Рішення № 103298992, 15.02.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2022 року м. Рівне №460/13301/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд визнати протиправними дії щодо відмови включення до загального страхового стажу відбування кримінального покарання у вигляді виправних робіт з 01.01.1986 по 24.09.1987 за місцем роботи у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області включити до загального страхового стажу відбування кримінального покарання у вигляді виправних робіт з 01.01.1986 по 24.09.1987 за місцем роботи у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті та зобов`язати здійснити перерахунок пенсії з урахуванням включеного до страхового стажу часу відбування кримінального покарання у вигляді виправних робіт з 01.01.1986 по 24.09.1987 за місцем роботи у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті, починаючи з 19.05.2005.

Мотивуючи вимоги позову, позивач зазначив, зокрема, що він отримує пенсію по інвалідності III групи, розмір якої визначено з урахуванням страхового стажу та заробітної плати відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. 08.06.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з проханням зарахувати до його трудового (страхового) стажу період роботи з 01.01.1986 по 24.09.1987 у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті. Зокрема, позивач вказав, що згідно наказу № 1039 від 01.01.1987 він відбував покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, і продовжував працювати в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті. Однак, Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області відмовило в зарахуванні до страхового стажу часу відбування кримінального покарання у вигляді виправних робіт з 01.01.1986 по 24.09.1987 за місцем роботи у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті. Відповідач вказує, що згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно з п.2.19 Інструкції про порядок ведення тружових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (із змінами), в трудові книжки осіб, які відбули виправні роботи без позбавлення волі, адміністрація підприємства за місцем роботи вносить запис про те, що час роботи за цей період не зараховується в загальний безперервний трудовий стаж. У тому разі, коли судом в установленому законом порядку час відбування виправних робіт без позбавлення волі включено до загального трудового стажу, в трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується в безперервний трудовий стаж. Згідно із Правилами розрахунку безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню, затверженим постановою Ради Міністрів СРСР від 13.04.1973 № 252 (із змінами), не зараховується до трудового стажу, зокрема, час відбування виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи. Відповідно до ст. 103 Виправно-трудового Кодексу Українии від 23.12.1970 № 3325-VII час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу засудженого не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці. Тобто, період відбування виправних робіт без позбавлення волі можливо врахувати в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, за наявності рішення суду про включення такого періоду в загальний трудовий стаж.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлені судом строки відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначав, що не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві в повному обсязі та вважав, що його вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Серед іншого, вказував, що страховий стаж обислюється територіальними органами

Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону Кноаїни “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка наявна в матеріалах електронної пенсійної справи позивача, зокрема, період роботи з 01.01.1986 по 24.09.1987 (запис № 13 вищевказаної трудової книжки) не зараховується в загальний і безперервний трудовий стаж. Згідно з копією наказу Костопільського ордену Леніна домобудівного комбінату від 01.10.1987 № 1039, на підставі довідки Костопільського РВВС внести запис у трудову книжку позивача про те, що з 01.01.1986 по 24.09.1987 від відбував покарання у вигляді виправних робіт без обмеження волі, а час роботи в цей період не зараховується в загальний безперервний трудовий стаж. Відповідач також зазначає, що згідно ст.103 Виправно-трудового Кодексу України, час відбування покарання у виді виправних робіт до загального стажу не зараховується. Тобто, період відбування виправних робіт без позбавлення волі можливо врахувати в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, за наявності рішення суду про включення такого періоду в загальний трудовий стаж.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Частиною 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності III групи, розмір якої визначено з урахуванням страхового стажу та заробітної плати відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

08.06.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з проханням зарахувати до його трудового (страхового) стажу період роботи з 01.01.1986 по 24.09.1987 у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті. Зокрема, позивач вказав, що згідно наказу № 1039 від 01.01.1987 він відбував покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, і продовжував працювати та отримувати зарплату в Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті.

На зазначене звернення, Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області направило позивачу лист-відмову № 5638-5385/В-02/8-1700/21 від 30.06.2021, в якій вказувало, що період відбування виправних робіт без позбавлення волі можливо врахувати в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, за наявності рішення суду про включення такого періоду в загальний тружовий стаж.

Не погоджуючись із доводами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Згідно з ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до п. а) ч. 3 ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню відповідно до видів соціального страхування, тобто той період, за який сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду України.

Поняття «страхового стажу» було введено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, який набув чинності з 1 січня 2004 року.

Трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, використовується для нарахування пенсії та інших соціальних виплат так само як і страховий (фактично прирівняний до страхового).

Відповідно до статті 103 Виправно-трудового кодексу України (прийнятого 23.12.1970 № 3325-УІІ, втратив чинність з 01.01.2004 у зв`язку з набуттям чинності Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-ІУ) в період, коли позивач відбував покарання, час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу засудженого не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці.

При умові сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, на підставі рішення суду в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України.

Положеннями статтей 95, 96 Виправно-трудового кодексу України, якими регулювався порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт та які були чинні у період відбування позивачем виправних робіт, визначалось, що особа, засуджена до виправних робіт за місцем роботи, залишається працювати на підприємстві, в установі або в організації, де вона працювала до засудження на тій же посаді або роботі, крім випадків, передбачених частиною першою статті 30 Кримінального кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 42 чинного Кримінально-виконавчого кодексу України, який почав діяти з 01.01.2004, час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

Статтею 8 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено, що засуджені мають право на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання пенсій відповідно до законів України.

Відповідно до Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України з набранням чинності цим Кодексом втрачає чинність Виправно-трудовий кодекс України; закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність із цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Правовідносини, пов`язані із визначенням загального страхового стажу позивача виникли з моменту звернення останнього до управління ПФУ із заявою про зарахування до його трудового стажу період роботи з 01.01.1986 по 24.09.1987 в Костопільському ордену Леніна домобудівному комбінаті.

На момент виникнення спірних правовідносин частина 3 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає, що час відбування засудженим покарання у вигляді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

У справі за подібних правовідносин Верховний Суд висловив правову позицію щодо застосування зазначених вище норм матеріального права (постанова від 30.01.2018 року у справі № 211/1432/17 (2-а/211/103/17)).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у зарахуванні до його загального страхового стажу періоду відбування покарання у виді виправних робіт за місцем роботи Костопільський ордену Леніна домобудівний комбінат з 01.01.1986 по 24.09.1987, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань в розмірі 908 грн., сплачений згідно квитанції № 60 від 08.10.2021. Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобовязання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії щодо відмови ОСОБА_1 включення до загального страхового стажу відбування кримінального покарання у вигляді виправних робіт з 01.01.1986 по 24.09.1987 за місцем роботи у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області включити до загального страхового стажу ОСОБА_1 відбування кримінального покарання у вигляді виправних робіт з 01.01.1986 по 24.09.1987 за місцем роботи у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті.

Зобов`язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням включеного до страхового стажу часу відбування кримінального покарання у вигляді виправних робіт з 01.01.1986 по 24.09.1987 за місцем роботи у Костопільському ордена Леніна домобудівному комбінаті, починаючи з 19.05.2005.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 15 лютого 2022 року

Суддя У.М. Нор