Рішення № 103294377, 14.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. справа № 300/7900/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною відмову відповідача, викладену в листі від 27.09.2021 № 66/Д-465/7/21-4414, щодо призначення пенсії позивачу відповідно до пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у редакції від 04.07.2002; зобов`язати Управління Служби безпеки України в Івано-Франківської області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області документи для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у редакції від 04.07.2002.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.09.2021 щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років. Листом від 27.09.2021 № 60/Д-465/7/21-4414 Управління Служби безпеки України в Івано-Франківської області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років, оскільки на дату звільнення - 23.10.1997, позивач немає необхідного загального трудового стажу. ОСОБА_1 вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки в період дії Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції від 04.07.2002, позивач досяг 45-річного віку, має загальний трудовий стаж понад 25 років, з яких військова служба становить 13 років. Так, станом на час досягнення позивачем 45 років діяла редакція пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка давала право на призначення пенсії за вислугою років незалежно від підстав та часу звільнення. Подальші зміни в законодавстві не можуть позбавити права на пенсійне забезпечення за умови дотримання інших обов`язкових показників.

Ухвалою суду від 07.12.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.12.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 28.12.2021 № 60/16-5605 на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечив проти задоволення позову. Вказав, що відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції від 04.07.2002, яка діяла до 04.04.2006, право на пенсію за вислугу років мають особи незалежно від підстав та часу звільнення після досягнення 45-річного віку, за наявності загального трудового стажу 25 календарних років, з яких 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба. Так, в період дії вказаної норми: з 04.07.2002 по 04.04.2006, в позивача не було необхідного загального трудового стажу - 25 календарних років. З 04.04.2006 набула чинності редакція пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої умови призначення пенсії за віком доповнено додатковою вимогою про те, що особа має досягти 45-річного віку на день звільнення зі служби. ОСОБА_1 на день звільнення зі служби не досяг 45-річного віку, та в нього відсутній загальний трудовий стаж 25 календарних років. Відповідач вважає, що в ОСОБА_1 не виникли підстав для набуття права на призначення пенсії за вислугу років протягом часу дії будь-якої редакції пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Окрім цього, представник відповідача звернув увагу на те, що позивачем подано заяву від 20.09.2021 щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років, яка не відповідає формі, встановленій додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.За вказаних обставин, представник відповідача вважає, що дії Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства України, та жодної бездіяльності чи протиправних дій з боку відповідача щодо позивача не допущено.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах УКДБ УРСР по Івано-Франківській області та органах Служби безпеки України з 11.10.1984 по 23.10.1997, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 6-7).

Згідно довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 02.09.2021 № 60/11-307 загальна вислуга років позивача становить 13 років 00 місяців 15 днів (а.с. 8).

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 20.09.2021 щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років з 01.10.2021 (а.с. 26-27).

Листом від 27.09.2021 № 60/Д-465/7/21-4414 Управління Служби безпеки України в Івано-Франківської області повідомило ОСОБА_1 про те, що немає підстав для підготовки та надіслання до пенсійного органу подання про призначення йому пенсії за вислугою років, оскільки на дату звільнення в позивача не було необхідного загального трудового стажу, а саме: 25 років, як це передбачено статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Такий стаж позивача згідно поданої ним до заяви від 20.09.2021 трудової книжки становить 19 років 04 дні (а.с. 9).

Вважаючи протиправною відмову відповідача, викладену в листі від 27.09.2021 № 66/Д-465/7/21-4414, щодо призначення пенсії позивачу відповідно до пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у редакції від 04.07.2002, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов`язати Управління Служби безпеки України в Івано-Франківської області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області документи для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у редакції від 04.07.2002.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування до спірних правовідносин:

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII зазначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Порядок та умови призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, в тому числі з Служби безпеки України, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону визначені в статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ. Так, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу в органах УКДБ УРСР по Івано-Франківській області та органах Служби безпеки України. Позивач 23.10.1997 звільнений з військової служби за статтею 65 пункт «з» (за власним бажанням) в запас Збройних Сил України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» затверджено Порядок передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, яким визначено механізм передачі органам Пенсійного фонду України від органів, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» функцій з призначення і виплати пенсій.

Згідно з пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, (далі - Порядок № 3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

Системний аналіз викладених положень дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.

Такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1980/16-а.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківської області із заявою від 20.09.2021 щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років з 01.10.2021.

Проте Управління Служби безпеки України в Івано-Франківської області відмовило позивачу, з огляду на те, що таке подання готується лише за наявності всіх умов для призначення пенсії, встановлених статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Такі всі умови щодо позивача відсутні - в ОСОБА_1 немає 25 років загального трудового стажу (а.с. 9).

Так, умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону № 3591-IV від 04.04.2006, чинній на час розгляду заяви позивача від 20.09.2021) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Редакція пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ змінювалась, змінюючи при цьому умови і підстави виникнення права на пенсію за вислугу років, зокрема, умову призначення пенсії - досягнення 45-річного віку на час звільнення зі служби.

Так, протягом певного періоду часу існували положення статті, згідно з якими військовослужбовець міг звільнитися зі служби і раніше, але при досягненні ним 45-річного віку йому могла бути призначена пенсія за вислугу років при наявності інших обов`язкових показників.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 № 51-15, пункт «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ був в такій редакції: «Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв`язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому досяг 45-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог пункт «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на час досягнення позивачем 45-річного віку, пенсія за вислугою років може бути призначена особі за наявності таких обов`язкових умов: 1) досягнення віку 45 років (незалежно від підстав та часу звільнення); 2) загальний трудовий стаж - 25 календарних років; 3) стаж військової служби - 12 календарних років і 6 місяців.

В спірному випадку наявні такі умови згідно Закону в редакції, чинній на час досягнення позивачем 45-річного віку: позивач досяг 45-річного віку; загальна вислуга років позивача становить 13 років 00 місяців 15 днів.

Щодо третьої умови - 25 років загального трудового стажу, то суд вказує таке. Так, згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , долученої позивачем до заяви від 20.09.2021, перший запис в трудовій книжці здійснено 01.09.1978. Останній запис під № 09 про звільнення з посади заступника директора по торгівлі Малого підприємства «Діана» вчинений 16.12.2001. Таким чином, трудова книжка серії НОМЕР_1 містить записи про трудову діяльність позивача за період з 01.09.1978 по 16.12.2001, що в сукупності, арифметично становить менше 25 календарних років.

Позивач не надав суду жодних інших доказів, які б підтверджували його доводи про наявність в нього більше 25 календарних років загального трудового стажу.

Також суду не подано доказів наявності в позивача права на пільгове зарахування певного періоду проходження військової служби до загального трудового стажу.

За вказаних обставин, для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, у вказаній вище редакції закону, відсутня одна з трьох обов`язкових умов, а саме: 25 календарних років загального трудового стажу.

Також суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 року № 3591-IV внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, змінено назву цього Закону, зміст і редакцію окремих статей та доповнено його новими статтями.

Так, пунктом «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону від 04.04.2006 року № 3591-IV, окрім вищевказаних обов`язкових умов для призначення пенсії за вислугою років: 1) вік 45 років; 2) загальний трудовий стаж 25 календарних років; 3) з яких 12 календарних років і 6 місяців військової служби, додатково встановлено ще одну обов`язкову вимогу: 4) досягнення особою 45-річного віку на день звільнення зі служби.

Однак, на день звільнення позивача з військової служби - 23.10.1997, ОСОБА_1 не досяг 45-річного віку.

Отже, позивач не набув право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до вимог пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ ні в редакції Закону, що діяла до 04.04.2006, ні в редакції Закону № 2262-ХІІ, чинної на час звернення до відповідача із заявою від 20.09.2021, оскільки ОСОБА_1 не надав ні Управлінню Служби безпеки України в Івано-Франківській області, ні суду доказів наявності в нього загального трудового стажу більше 25 календарних років.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області листом від 27.09.2021 № 60/Д-465/7/21-4414 правомірно повідомило позивача про відсутність підстав для підготовки та направлення до ГУ ПФ України в Івано-Франківській області подання для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до вимог пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Сторонами не понесено судових витрат у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 20001579, вулиця Академіка Сахарова, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.