Рішення № 103293073, 15.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2022 року м. Ужгород№ 260/138/22 Закарпатський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Сідака Павла Петровича, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд: 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру призначеної ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року. 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019, з урахуванням наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 06 серпня 2020 року № 11/954, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019 року, відповідачем протиправно застосовано відсоткове визначення основного розміру пенсії у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вважаючи, у зв`язку із цим, свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду пенсія за вислугу років позивача обчислювалась в розмірі, визначеному ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ в редакції, яка діяла на дату, з якої рішенням суду зобов`язано провести такий перерахунок. Оскільки судовим рішенням не покладено зобов`язань щодо обчислення пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, основний розмір пенсії за вислугу років визначено відповідно до ст.13 Закону №2262-ХІІ, чинної на дату перерахунку пенсії, тобто із 70% відповідних сум грошового забезпечення. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Основний розмір пенсії становив 80% грошового забезпечення.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.01.2018 року проведено перерахунок пенсії позивача, в результаті якого основний розмір пенсії обраховано у розмірі 70% грошового забезпечення.

Позивач оскаржив до суду зменшення управлінням основного розміру пенсії у відсотковому значенні.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року у справі №260/252/19, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років під час її перерахунку з 80% від відповідних сум грошового забезпечення на 70%. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою пенсією за період з 01 січня 2018 року по день проведення перерахунку за рішенням суду.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за №11/954 від 06 серпня 2020 року, для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 05.03.2019 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року у справі №260/4508/20, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 11/954 від 06 серпня 2020 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти видану Адміністрацією державної прикордонної служби України довідку № 11/954 від 06 серпня 2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 11/954 від 06 серпня 2020 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум).

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року у справі №260/4508/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області перераховано пенсію позивача відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №11/954 від 06 серпня 2020 року, складеної Адміністрацією державної прикордонної служби України, станом на 05.03.2019 року, з 01.04.2019 року.

З указаного перерахунку пенсії встановлено, що при його проведенні відповідач зменшив розмір грошового забезпечення позивача, з якого обраховано основний розмір пенсії, до 70%.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення при проведенні перерахунку та виплати з 01.04.2019 року пенсії за вислугу років відсоткового розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року в оновленій довідці №11/954 від 06 серпня 2020 року, складеної Адміністрацією державної прикордонної служби України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII), суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 13 Закону №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 13 Закону регламентовано порядок визначення розміру пенсії за вислугу років. Так, відповідно до п. а) ч. 1 зазначеної статті (в редакції, чинній на момент набуття позивачем права на пенсію), пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Ч. 2 ст. 13 Закону (в редакції, чинній на момент набуття позивачем права на пенсію) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI) та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII (далі Закон №1166-VII) внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, в силу вимог яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18 зазначив, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII.

Суд встановив, що звернення до суду з даним позовом зумовлено протиправною поведінкою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка полягає у ігноруванні відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивачу на виконання судового рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року у справі №260/4508/20, обставин, встановлених судовим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року у справі №260/252/19.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року у справі №260/252/19, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної в рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18, встановлено наявність у позивача права на основний розмір пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення та відсутність підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується при призначенні пенсії. Разом з тим, судом встановлено, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні, відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, суд приходить висновку, що право позивача на основний розмір пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення підтверджене судовим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року у справі №260/252/19, яке набрало законної сили, та не є предметом доказування при розгляді даної справи.

Натомість, для Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області при проведенні будь-яких подальших перерахунків пенсії позивача, застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, є обов`язковим.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивачу з 80% до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року в оновленій довідці №11/954 від 06 серпня 2020 року, складеної Адміністрацією державної прикордонної служби України, при проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року.

А тому, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення відновлення його порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу, виходячи з розміру 80% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року в оновленій довідці №11/954 від 06 серпня 2020 року, складеної Адміністрацією державної прикордонної служби України, визначеного станом на 05.03.2019 року.

Відтак, позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року в оновленій довідці №11/954 від 06 серпня 2020 року, складеної Адміністрацією державної прикордонної служби України, при проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з розміру 80% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року в оновленій довідці №11/954 від 06 серпня 2020 року, складеної Адміністрацією державної прикордонної служби України, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич