Рішення № 103292237, 08.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Справа№200/19318/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2021 представник позивача Первухін Андрій Альбертович, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненадання ОСОБА_1 повної достовірної та об`єктивної інформації на письмові звернення від 06.10.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати ОСОБА_1 повну, достовірну та об`єктивну інформацію як відповідь на письмові звернення від 06.10.2021 протягом 5 робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судові витрати зі сплати судового забору в розмірі 908 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що з метою отримання повної інформації щодо недоотриманих пенсійних виплат померлої мати ОСОБА_2 , позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області з запитом від 06.10.2021.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.11.2021 відповідач відмовив у наданні даних по недоотриманій пенсії померлої мати ОСОБА_2 , незважаючи на те, що він є спадкоємцем першої черги за законом.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим змушений був звернутися до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач відзиву до судового засідання 07.02.2022 року не надав.

Зі змісту статті 79 КАС України вбачається, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Таким чином, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджено паспорт серії НОМЕР_1 ./а.с.15-17/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_1 . /а.с.18/

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.07.2021, приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 складається з:

- грошових вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у ТВБВ №10004/0466 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_4 – на суму 35200,77 грн;

- у ТВБВ №10004/0485 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на рахунку №9760/1709 – на суму 2106,70, які належали померлій на підставі повідомлення №46/12-05/ НОМЕР_5 Бт виданого 09.06.2021 року акціонерним товариством «Ощадбанк»/а.с.19/.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 23.04.2021 підтверджено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.14/

06.10.2021 позивач через свого представника звернувся до управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області заявою про надання інформації щодо отримання в останній раз пенсії ОСОБА_2 , суми недоотриманої пенсії на дату смерті, здійснених перерахунків пенсійних виплат.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.11.2021 повідомлено позивача про те, що з метою реалізацією свої прав, свобод і щаконих інтересів родичі померлої особи мають право отримати інформацію про померлого, у разі надання документів, які підтверджують їх родинні відносини з померлою особою (копію свідоцтва про народження, шлюб, смерть тощо). Крім того інформацію щодо суми пенсії які залишилися недоотриманими у зв`язку зі смертю пенсіонерів, органи Пенсійного фонду України відповідно до вимог ст.46 Закону України «Про нотаріат» нарають нотаріусам та на запит суду./а.с.10/

06.10.2021 позивач через свого представника звернувся до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області./а.с.8-9/

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.11.2021 повідомлено позивача, що інформація про отримання пенсії померлою ОСОБА_2 носить конфіденційний характер та здійснюється відповідно до ст.21 Закону України від 02.10.1992 №2657-ХІІ «Про інформацію» і не може бути розголошена без її згоди. Відповідно, таку інформацію можливо отримати лише за рішенням суду./а.с.11/

Не погоджуючись із відмовою відповідача щодо ненадання спірної довідки, Палій ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі смерті пенсіонера.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України визначені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Приписами статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини 3 статті 52 Закону України №1058-IV також узгоджується зі змістом статті 1227 Цивільного кодексу України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 8 серпня 2019 року у справі №127/2-а-11792/11.

Згідно з п. 2.26 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Згідно частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII (далі - Закон №2657-XII) конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до статей 32, 34 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012, - інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Статтею 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлені загальні вимоги до обробки персональних даних. Під обробкою, серед іншого, варто розуміти як збирання, так і поширення (розповсюдження, передачу) персональних даних (стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних»).

Так, зокрема, частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що обробка персональних даних повинна здійснюватися для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Водночас частина шоста цієї статті визначає, що обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, не допускається без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Схожі положення містяться у статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», якою передбачено поширення відомостей про фізичну особу лише за її згодою або уповноваженої нею особи, крім випадків, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Порядок доступу до персональних даних особи регулюється частиною третьою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», у якій зазначено, що доступ до персональних даних надається у відповідь на запит суб`єкта відносин, пов`язаних з персональними даними, яким відповідно до положень згаданого Закону може бути будь-яка третя особа.

Так, персональні дані - це завжди інформація про фізичну особу, при чому лише живу особу. Відповідно до статей 24 і 25 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Її цивільна правоздатність виникає в момент народження і припиняється в момент смерті. Тому, враховуючи положення Закону «Про захист персональних даних» і Цивільного кодексу, інформація про померлу особу не є її персональними даними.

Водночас статтею 7 Закону України «Про поховання та похоронну справу» передбачено, що держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію».

При цьому необхідно зазначити, що норми Закону України «Про інформацію», як і норми Цивільного кодексу України, не містять заборон стосовно надання інформації про померлу особу її родичам.

Отже, з метою реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів родичі померлої особи мають право отримати інформацію про померлого у разі надання документів, які підтверджують їх родинні відносини з померлою особою (копії свідоцтва про народження, шлюб, смерть тощо).

Так, позивач, 06.10.2021 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області та Лівобережного об`єднаного управління ПФУ м.Маріуполя Донецької області через свого представника із заявами про надання інформації щодо отримання в останній раз пенсії ОСОБА_2 , суми недоотриманої пенсії на дату смерті, здійснених перерахунків пенсійних виплат.

На підтвердження родинних зв`язків з померлою ОСОБА_2 позивач надав копію свідоцтва про спадщину, копію паспорта ОСОБА_2 та позивача, довіреність на представника Первухіна А.А.

Судом враховується той факт, що приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є її син – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 складається з: грошових вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у ТВБВ №10004/0466 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_4 – на суму 35200,77 грн; у ТВБВ №10004/0485 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на рахунку №9760/1709 – на суму 2106,70, які належали померлій на підставі повідомлення №46/12-05/11717 Бт виданого 09.06.2021 року акціонерним товариством «Ощадбанк»/а.с.19/.

В контексті викладеного суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу інформації по недоотриманій пенсії померлої ОСОБА_2 .

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача надати інформацію, суд зазначає наступне.

Згідно висновку, сформованого судом вище, відповідачем протиправно не надано інформацію за запитом позивача від 06.10.2021, тобто не розглянуто належним чином запит позивача по суті, що вказує на необхідність зобов`язання пенсійного органу надати позивачу відповідь по суті запиту від 06.10.2021 по недоотриманій пенсії померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з обранням належного способу захисту.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл..Соборна, 3 м.Слов`янськ, Донецька область, 84122) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо ненадання ОСОБА_1 повної достовірної та об`єктивної інформації на письмові звернення від 06.10.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3 м.Слов`янськ, Донецька область, 84122) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) повної, достовірної та об`єктивної інформації на письмові звернення від 06.10.2021 в строки передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл..Соборна, 3 м.Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено і підписано 08 лютого 2022 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв