520/7882/2020.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог про скасування - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.08.2021 р. №204450010343 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком № 1 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 14.09.2021 р. з урахуванням наданих ним документів про роботу та заробіток на Краснодонському заводі «Юність» за період з 08.06.1988 р. по 17.11.1988 р. таз 10.01.1991 р. по 16.05.1991 р., а також на шахті ім. Ф.П. Лютікова за період з 23.05.1991 р. по 31.03.1998 р., з урахуванням висновків суду.

Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні в від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.08.2021 р. №204450010343 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 14.09.2021 р., з урахуванням наданих ним документів про роботу та заробіток на Краснодонському заводі «Юність» за період з 08.06.1988 р. по 17.11.1988 р. таз 10.01.1991 р. по 16.05.1991 р., а також на шахті ім. Ф.П. Лютікова за період з 23.05.1991 р. по 31.03.1998 р., та з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) у розмірі 1816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.