Рішення № 103293036, 14.02.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2022 рокум. Ужгород№ 260/7941/21 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А1556 (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. 128 огпбр,4, код ЄДРПОУ 07792042) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А1556, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1556 щодо нарахування грошового забезпечення, у період з 29.01.2020 по 17.10.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 із застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції із змінами внесеними постановою № 103 від 21 лютого 2018 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"; 2) зобов`язати Військову частину А1556 здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 17.10.2020, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України від 14.11.2019 p. № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

28 грудня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що проходив службу в Збройних силах України з 01 серпня 1995 року по 17 жовтня 2020 року, є учасником бойових дій. 19 жовтня 2020 року наказом командира військової частини А 1556 (по стройовій частині) № 238, ОСОБА_1 з 17 жовтня 2020 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до виноградівського РВК Закарпатської області. У період з 20.01.2020 року по 17.10.2020 року перебував на посаді начальника фізичної підготовки і спорту військової частини А1556, у військовому званні майор. Разом з тим, виходячи із довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення від 19 жовтня 2020 року № 150/53/1548 ним з`ясовано, що в період з 20 січня 2020 року по 17 жовтня 2020 року відповідач нараховував та виплачував йому грошове забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а не шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України від 14.11.2019 року №294-ІХ "Про державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 Постанови № 704, з урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18, тобто, без застосування пункту 4 Постанови 704 в редакції, яка діяла, до внесення змін Постановою №103. Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, вважаючи її протиправною позивач звернувся до суду.

24 січня 2022 року Військовою частиною подано до суду відзив на позовну заяву, де з вимогами позивача не погоджуються. Обґрунтовуючи свою незгоду тим, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується, тобто встановлення посадового окладу позивачу при обчислені в період з 29.01.2020 по 17.10.2020 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а також грошова допомога на оздоровлення, виконані правильно та в повному обсязі. Тобто, вимоги позивача безпідставні та не відповідають законодавству, що діяло в оспорюваний період. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

31 січня 2022 року позивачем суду подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що відповідно до додатку 1 до Постанови № 704 тарифний розряд для посади, яку він займав в оспорюваний період визначено 23, а тарифний коефіцієнт, який відповідає цьому розряду становить 2,8. У примітці 1 цього Додатку передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до десяти гривень. Згідно з Додатком 14 до Постанови № 704 для військового звання майор відповідає тарифний коефіцієнт 0, 86. У примітці до цього Додатку передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Постановою № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, яким встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом саме станом на 01 січня 2018 року. Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж Постанови. Крім того, з 29.01.2020 року - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, отже, з 29.01.2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 02 січня 2013 року відповідно до витягу із наказу командира військової частини А1556 (по стройовій частині) № 2, ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків.

Судом встановлено, що 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 звільнено наказом командира військової частини А 0796 (по особовому складу) № 332 на підставі статті 26 частини 1 пункту "а" (у запас), частини 5 пункту 2 підпункту "а" (у запас), частини 5 пункту 2 підпункту "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) з правом носіння військової форми одягу.

19 жовтня 2020 року наказом командира військової частини А 1556 (по стройовій частині) № 238, ОСОБА_1 з 17 жовтня 2020 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Виноградівського РВК Закарпатської області, (а.с. 12).

11 жовтня 2021 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду в справі №260/2480/21 визнано протиправними дії Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, для перерахунку пенсії з 01.02.2020 року, додатково визначивши у ній збільшені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2020 року згідно додатків до Постанови 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 року. Зобов`язано Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 29 січня 2020 року з урахуванням висновків суду для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020 року, вказавши у ній збільшені розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 01 січня календарного року, починаючи з 29.01.2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків до Постанови №704 зі змінами у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.11.1991 року №2011-XII. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог -відмовлено.

Дане рішення суду у справі № 260/2480/21 набрало законної сили.

Предметом ж спору у даній справі № 260/7941/21 є протиправна бездіяльність відповідача щодо нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 29 січня 2020 року (день набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18) по 17 жовтня 2020 року (день звільнення), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а не шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із Додатками 1 та 14 із застосуванням пункту 4 Постанови КМ № 704 в редакції із змінами внесеними Постановою № 103.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( далі по тексту - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII ).

За приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Аналогічні за змістом положення (врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб і 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати) були внесені до приміток Додатку 1 і Додатку 14 постанови КМУ №704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" і "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу".

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 цієї постанови викладено у новій редакції: "установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

При цьому, згідно пункту 1 примітки Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України №704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції постанови КМУ №1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Згідно примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Тобто, зміст приміток до Додатків 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 не приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж Постанови.

Приведення у відповідність наведених вище приміток додатків до нової редакції пункту 4 постанови КМУ №103 мало місце з 03.11.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 за №1038 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року за №1644 і від 30 серпня 2017 року за №704".

Таким чином, пункт 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови №103 від 21.02.2018) з 24.02.2018 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий сталий показник як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".

Позивач вважає, що при обчисленні розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач повинен був керуватися пунктами 1 приміток Додатку 1 та Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, відповідно до яких обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Отже, спірним у даній справі є правомірність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням такого показника, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Визначальним для суду є те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови КМУ №103, яким, серед іншого, внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ №704.

Відповідно до редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 приміток Додатку 1 та пункту примітки Додатку 14 до постанови КМУ №704, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В свою чергу, пунктом 4 постанови КМУ №704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.

Відтак, у випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів.

Проте, пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Норми пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом на 29.01.2020, неконституційними не визнавалися.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.

Юридична сила закону, як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.

Пунктом 3 частини 1 статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Враховуючи те, що пункт 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 не втратив чинності і за юридичною силою є вищим за приписи пункту 4 постанови КМУ №704 у редакції до внесення змін постановою №103, правові підстави для обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням військовослужбовців із використанням величини мінімальної заробітної плати відсутні.

Таким чином, з огляду на зазначене суд вважає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж норми діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.

Одночасно суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, зокрема, пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1774-VІІІ, згідно якого: "01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". За змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності вказаним Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017".

Редакція законів України про державний бюджет на 2019, 2020 і 2021 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.

Відповідач не заперечує, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, був саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року (стор. 5 відзиву).

Виходячи з вищенаведеного, у відповідача з 29 січня 2020 року був обов`язок здійснювати нарахування та виплату грошового забезпечення позивача із включенням основних та додаткових видів грошового забезпечення, в яких розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14.

Отже, відповідач не діяв на підставі та у визначений законом спосіб, а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України від 14.11.2019 року №294-ІХ "Про державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 14 Постанови № 704, з урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18, тобто, без застосування пункту 4 Постанови 704 в редакції, яка діяла, до внесення змін Постановою №103.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України суд констатує, що саме протиправним діями відповідача порушуються права позивача, а не бездіяльністю, як помилково зазначає позивач у своїх позовних вимогах. Тому, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до частини 2 статті 9 КАС України, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 20 січня 2020 року по 17 жовтня 2020 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Щодо другої позовної вимоги, то таку суд розцінює як похідну вимогу, задоволення якої залежить від задоволення основної вимоги та виходячи із встановлених вище обставин справи, аналізу застосованих норм права, вимога зобов`язати Військову частину А1556 здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 17.10.2020, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України від 14.11.2019 p. № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням раніше виплачених сум - підлягає до повного задоволення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 229, 242-246, 255 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини А1556 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.

2. Визнати протиправними дій Військової частини А1556 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 20 січня 2020 року по 17 жовтня 2020, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 із застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції із змінами внесеними постановою № 103 від 21 лютого 2018 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

3. Зобов`язати Військову частину А1556 (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. 128 огпбр,4, код ЄДРПОУ 07792042) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29 січня 2020 року по 17 жовтня 2020 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України від 14.11.2019 p. № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 лютого 2022 року.

СуддяТ.В.Скраль