Рішення № 103292248, 07.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2022 року Справа№200/15523/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 107495,20 гривень

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 107495,20 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що за відповідачем існує податковий борг з орендної плати з фізичних осіб, який виник у зв`язку с несплатою основних платежів за 2018-2021 роки. У зв`язку з несплатою суми податкової заборгованості була винесена податкова вимога № 116536-48 від 03.10.2018 року, проте прийняті заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача, не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми податкового боргу.

Суд на підставі ч. 3 ст. 171 КАС України звернувся до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. 01 грудня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на запит.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом, ухвалу про відкриття провадження направлено відповідачу на адресу зазначену в позові.

Копія ухвали повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, не скористався.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – фізична особа ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач – Головне управління ДПС у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до статті 16.1.4 Податкового кодексу України до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Статтею 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк. вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

В силу положень пункту 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з приписами ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що між орендодавцем Мангушською селищною радою з одного боку та орендарем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 40 від 23.08.2005 року (а.с. 9-11).

Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою, для обслуговування виробничих та складських приміщень. Об`єктом оренди є земельна ділянка площею 0,8309 га. Договір укладено на 49 років.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про розірвання договору оренди землі № 40 від 23.08.2005 року.

Матеріали справи свідчать, що на підставі вищевказаного договору були прийняті і направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: від 05.05.2018 року № 4925942-4812-0540 на суму 26873,80 гривень (а.с. 18), від 19.04.2019 року № 2269447-4812-0540 на суму 26873,80 гривень (а.с. 20), від 01.05.2020 року № 4033889-5634-0540 на суму 26873,80 гривень (а.с. 23) та від 23.04.2021 року № 469254-2416-0540 на суму 26873,80 гривень (а.с. 24), якими визначені суми податкового зобов`язання за платежем орендної плати з фізичних осіб за період з 2018 року по 2021 рік.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням. Податкові повідомлення-рішення за 2018, 2019 та 2021 роки повернулись до податкового органу з довідками за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 18-22, 24-26). Податкове повідомлення-рішення за 2020 рік отримано позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Таким чином, сума податкового боргу відповідача з орендної плати з фізичних осіб яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень за 2018-2021 роки складає 107495,20 гривень.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з орендної плати з фізичних осіб (а.с. 27-30 зв.бік).

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку або документи про сплату відповідачем податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області (Волновасько-Мангушське управління) сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 03.10.2018 року № 116536-48 яка надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та повернулась до податкового органу з довідкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 17-17зв.бік).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов`язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов`язкових платежів), однак вказані зобов`язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 14, 77, 78, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87515, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) до ОСОБА_1 (адреса зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 107495,20 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010900) у розмірі 107495 (сто сім тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 20 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 лютого 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова