Рішення № 103293200, 15.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2022 року Справа № 280/8542/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСТАЛЬПОСТАВКА» (вул. Новгородська, буд. 10, офіс 4, м. Запоріжжя, 69076), в особі представника – адвоката Сандак Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСТАЛЬПОСТАВКА» (далі - позивач), ), в особі представника – адвоката Сандак Ірини Анатоліївни, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі – відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2774061/33328442 від 16.06.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 16.06.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №6 від 16.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2816782/33328442 від 01.07.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 30.06.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №7 від 30.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2816795/33328442 від 01.07.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 30.06.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №8 від 30.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2855573/33328442 від 12.07.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 10.07.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №3 від 10.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2861170/33328442 від 13.07.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 10.07.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 10.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2883968/33328442 від 20.07.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 30.07.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №13 від 30.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2883951/33328442 від 20.07.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 30.07.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №12 від 30.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2883961/33328442 від 20.07.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 16.07.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №9 від 16.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2855585/33328442 від 12.07.2021, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 09.07.2020, та зобов`язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 09.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 на користь позивача судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні (розрахунок коригування), проте, отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документ прийнято, але його реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладних (розрахунку коригування) послугував відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачем були надані пояснення та усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Проте спірними рішеннями відповідача 1 було відмовлено в реєстрації податкових накладних. Позивач вважає, що рішення, якими відмовлено в реєстрації спірних накладних є формальним та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 20.09.2021 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.

12.10.2021 від представника відповідача 1 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що у відповідача 1 були законні підстави для прийняття Рішень про відмову у реєстрації податкової накладної так як позивачем не в повній мірі надано запитувані документи. Отже відповідач 1 діяв в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, просить замінити відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області на правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663)

08.10.2021 представником відповідача 2 подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити. Крім того, просить замінити відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області на правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Розглянувши заявлені клопотання відповідачів суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року №2747-IV (зі змінами та доповненнями) (надалі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною 7 ст. 5 Закону «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 №3166-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» утворено територіальні органи державної податкової служби. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», ДПС України видано наказ від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів ДПС». Наказом Державної податкової служби України від 08.10.2020 №556 ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи ДПС. Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643 затверджено положення про територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 44118663), затвердженого Наказом ДПС України №643 від 12.11.2020 останнє є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 43143945).

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 року №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» визначено розпочати здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

Згідно п. 7 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд зазначає, що під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270 (адміністративне провадження №К/9901/6228/18).

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа №524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа №826/16659/15).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2019 року по справі №812/1408/16 особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

З урахуванням викладених обставин суд вважає за необхідне клопотання відповідачів задовольнити та замінити відповідача 1 по справі №280/8542/21 з Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ТОВ «СПЕЦСТАЛЬПОСТАВКА» зареєстровано як юридичну особу 27.12.2004, номер запису 11031020000002579. Основним видом діяльності є: 36.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 4690 неспеціалізована оптова торгівля; 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.62 оптова торгівля верстатами.

Між ТОВ «СПЕЦСТАЛЬПОСТАВКА» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Вовчанський агрегатний завод» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №30-12-20 від 27.12.2019 (далі – Договір від 27.12.2019 № 30-12-20).

Відповідно до умов Договору позивач (Постачальник) продає, а ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» (Покупець) купує та зобов`язується оплатити металопрокат (Продукцію) на умовах визначених у договорі.

Згідно п. 1.5 Договору від 27.12.2019 № 30-12-20 після погодження сторонами специфікації, що стає невід`ємною частиною цього договору Продавець надає Покупцю рахунок- фактуру на оплату продукції.

Згідно п. 1.6 Договору від 27.12.2019 № 30-12-20 загальна сума договору орієнтовно складає 500000 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору від 27.12.2019 № 30-12-20 розрахунки за продукцію здійснюються в національній валюті України - в гривнях, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в установі банку в розмірі вартості Продукції у строк на протязі 15 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п. 7.1 Договору від 27.12.2019 № 30-12-20 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору № 30-12-20 від 27.12.2019 відвантажено товар на адресу ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» та складені видаткові накладні: № РН-060501 від 16.06.2020 на товар Дріт 12Х18Н10Т-В ф. 0,41мм (ТУ 3-1002-77) у кількості 2350кг за ціною без ПДВ 2300,00 грн. на загальну суму з ПДВ 6486,00 грн.; № РН-060902 від 30.06.2020 на товар: Круг ЭИ415-Ш (20ХЗМВФ-Ш) ф 110мм у кількості 18300кг за ціною 305,00 без ПДВ; Круг Р18 ф 30мм у кількості 22000кг за ціною 480,00грн. без ПДВ; Круг Р6М5ФЗ ф 22мм у кількості 15000кг за ціною 480,00грн. без ПДВ, всього сума з ПДВ складає 28009,80 грн.; № РН-070801 від 16.07.2020 на товар Круг ЭИ415-Ш ф140 (+5)мм у кількості 156000 за ціною 305,00 грн. без ПДВ на загальну суму 57096,00 грн. з ПДВ.

Доставка товару покупцю здійснена через відділення «Нова пошта», що підтверджено експрес-накладною №59000523302524. Продукція отримана представником контрагента за довіреністю від 30.06.2020.

Оплата за отриману продукцію ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» перерахована на банківський рахунок позивача, що підтверджено банківськими виписками від 17.07.2020, 13.07.2020, 10.07.2020.

Господарські операції позивача з ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» відображено у його бухгалтерському обліку, про що свідчить картка рахунку 361 за 01.05.2020 - 31.07.2020.

Також позивачем на виконання зобов`язань по договору з ПАТ «Вовчанський агрегатний завод» № 30-12-20 від 27.12.2019 складені наступні видаткові накладні: № РН-070802 від 16.07.2020 на продукцію: Пруток М-МП д=25мм та д=26мм на 3050 кг та 5300 кг відповідно, на загальну суму з ПДВ 35070,00 грн.; № РН-072301 від 30.07.2020 на продукцію: Круг ст 07Х16Н6- Ш (ЭП288-Ш) ф 90мм та ф70мм відповідно, на загальну суму 34300 грн. з ПДВ; № РН-072302 від 30.07.2020 на продукцію: Круг ЭИ-347Ш ф118мм на загальну суму 18420,00 грн. з ПДВ; № РН-070804 від 16.07.2020 на продукцію: Круг ЭИ-415-Ш (20ХЗМВФ-Ш) ф110мм та Круг ЭИ- 347Ш ф118мм на загальну суму 22204,80 грн.

Також, між TOB «СПЕЦСТАЛЬПОСТАВКА» (постачальник) та ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьмина» укладено договір поставки № 11130192 від 07.03.2013 (далі – Договір № 11130192 від 07.03.2013).

Згідно умов договору сторони домовились про поставку продукції-Дріт Бр КМцЗ-1 ф4,0мм у кількості 28,9кг за ціною 483,33 грн. на загальну суму з ПДВ 16761,89грн. Так, згідно видаткової накладної № РН-070102 від 09.07.2020 позивач відвантажив Дніпроспецсталь вказану у видатковій накладній продукцію. За отриману продукцію Дніпроспецсталь розрахувалась з позивачем шляхом зарахування на рахунок останнього коштів у розмірі 16761,89 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджено банківською випискою 23.10.2020. Продукція отримувалась представником Дніпроспецсталь по довіреності №1308 від 02.07.2020 шляхом самовивозу.

На дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, позивачем на виконання п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні №6 від 16.06.2020, №7 та №8 від 30.06.2020, №3 від 10.07.2020, №1 від 09.07.2020, №2 від 10.07.2020, №13 від 30.07.2020, №12 від 30.07.2020, №9 від 16.07.2020, після чого вони були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкові накладні надавались відповідачу в електронному вигляді, засобами програмного забезпечення «Me.doc».

Згідно отриманих квитанцій № 9168220967 від 16.06.2020, № 9184402356 від 30.06.2020, № 9168221062 від 30.06.2020, № 9184686295 від 10.07.2020, № 9184685807 від 10.07.2020, № 9201502207 від 16.07.2020, № 9201539313 від 30.07.2020, № 9201537619 від 30.07.2020, № 9184693401 від 09.07.2020 податкові накладні прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: «Відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №6 від 16.06.2020, №7 та №8 від 30.06.2020, №3 від 10.07.2020, №1 від 09.07.2020, №2 від 10.07.2020, №13 від 30.07.2020, №12 від 30.07.2020, №9 від 16.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазнченої в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»

На виконання вимог відповідача, що зазначені у квитанції, позивачем Повідомленнями №13 від 11.06.2021, №16, №17 від 29.06.2021, №19, №20 від 02.07.2021, №28 від 18.07.2021, №24 від 16.07.2021, №18 від 01.07.2021 було долучено до нього письмові пояснення, повний пакет первинної бухгалтерської документації із закупки та продажу товарів, визначених у спірних податкових накладних.

Згідно з рішеннями Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної №2774061/33328442, 16.06.2021; №2816795/33328442, №2816782/33328442 від 01.07.2021; №2855573/33328442, №2855585/33328442 від 12.07.2021; №2861170/33328442 від 13.07.2021; №2883968/33328442, №2883951/3332844, №2883961/33328442 від 20.07.2021 відповідачем відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, з мотивів ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; копій документів визначених у переліку, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), утому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись із вищенаведеними рішеннями комісії позивачем було подано скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2774061/33328442, 16.06.2021; №2816795/33328442, №2816782/33328442 від 01.07.2021; №2855573/33328442, №2855585/33328442 від 12.07.2021; №2861170/33328442 від 13.07.2021; №2883968/33328442, №2883951/3332844, №2883961/33328442 від 20.07.2021.

За результатами розгляду скрг, позивачем отримано Рішення за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№ 33589/33328442/2 від 26.07.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 09.07.2020 без змін;

№ 34959/33328442/2 від 04.08.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 16.07.2020 без змін;

№ 34991/33328442/2 від 04.08.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 30.07.2020 без змін;

№ 34973/33328442/2 від 04.08.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 30.07.2020 без змін;

№ 34060/33328442/2 від 28.07.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 10.07.2020 без змін;

№ 33590/33328442/2 від 26.07.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 10.07.2020 без змін;

№ 31973/33328442/2 від 13.07.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 30.06.2020 без змін;

№ 31977/33328442/2 від 13.07.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 30.06.2020 без змін;

№ 29995/33328442/2 від 30.06.2021, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 16.06.2020 без змін.

Не погодившись з правомірністю рішеннями відповідача 1, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі – Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, судом встановлено, що реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Разом з тим, вищезазначені Квитанції не містять інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» (які є Додатком №1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165) оскаржувані Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації податкових накладних, а підставами зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

На підтвердження взаємовідносин з контрагентами відображених у податкових накладних позивачем наданні всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували здійснення господарських операцій, що стали передумовою для складення податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, податковим органом ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у відповідному рішенні.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування).

Доводи відповідачів, викладені у відзиві на позов, щодо не підтвердження походження товарів по ланцюгу придбання суд не бере до уваги, оскільки жодне з оскаржуваних рішень не містить такої підстави для його прийняття.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі – Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації розрахунку коригування підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначений розрахунок коригування.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 20430,00 грн. (платіжне доручення №514 від 26.08.2021), що стягується відповідно до вимог ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме – ГУ ДПС у Запорізькій області.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу;

Відповідно до підпункту 1-5 до статті 134 КАС України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем укладено договір № 21/12/20 від 21.12.2020 про надання правової допомоги з Адвокатським бюро «Кваснюк-Сандак Ірини». Згідно додатку до договору № 21/12/20 від 21.12.2020, укладеного 30.06.2021. відбулась заміна сторони виконання основного договору, у зв`язку із зміною здійснення форми адвокатської діяльності, з адвокатського бюро на індивідуальну адвокатську діяльність, в результаті чого надання правничої (правової) допомоги здійснюється індивідуально адвокатом Сандак Ірина Атоліївна. За умовами угоди позивачу надаються консультації з питань податкового законодавства та здійснюється ведення претензійно-позовної роботи щодо визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України вчинити певні дії.

Вартість підготовки тексту позовної заяви та направлення її до суду коштує 7000 грн.

Сума витрат позивача на правничу (правову) допомогу на момент подачі позовної заяви до суду становить 7000,00 грн.

Отримання правничої (правової) допомоги, наданої на момент подачі позовної заяви, підтверджується договором про надання правової допомоги від 21.12.2020. актом приймання- передачі виконаних послуг від 16.08.2021. рахунком № 16/08/21 від 16.08.2021 та прибутковим касовим ордером № 2 від 16.08.2021.

Суд зазначає, що нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії”, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. “Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах”. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі “Данілов проти України”, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Як зазначено у частині 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, ціну позову, суд дійшов висновку, що вартість заявлених представником позивача послуг на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., відповідає критерію співмірності розміру витрат з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, тому суд вважає їх такими, що підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як доведеними.

Керуючись статтями 52, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України про процесуальне правонаступництво – задовольнити.

Замінити відповідача по справі №280/8542/21 з Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСТАЛЬПОСТАВКА» (вул. Новгородська, буд. 10, офіс 4, м. Запоріжжя, 69076), в особі представника – адвоката Сандак Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2774061/33328442 від 16.06.2021, №2816782/33328442 від 01.07.2021, №2816795/33328442 від 01.07.2021, №2855573/33328442 від 12.07.2021, №2861170/33328442 від 13.07.2021, №2883968/33328442 від 20.07.2021, №2883951/33328442 від 20.07.2021, №2883961/33328442 від 20.07.2021, №2855585/33328442 від 12.07.2021,

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкові накладні №6 від 16.06.2020; №7 від 30.06.2020; №8 від 30.06.2020; №3 від 10.07.2020; №2 від 10.07.2020; №13 від 30.07.2020; №12 від 30.07.2020; №9 від 16.07.2020; №1 від 09.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦСТАЛЬПОСТАВКА» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 20430 (двадцять тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копйок.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «15» лютого 2022 року.

Суддя Р.В. Кисіль