Рішення № 103299783, 14.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 лютого 2022 р. справа № 520/19670/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Фермерського господарства "Сівелір" (вул. Лісова, буд. 61, с. Орішанка, Богодухівський район, Харківська область, 62203, код ЄДРПОУ 30142062) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель і споруд ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «СІВЕЛІР», за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 02.07.2021 по 09.07.2021 Богодухівським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання і виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки у будівлях та спорудах Фермерського господарства "Сівелір", за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А. Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, наказу від 15.06.2021 №3 «Про проведення позапланових перевірок об`єктів», посвідчення на проведення перевірки від 18.06.2021 №79 Богодухівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. Відповідно до вимог пункту 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в останній день позапланового заходу державного нагляду (контролю) - 09.07.2021 голові Фермерського господарства "Сівелір" вручено (надано) «Акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким зафіксовано, що в ході перевірки будівель та споруд Фермерського господарства "Сівелір" за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А, було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. За наявності встановлених перевіркою порушень, до повного їх усунення, будівлі та споруди Фермерського господарства "Сівелір" за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А не можуть експлуатуватися. Саме наявність таких порушень, що зафіксовані в акті, є підставою звернення до суду для застосування заходів реагування.

Харківським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування відзиву представник відповідача вказав, що відповідачем вживаються всі можливі заходи, спрямовані на усунення виявлених позивачем порушень законодавства, які зафіксовані в акті, не усунення окремих порушень на даний час, викликане виключно відсутністю коштів на рахунках ФГ «Сівелір», у разі надходження коштів відповідачем невідкладно будуть вчинені усі необхідні дії для приведення приміщення у повну відповідність до чинних норм. Крім того, відповідачем зазначено про те, що відповідач в своєму «описі виявлених порушень» зазначає, що в нього наявні фотографії порушень, однак до матеріалів справи їх не додано, а також, що позивачем в позовній заяві не доведено необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) ФГ «Сівелір».

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Справа розглянута з урахуванням перебування судді у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030 “Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків”, облік пожеж та їх наслідків здійснюється з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об`єктів, прогнозування ситуації і розроблення запобіжних заходів для забезпечення безпеки людей, збереження матеріальних цінностей та створення умов для гасіння пожеж.

Згідно вимог пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030 “Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків”, облік пожеж ведеться: територіальними органами ДСНС - у населених пунктах і на об`єктах, підконтрольних ДСНС.

Частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: 3) участь у розробленні державних правил з питань техногенної та пожежної безпеки; 4) погодження у порядку, визначеному законодавством, проектів національних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов і регламентів та інших нормативно-технічних документів щодо забезпечення техногенної та пожежної безпеки; 6) участь у розробленні положень, інструкцій та інших нормативних актів, що розробляються суб`єктами господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки; 8) проведення перевірки за повідомленнями та заявами про злочини, пов`язані з пожежами та порушенням правил пожежної безпеки; 9) участь у розслідуванні причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів; 17) розроблення нормативно-правових та інших нормативних актів відповідно до компетенції та забезпечення їх прийняття в установленому законом порядку; 20) проведення технічного розслідування обставин і причин виникнення надзвичайних ситуацій, загибелі і травмування людей, знищення і пошкодження майна.

Вимогами пункту 4 “Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, передбачено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: 1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та подає їх в установленому порядку Міністрові внутрішніх справ; 9) здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 11) видає експертні висновки про рівень надзвичайної ситуації, веде їх облік; 34) організовує провадження наукової, науково-технічної, інвестиційної, інформаційної, видавничої діяльності, сприяє створенню і впровадженню сучасних інформаційних технологій та комп`ютерних мереж, є замовником наукових робіт, бере участь у проведенні прикладних науково-дослідних робіт, розробляє та затверджує галузеві стандарти з питань, що належать до компетенції ДСНС; 37) здійснює функції з організації та навчально-методичного забезпечення навчання (підвищення кваліфікації за цільовим призначенням) керівних кадрів і фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту; 45) розглядає у разі звернення фізичних чи юридичних осіб: проектну документацію щодо влаштування засобів протипожежного захисту (систем пожежогасіння, пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією населення, протидимного захисту, пожежного спостереження, вогнезахисної обробки будівельних конструкцій (виробів, матеріалів), автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення), а також бере участь у прийманні проведених робіт із влаштування зазначених засобів; 49) розробляє та подає в установленому порядку на розгляд Міністра внутрішніх справ для внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо підвищення ефективності захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, удосконалення системи цивільного захисту на відповідних територіях, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності; 51) бере участь у розробленні будівельних норм у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, пропозицій щодо внесення змін до них та визнання їх такими, що втратили чинність, подає Міністрові внутрішніх справ відповідні пропозиції; 57) бере участь у: розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних і інших невідкладних робіт; 63) проводить роботи із стандартизації, сертифікації, акредитації та метрологічного забезпечення діяльності з питань, що належать до компетенції ДСНС; 72) погоджує проекти нормативно-правових актів, будівельних норм, стандартів, правил, технічних умов і регламентів та інших нормативно-технічних документів з питань, що належать до компетенції ДСНС, які розробляються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, згідно вимог статті 64 Кодексу цивільного захисту України реалізує повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (Державної служби України з надзвичайних ситуацій). Крім цього, відповідно до вимог пункту 7 “Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у складі ДСНС, на підставі виниклих пожеж, надзвичайних ситуацій та умов їх поширення, приймає участь у розробці норм та правил пожежної та техногенної безпеки, що дає можливість стверджувати, що вказані у адміністративному позові порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

З наявних матеріалів справи вбачається, з 02.07.2021 по 09.07.2021 Богодухівським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання і виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у будівлях та спорудах Фермерського господарства "Сівелір" за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А.

Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, наказу від 15.06.2021 №3 «Про проведення позапланових перевірок об`єктів», посвідчення на проведення перевірки від 18.06.2021 №79 Богодухівського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

В останній день планового заходу державного нагляду (контролю) 09.07.2021 голові Фермерського господарства "Сівелір" вручено Акт №94 від 09.07.2021, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким зафіксовано, експлуатацію будівель та споруд Фермерського господарства "Сівелір" за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А, з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1. Об`єкт не забезпечено необхідною кількістю води, що створення умов для успішного гасіння пожежі.

3. Не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів дахових конструкцій ангару.

5. Не виконано захист будівель зовнішніх установок, від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

6. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції).

7. Допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи.

8. Будівлю ангару не обладнано системами протипожежного захисту (пожежною сигналізацією).

9. Пожежні щити не укомплектовані протипожежним інвентарем у повному обсязі.

11. Територія та приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: (вогнегасниками) згідно норм належності.

13. У процесі експлуатації резервуарів не здійснюється постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезатримуючих пристроїв. При температурі повітря вище 0°С перевірки не проводяться не рідше одного разу на місяць, а нижче 0°С - не рідше двох разів на місяць.

14. Для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах на АЗС відсутній набір інструменту з металу, що не утворює іскор.

16. На складі ПММ відсутній запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі.

17. Обвалування (стінки), огорожі не підтримуються справними. Майданчики всередині обвалування утримується не рівним, не утрамбованим та не посипане піском.

21. Електрозварювальні роботи проводяться не у спеціально обладнаних приміщеннях з негорючих матеріалів, не забезпечені вогнегасниками і пожежним інвентарем.

22. Зварювальний пост не розташований у кабінах з негорючих матеріалів площею не менш як 3 м х 2 м кожна.

Суд зазначає, що відповідач є суб`єктом господарювання, тому за приписами статті 20 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, забезпечує виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечує дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розробляє заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримує у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника (частина 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України), забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частина 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України).

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно до абзацу третього частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” - підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України - центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України - у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У відзиві на позов відповідач стверджує, що на даний час обладнано пожежні щити необхідною кількістю інвентаря, виконано захист будівель зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що підтверджується технічним звітом, також зазначеним документом підтверджується факт підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, ФГ «Сівелір» забезпечено необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння, яке забезпечує потрібний напір води (пункт 1), для відкривання та закривання пробок металевої тари жодні металеві пристрої не використовуються, а роботи у вибухонебезпечних зонах АЗС не проводяться (пункт 14), склади ЛЗР та ГР були огороджені справними огорожами та в середині майданчика була застосована негорюча речовина, яка була утрамбована (пункт 17), наявні вогнегасники, а електрозварювальні та зварювальні роботи більш не проводяться у цьому місці (пункти 21, 22). Окрім цього, щодо виконання робіт з вогнезахисту дерев`яних конструкцій даху та монтажу системи автоматичної установки пожежної сигналізації, ФГ «Сівелір» вказало, що в межах можливостей намагається виправити порушення, але через значну вартість, яка складає приблизно 300 000 грн., наразі здійснити неможливо через скрутне становище суб`єкта господарювання.

Суд зазначає, що на підтвердження часткового усунення недоліків, виявлених під час здійснення перевірки, відповідачем надано до суду фото виправлених порушень на 2 аркушах та копію Технічного звіту №840 від 25.11.2021 "Про проведення вимірювань опору з`єднання блискавко приймачів із струмовідводами та струмовідводів з заземлювачами, опору заземлювального пристрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів щодо повного усунення порушень, встановлених актом №94 від 09.07.2021.

Також, суд зауважує, що факти усунення порушень у повному обсязі не встановлені фахівцями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Отже, належних доказів усунення порушень в повному обсязі, до суду не надано.

При цьому порушення, встановлені та зафіксовані актами перевірки, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що унеможливлює експлуатацію будівель Фермерського господарства "Сівелір", за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно з приписами пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також, розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру – це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж.

Виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до норм ст. 3 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Статтями 68, 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога позивача застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель і споруд Фермерським господарством "Сівелір" за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Підставою для звернення з таким позовом до суду стали встановлені перевіркою та зафіксовані актом від 09.07.2021 №94 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зауважує, що порушення, визначені вказаним актом, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Наявність встановлених порушень відповідачем не спростована.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.10.2019 у справі №826/7292/18.

Надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушеннями, суд дійшов висновків про те, що у сукупності неусунуті порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю працівників підприємства, відвідувачів, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного підприємства та невідворотних негативних наслідків.

Вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.

Таким чином, оскільки на час розгляду спірних правовідносин встановлено те, що неусунуті відповідачем порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

Суд вважає, що застосування до відповідача такого заходу реагування має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. При цьому, суд ураховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція висловлюється у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №815/1254/15.

Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом, як передбачено частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України.

Суд вважає за необхідне зауважити, що застосування до підприємства виключних заходів реагування у вигляді знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки є надмірним, оскільки вказані заходи тягнуть за собою значно більші наслідки, аніж просто зупинення експлуатації будівель відповідача, що унеможливлює доступ до об`єктів підприємства з метою технічної підтримки і обслуговування, в тому числі для усунення виявлених порушень у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновків про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Фермерського господарства "Сівелір" (вул. Лісова, буд. 61, с. Орішанка, Богодухівський район, Харківська область, 62203, код ЄДРПОУ 30142062) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду – задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель і споруд Фермерського господарства "Сівелір" за адресою: Харківська область, Богодухівський (Золочівський) район, с. Орішанка, вул. Лісова (Червоних Партизан), 61-А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шляхова О.М.