Рішення № 103292150, 08.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Справа№200/17594/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) через свого представника, адвоката Лозінську Оксану Олександрівну, яка діє на підставі ордеру серії АН № 1054171 від 03 грудня 2012 року звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України № 057150010378 від 27.10.2021 р. «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком» згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області переглянути заяву позивача від 22.10.2021 р. про призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши позивачу період роботи з 01.01.1993 р. по 31.03.1996 р., з 28.08.2012 р. по 31.12.2018 р., з 01.01.2019 р. по 20.09.2021 р., як стаж роботи на пільгових умовах за Списком № 2; період з 07.07.1989 р. по 31.12.1992 р., з 03.02.2009 р. по 30.09.2009 р., як стаж роботи за Списком №1, з 12.08.2021 р. (з наступного дня після дня народження позивача).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 22.10.2021 р. звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12.08.2021 р. Проте, відповідач своїм рішенням від 27.10.2021 р. відмовив у призначенні пенсії за Списком №2, у зв`язку з відсутністю на дату звернення необхідного віку – 55 років та відсутністю пільгового стажу.

За висновками відповідача, викладеними у спірному рішенні, питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 врегульовано приписами ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено пенсійний вік 55 років. Позивач вважає, що відповідач не прийняв до уваги висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, відповідно до яких позивач набуває право на пільгову пенсію за Списком № 2 при досягненні 50 років, як передбачено пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 о справі 1-5/2018 (746-15). Окрім того, зазначає, що пільговий стаж підтверджений трудовою книжкою та довідками № 03.03.01-1188 від 29.09.2021 р., № 03.03.01-1168 від 24.09.2021р., № 03.03.01-1169 від 24.09.2021 р., № 03.03.01-1170 від 24.09.2021 р. У зв`язку з чим просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати відповідача зарахувати до стажу періоди роботи (а. с. 1-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 59-60).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

06 січня 2022 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Зазначив, що позивач звернулась до Пенсійного фонду через засоби ВЕБ-порталу електронних послуг № 11064 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До пільгового стажу за Списком № 2 не враховані періоди роботи згідно довідок про підтвердження пільгового стажу № 03.03.01-1188 від 29.09.2021 р., № 03.03.01-1168 від 24.09.2021р., № 03.03.01-1169 від 24.09.2021 р., № 03.03.01-1170 від 24.09.2021 р., оскільки довідки підписані не керівником підприємства і відсутня довіреність на право підпису таких довідок директором з персоналу та адміністрації.

Окрім того, зазначає, що на момент звернення позивач не досяг пенсійного віку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058). Страховий стаж складає 34 роки 09 місяці 23 днів), пільговий стаж за роботу за Списком № 2 становить 0 років 0 місяців 0 днів. Право на пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 позивач набуде по досягненню 55 років, тобто з 12.08.2026 р. У зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 141-142).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , який видано Орджонікідзевським РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області 08 квітня 2014 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 6-8).

22 жовтня 2021 року позивач звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 9).

Вік позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії складає 50 років.

Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення № 057150010378 від 27.10.2021 р., яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

Підставою про відмову у призначені пенсії слугувало наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2 становить – 55 років. Необхідний страховий стаж – 25 років. До пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи згідно довідок про підтвердження пільгового стажу № 03.03.01-1188 від 29.09.2021 р., № 03.03.01-1168 від 24.09.2021 р., № 03.03.01-1169 від 24.09.2021 р., № 03.03.01-1170 від 24.09.2021 р., оскільки довідки підписані не керівником підприємства та відсутня довіреність на право підпису таких довідок директором з персоналу та адміністрації. На момент звернення позивача із заявою, страховий стаж позивача становить - 34 роки 09 місяців 23 дні, пільговий стаж становить - 0 років. 0 місяців 0 днів (а. с. 10-11).

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач звернулась із даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 р. «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788—XII (далі Закон № 1788-XII) визначено, що цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема пенсії за віком.

До цих змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст. 13 Закону № 1788-XII.

Так, п. б ст. 13 в редакції, чинній до з 01.04.2015 р. передбачала, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015 р., збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Рішенням Конституційного суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнано неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

У зв`язку із цим на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Положення зазначеним нормативно-правових актів суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 р. у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

В рішенні у зразковій справі №360/3611/20 Велика палата Верховного суду зазначила, що суперечність положень Законів України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV в частині врегулювання питань призначення пенсій на пільгових умовах, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).

Велика палата Верховного суду в межах зразкової справи №360/3611/20 дійшла висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливим для особи, а не Закону №1058-ІV.

Отже на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи згідно довідок про підтвердження пільгового стажу № 03.03.01-1188 від 29.09.2021 р., № 03.03.01-1168 від 24.09.2021р., № 03.03.01-1169 від 24.09.2021 р., № 03.03.01-1170 від 24.09.2021 р., оскільки довідки підписані не керівником підприємства і відсутня довіреність на право підпису таких довідок директором з персоналу та адміністрації, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Процедура застосування Списків № 1 і № 2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383.

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно правил застосування Списку № 2 якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд встановив, що з огляду на записи у трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 від 06.07.1989 р., вбачається, що позивач працювала:

- з 07.07.1989 року по 31 грудня 1992 року на «Металургійному заводі «Азовсталь» за посадою машиніст крану, зайнятий на шахтовому дворі (запис №№ 2,3);

- з 01 січня 1993 року по 31 березня 1996 року на «Металургійному комбінаті «Азовсталь» за посадою машиніст крану металургійного виробництва (запис №№ 4,5);

- з 03 лютого 2009 року по 30 вересня 2009 року «Металургійному комбінаті «Азовсталь» за посадою машиніст на молотах, пресах та маніпуляторах 2 розряду (запис №№ 13,14) (а. с. 13-15).

Окрім того, пільговий стаж роботи позивача на пільгових умовах за Списком № 2 з 2009 року по 2021 рік, зараховується виключного за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей (форма ОК 5) (а. с. 46- 50).

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 р. №22-1 затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1, при прийманні документів працівник сервісного центру:

- ідентифікує заявника (його представника);

- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

- з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки документів, для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Проте, відповідач формально не прийняв надані позивачем довідки про підтвердження трудового стажу за Списком № 1 та Списком № 2.

Оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу виповнилося 50 років, страховий стаж становив 34 роки 09 місяців 23 дні, пільговий стаж за період з 01.01.1993 р. по 31.03.1996 р., з 28.08.2012 р. по 31.12.2018 р., з 01.01.2019 р. по 20.09.2021 р. за Списком № 2; період з 07.07.1989 р. по 31.12.1992 р., з 03.02.2009 р. по 30.09.2009 р. за Списком №1 підтверджений наявними та допустимими доказами у справі, що відповідає вимогам п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд дійшов висновку, що позивач набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

У зв`язку з чим, відмова відповідача в призначенні позивачу, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.

При вирішенні даного спору, суд враховував правові висновки Верховного Суду, які викладені в рішенні від 03.11.2021 р. за результатами розгляду зразкової справи у справі № 360/3611/20.

Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату від 02 грудня 2021 року (а. с. 5).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України № 057150010378 від 27.10.2021 р. «Про відмову в призначенні пенсії», згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області переглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2021 р. про призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням періодів роботи з 01.01.1993 р. по 31.03.1996 р., з 28.08.2012 р. по 31.12.2018 р., з 01.01.2019 р. по 20.09.2021 р., на пільгових умовах за Списком № 2; період з 07.07.1989 р. по 31.12.1992 р., з 03.02.2009 р. по 30.09.2009 р., на пільгових умовах за Списком №1, з 12.08.2021 р. (з наступного дня після дня народження позивача).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. ( дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 08 лютого 2022 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова