Рішення № 103292213, 08.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Справа№200/17951/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій просить суд:

- визнати противоправними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Донецькій області ( ЄДРПОУ 13486010) про відмову згідно рішення 914620139492 від 09.06.2021 в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві Селидівське управлінні з ліквідації шахт ДП «Обласна дирекція «Донвуглереструктуризація» в якості підземного електрослюсаря шахти №2 «Новогродвська» з 02.02.2005 по 14.01.2007, в відокремленому структурному підрозділі «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація» в якості підземного електрослюсаря шахти № 2 «Новогродівська» з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014;

- скасувати зазначене рішення в частині неврахування ОСОБА_1 зазначених періодів роботи до пільгового стажу як незаконне та зобов`язати Головне Управління пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві Селидівське управління з ліквідації шахт ДП «Обласна дирекція «Донвуглереструктуризація» в якості підземного електрослюсаря шахти №2 «Новогродвська» з 02.02.2005 по 14.01.2007 в відокремленому структурному підрозділі «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація» в якості підземного електрослюсаря шахти № 2 «Новогродівська» з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014 та провести перерахунок пенсії з урахуванням зазначених періодів пільгового стажу;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Позов обґрунтовував тим, що 04.06.2021 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Листом відповідача від 20.07.2021 повідомлено, що за результатами проведеного перерахунку з 01.06.2021 страховий стаж позивача складає 43 роки 8 місяців 22 дні, пільговий за списком №1 – 37 років. При проведенні перерахунку пенсії не було зараховано періоди з 02.02.2005 по 14.01.2007, з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014.Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та інтереси.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.(без виклику сторін до судового засідання)

У строк, встановлений судом відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що при перерахунку пенсії з 01.06.2021 до пільгового стажу позивача не було зараховано періоди: з 02.02.2005 по 14.01.2007 у зв`язку з не проведенням підприємством атестації робочого місця, з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014 оскільки довідки підтверджуючі пільговий характер роботи видані тимчасово не підконтрольною територією України.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 ./а.с.41-43/

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»., що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 ./а.с.40/

Відповідно до трудової книжки позивача:/а.с.9-16/

- з 01.07.1998 ОСОБА_1 прийнято за переведення на посаду електрослюсаря 5 розряду на дільницю підготовчих робіт ДВАТ шахта №2 «Новогродівська» ДП ДХК «Селидіввугілля» (запис 15);

- 01.07.2000 позивача переведено підземним електрослюсарем 5 розряду на дільниці «монтажу-демонтажу обладнання» (запис 16);

- 01.06.2001 Шахта №2 «Новогродівська» увійшла в склад Селидовської дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація» (запис 17);

- 01.06.2001 ОСОБА_1 переведено підземним електрослюсарем 5 розряду до електромеханічної служби (запис 18);

- 02.01.2004 відповідно до наказів Мінтопенерго від 05.03.2003 №280 та від 23.12.2003 №778 шляхом виділення з ДП «Укрвуглереструктуризація» створено ДП «Обласна дирекція «Донвуглереструктуризпація» до складу якої увійшла Селидовська дирекція з ліквідації шахт (запис 19);

- 01.04.2007 Селидовська ДМШ реорганізована шляхом перетворення в Селидовське управління з ліквідації шахт (запис 20);

- 01.03.2008 Селидовське УЛШ реорганізовано в Донецьку виконавчу дирекцію з ліквідації шахт «ДП «Укрвуглеторфрекструктуризація» (запис 21);

- 01.07.2010 на підставі наказу МЦЦП України від 20.04.2010 №99 «Про призупинення діяльності ДП «Донвуглереструктуризація» від 14.04.2010 №2 «Про зміну до структури управління» від 30.06.2010 №15 «Про передачу об`єктів ліквідації на баланс відокремлених підрозділів, Донецька виконавча дирекція по ліквідації шахт включена в склад ДП «Донвуглереструктуризація» (запис 22);

- 01.04.2012 позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного 4 розряду (запис 23);

- 01.04.2013 на підстав наказу ДП «Донвуглереструктуризація» від 29.03.2013 №38 Донецька виконавча дирекція по ліквідації шахт перейменовано у відокремлений підрозділ Донецька дирекція по виконанню проектів ліквідації шахт ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (запис 24);

- 30.09.2014 позивача звільнено за висланим бажанням (запис 25);

- з 02.10.2014 по 06.11.2017 позивача прийнято на посаду електрослюсаря підземного 4 розряду на дільницю «Енергомеханічної служби» №2 «Новогродівська» з повним робочим днем під землею до ДП «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» відокремленого підрозділу «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» (запис 26-27).

Довідкою від 31.05.2021 №26/215 Державного підприємства «Селидіввугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 02.02.2005 по 14.01.2007 працював на посаді підземного електрослюсаря на дільниці ЕМО/а.с.21/

Довідкою від 31.05.2021 №26/215 Державного підприємства «Селидіввугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» підтверджені спуски та підйоми в шахту №2 «Новогродівська»./а.с.22/

Відповідно до наказу від 06.02.1995 №207, від 01.02.2000 №102 та від 15.01.2007 №35 на ДВАТ Шахта №2 «Новогродівська» ДХК «Селидіввугілля» проведено атестацію робочих місць за умовами праці./а.с.23-26/

Згідно з довідками ДУП ДНР «Донбасвуглереструктуризація» філія «ВОК ЛШ ім. М.Горького» від 26.05.2021 №349 та №350 про заробітну плату ОСОБА_1 у період з червня 2001 року по жовтень 2014 року нараховувалася та виплачувалася заробітна плата./а.с.33-34/

Довідкою ДУП ДНР «Донбасвуглереструктуризація» філія «ВОК ЛШ ім. М.Горького» від 27.05.2021 №213 підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 01.03.2008 по 30.09.2014 працював на Шахта №2 «Новогродівська» на посаді електрослюсаря підземного на дільниці ЕМО з повним робочим днем під землею зазначена посада передбачена постановою КМУ від 16.01.2003 №36 (Список 1, розділ 1, підрозділ 1.1а /а.с.35/

Наказами від 05.04.2012 №102 та від 03.04.2014 №66 затверджено результати атестації робочих місць за умовами праці на підземних роботах за списком №1 та на поверхні за списком №2 зайнятість в яких дає право на пенсії за віком на пільгових умовах шахта №2 «Новогродівська» «Заперевальна №2» вугільних складах Донецької ІДЛШ ДП «Донвуглереструктуризація»/а.с.36-38/

Відповідно до довідкиДержавного підприємства «Селидіввугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» від 20.05.2021 №26/211 підтверджено реорганізацію шахти №2 «Новогродівська»/а.с.39/

04.06.2021 позивач через веб-портал звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами.

Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 20.07.2021 №7657-6971/Р-15/8-0500/21 повідомлено, що з 01.06.2021 позивачу здійснено перерахунок пенсії, страховий стаж позивача складає 43 роки 8 місяців 22 дні, пільговий за списком №1 – 37 років. При проведенні перерахунку пенсії не було зараховано періоди з 02.02.2005 по 14.01.2007, з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014./а.с.17/

20.10.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою про надання рішення про перерахунок пенсії./а.с.18/

Листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 15.11.2021 №18113-17944/Р-15/8-0500/21 позивача надано витяг з електронної справи позивача./а.с.19-20/

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Законом №1058 визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Відповідно до статті 1 цього закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно ч.3 ст. 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України за №01-3/406-02-2 від 10.05.1994, під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Відтак, факт роботи позивача у спірний період на Шахті №2 «Новогродівська» підтверджений належним чином та сторонами не оспорюється, спірним є питання щодо зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача.

З матеріалів справи вбачається що атестація робочих місць на Шахті №2 «Новогродівська» проводилась п`ять разів, що підтверджується наказами про проведення атестації робочих місць на Шахті №2 «Новогродівська» від 06.02.1995 №207, від 01.02.2000 №102, від 15.01.2007 №35, від 05.04.2012 №102 та від 03.04.2014 №66, однак відповідач не приймає це до уваги через порушення порядку проведення такої атестації.

Питання атестації робочих місць врегульовано Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442).

Згідно п.п. 1, 2, 4 Порядку №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (461-2016-п), Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (1290-97-п), Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (163-2001-п), Переліків робіт із особливо шкідливими і особливо важкими та шкідливими і важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, та інших нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці.

Згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому вбачається, що працівник, який працює на посаді, віднесеній до відповідного Списку, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділений будь-якими повноваженнями або обов`язками, які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Тому, суд дійшов висновку, що відмовляючи працівнику в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу, відповідач фактично покладає відповідальність за не проведення атестації робочих місць на підприємстві на позивача.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного суду, викладеною постанові від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а.

В означений постанові Верховний суд наголосив, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено протиправність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 02.02.2005 по 14.01.2007.

Щодо не зарахування періодів роботи з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014 суд зазначає наступне.

Період роботи позивача, зазначені у довідках від 26.05.2021 №349 та №350 та від 27.05.2021 №213 співпадають із записами в трудовій книжці позивача.

У наведених довідках зазначено також про те, що вони видані на підставі особистих рахунків за 2001-2014 роки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відмову прийняти довідки ДУП ДНР «Донбасвуглереструктуризація» філія «ВОК ЛШ ім. М.Горького» так званої «Донецької Народної Республіки», пенсійний орган обґрунтував неможливістю перевірити достовірність наданої інформації. Крім того, оскільки підприємство не пройшло перереєстрацію на Україні, для проведення перерахунку немає підстав згідно ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною з вищезазначеного закону є недійсним і не створює правових наслідків.

Наведений висновок відповідача, суд вважає помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

Орган Пенсійного фонду України відмовив в перерахунку пенсії в частині зарахування періодів роботи з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014 у зв`язку з тим, що додані позивачем до заяви про перерахунок пенсії довідки видані на непідконтрольній українській владі території (м. Донецька).

Між тим, такі посилання відповідача є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

З огляду на загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Отже, орган Пенсійного фонду України зобов`язаний приймати та аналізувати такі документи.

Неможливість проведення перевірки таких документів (довідок) та первинних документів, на підставі яких вони видані, не може бути підставою для порушення пенсійних прав осіб.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 у справі № 711/10426/16-а, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, оскільки вказана обставина не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих "намібійських винятків" Міжнародного суду ООН.

Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно відмовив в перерахунку пенсії позивача із зазначених ним підстав, без дослідження всіх поданих документів, що мали значення для прийняття рішення, чим порушив пенсійні права позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку суб`єктом владних повноважень виконано не всі умови, визначені законом, необхідні для правильного вирішення заяви, з якою звернувся позивач.

Разом з тим, суд не може підміняти державний орган рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються, вчиняючи замість нього дії, які входять до його безпосередньої компетенції та які він мав вчинити.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховний Суду від 07.02.2019 в справі №813/1062/14.

Те, що відповідач через проведення АТО позбавлене можливості провести перевірку достовірності наданої інформації, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неврахування спірних періодів (довідок) для здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Як вбачається з постанови Верховного суду 30.09.2019 у справі №754/11370/16-а, судом було встановлено, що довідка про зарплату для обчислення пенсії не має номеру, за яким її видано, а також встановлено її невідповідність даним про зарплату, зазначеним у розрахункових листах, тобто довідка містить сумнівні відомості.

У спірних правовідносинах, жодного доказу щодо невідповідності спірних довідок судом не встановлено.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 908 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3 м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві Селидівське управлінні з ліквідації шахт ДП «Обласна дирекція «Донвуглереструктуризація» в якості підземного електрослюсаря шахти №2 «Новогродвська» з 02.02.2005 по 14.01.2007, та у відокремленому структурному підрозділі «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація» в якості підземного електрослюсаря шахти № 2 «Новогродівська» з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.06.2021 №914620139492 в частині не зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періодів його роботи з 02.02.2005 по 14.01.2007, з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3 м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з зарахуванням до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві Селидівське управління з ліквідації шахт ДП «Обласна дирекція «Донвуглереструктуризація» в якості підземного електрослюсаря шахти №2 «Новогродвська» з 02.02.2005 по 14.01.2007 та у відокремленому структурному підрозділі «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт ДП «Донвуглереструктуризація» в якості підземного електрослюсаря шахти № 2 «Новогродівська» з 01.02.2010 по 31.05.2014 та з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3 м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 08 лютого 2022 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв