Рішення № 103291901, 03.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року Справа№200/16147/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, шляхом зобов`язання повного зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи у вибохопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах, та виконання робіт з використанням насосу для перекачки дизельного палива за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, 136в, у зв`язку із загрозою життю людей.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі №200/16147/21 – залишено без задоволення.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової перевіркиавтозаправного комплексу відповідача виявлено 34 порушення нормативно правових актів з охорони праці, з яких 2 створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Вважає, що виявлені порушення є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у відповідності зі статтею 4Закону України «Про охорону праці».

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що за результатами проведення позапланової перевірки було складено акт від 30 вересня 2021 року.Вказував, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо призупинення робіт підвищеної небезпеки, оскільки товариство з 01.10.2021 року не здійснює жодних із таких робіт за адресою складу: Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, 136в, у тому числі роботи у вибухонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах та роботи з використанням машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки розташованих на складі паливно-мастильних матеріалів, а саме: насос для перекачки дизельного палива; жодної загрози життю та здоров`ю робітників не існує, оскільки самі роботи підвищеної небезпеки не виконуються до усунення всіх виявлених порушень. Крім того, просив стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Крім того, позивачем подано на адресу суду пояснення, які обґрунтовані тим, що надані відповідачем накази №43 від 01.10.2021 року «Про призупинення роботи складу ПММ» та №44 від 05.10.2021 року «Про проведення консервації основних засобів і створення комісії» не можуть вважатись документами на підтвердження усунення порушень. Крім того, наданий відповідачем договір від 20 жовтня 2021 року про експертизу стану охорону праці, який свідчить лише про вжиття заходів до усунення порушень зазначених в Акті перевірки та також не може свідчити про фактичне усунення порушень зазначених в Акті.

Окрім того, відповідачем подано на адресу суду заперечення на пояснення позивача, які обґрунтовані тим, що позивачем не надано будь-яких доказів експлуатації складу ПММ у складі наявного обладнання (у тому числі насосу), так само як і доказів, що законсервований склад ПММ у складі наявного обладнання все ще створює яку-небудь загрозу (ризик) життю чи здоров`юпрацюючих. Крім того, зазначив, що 30.09.2021 року після завершення результатів позапланової перевірки ДОП СП відділу поліції №3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області був складений на Директора ТОВ «Джерело» протокол про адміністративне правопорушення, а також у якості заходу забезпечення провадження у справі про адміністративні правопорушення було вилучено у ТОВ «Джерело» дві ємності (цистерни) по 10 м. куб., які було опломбовано та передано директору на відповідальне зберігання. 30.12.2021 року Селидівським міським судом Донецької області була розглянута справа про притягнення Директора ТОВ «Джерело» до відповідальності за адміністративне правопорушення, та винесена постанова, якою зазначену справу було закрито, у зв`язку із відсутністю в діях Директора ТОВ «Джерело» складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

На підставі наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 24.09.2021 року №1874 «Про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» та на підставі доручення Прем`єр-Міністра України від 11.03.2021 року №10033/1/1-21 та окремого доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 12.03.2021 року №Д-124/1/5.3-21, визначено посадових осіб, яким доручено провести перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО». (а.с. 5)

На підставі направлення на проведення перевірки від 24.09.2021 року №665/5.1 головним державним інспектором відділу нагляду північного напрямку Пантелєєвим С.П., головним державним інспектором відділу нагляду північного напрямку Ісаєнко О.І., головним державним інспектором відділу нагляду північно-західного напрямку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Котовим О.П. проведено з 29.09.2021 по 30.09.2021 року позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» на складі паливо мастильних матеріалів за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, буд. 136в. (а.с. 6)

За результатами проведення позапланової перевірки на дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки складено акт №5.1/62-21 від 30.09.2021 року (далі - акт перевірки). (а.с. 7-14)

Відповідно до зазначеного акту встановлено, що під час перевірки об`єкта складу палива мастильних матеріалів за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, буд. 136в, виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- відсутній дозвіл на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, а саме – обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (насос для перекачки дизельного палива) відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого ПКМУ №1107 від 26.10.2011 року (порушено ст. 21 ЗУ «Про охорону праці», п. 6 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107);

- відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме – роботи у вибухонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого ПКМУ №1107 від 26.10.2011 року (порушено ст. 21 ЗУ «Про охорону праці», п. 6 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1107).

Примірник акта перевірки уповноважена особа відповідача – директор ТОВ «ДЖЕРЕЛО» Пляшечник А.В. отримав30.09.2021 року, про що свідчить підпис вказаної посадової особи в акті перевірки. Зауважень або пояснень щодо результатів виявлених порушень представник відповідача не подавав. (а.с. 14)

30.09.2021 року дільничним офіцером поліції відділу поліції №3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції В.С. Волковою складено протокол про адміністративне правопорушення №839772, стосовно того, що 30.09.2021 року о 11:30 год. директор підприємства ТОВ «ДЖЕРЕЛО» Пляшечник А.В. на складі ГСМ розташованого за адресою: м. Селидове, вул. Козацька, 136в, використовував пожежонебезпечний об`єкт, а саме топливну колонку, без дозволу на експлуатацію обладнання підвищеної небезпечності, чим порушив ст. 24 ЗУ «Про охорону праці» та Постанови КМУ №1107 від 26.10.2011 року, чим вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП. (а.с. 50)

30.09.2021 року ОСОБА_1 написано зберігальну розписку про отримання від працівників поліції двух цистерн по 10 м3 заповнені по 5 м3 кожна. Зазначив про зобов`язання зберігати до прийняття рішення. (а.с. 51)

01 жовтня 2021 року директором ТОВ «ДЖЕРЕЛО» Пляшечник А.В. видано наказ №43 «Про призупинення роботи складу ПММ», відповідно до якого на період усунення порушень, визначених Приписом про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки від 30 вересня 2021 року №5.1/45-21, наказано тимчасово призупинити роботу складу ПММ, експлуатацію його устаткування, а також приймання та відпуск нафтопродуктів й мастильних матеріалів у ТОВ «ДЖЕРЕЛО». (а.с. 53)

05 жовтня 2021 року директором ТОВ «ДЖЕРЕЛО» Пляшечник А.В. видано наказ №44 «Про проведення консервації основних засобів і створення комісії», відповідно до якого наказано провести процедуру консервації основних засобів, що знаходяться на балансі ТОВ «ДЖЕРЕЛО та фактично перебувають у володінні ТОВ «ДЖЕРЕЛО на виробничому ПММ, а саме: 1 резервуар наземний сталевий горизонтальний об`ємом 10 куб. м. для зберігання дизельного палива (№1); електричний насос для перекачування дизельного топлива. (а.с. 57)

06 жовтня 2021 року Комісією, утвореною на виконання наказу Директора ТОВ «ДЖЕРЕЛО» від 05 жовтня 2021 року №44 складено акт про тимчасове виведення основних засобів з виробничого процесу та їх консервацію, відповідно до якого комісія вирішила у зв`язку з виробничою необхідністю за призупиненням роботи складу ПММ, законсервувати строком у шість місяців з можливістю його продовження: 1 резервуар наземний сталевий горизонтальний об`ємом 10 куб. м. для зберігання дизельного палива (№1); електричний насос для перекачування дизельного топлива. (а.с. 61)

Крім того, 20 жовтня 2021 року між ТОВ «ДЖЕРЕЛО» та ТОВ «МЕТЦ «НЕОПРОМ» укладено договір №320/10-21 на виконання роботи (послуг). Предметом договору є, зокрема, експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання заявлених робіт підвищеної небезпеки (п. 3.10 Група А додатку №2 ПКМУ №77 від 03.02.2021 року); Експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (п. 10 Група А ПКМУ №77 від 03.02.2021 року). (а.с. 54)

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 30 грудня 2021 року у справі 242/5237/21 закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідачем не надано відомостей про усунення виявлених порушень.

З метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей позивач просить застосувати відповідні заходи реагування.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 96 (далі положення № 96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах, зокрема, промислової безпеки, охорони праці.

В силу положень частини 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичнихзаходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формуванняу разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці», посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Порядок здійснення заходів державного нагляду визначений Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон N 877-V), а також підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та на його виконання.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.06.2019 року у справі №819/348/17.

Частиною 5 статті 4 Закону №877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю працюючих.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №480/1958/19, поняття загроза життю та / або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Таким чином, існує три обставини, які обов`язково мають бути встановлені у цій справі: наявність порушення правил охорони праці та безпеки життєдіяльності; наявність загрози життю та здоров`ю працівників відповідача; прямий та безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між порушенням та загрозою.

Заборона виконання робіт та експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2694-ХІІ, роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно із ст. 21 Закону № 2694-ХІІ виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об`єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Строк дії дозволу становить: на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п`ять років (з подальшим його продовженням); на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - безстроково.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107, виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Відповідно до п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:

роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;

виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

У разі коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов`язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устатковання на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.

Згідно із додатком 2 Порядку № 1107 до переліку видів робіт підвищеної небезпеки відносяться, зокрема, пункт 4: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

Відповідно до додатку 7 Порядку №1107 машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці є обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі.

Таким чином, на застосування обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі, що зазначене в додатку 7 необхідно отримати дозвіл на таку експлуатацію та подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт на об`єктах підвищеної небезпеки, а також .

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та докази подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Прийняття ТОВ «ДЖЕРЕЛО» наказу від 01 жовтня 2021 року №43 підтверджує наявність виявлених у акті від 30.09.2021 року №5.1/62-21 порушень у сферах охорони праці та промислової безпеки.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів про оскарження відповідачем припису про усунення виявлених порушень або його скасування.

Відповідачем відомостей щодо отримання необхідних дозволів на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, а саме – обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (насос для перекачки дизельного палива) та на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме – роботи у вибухонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах не надав.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позицією викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Згідно ч.5ст.242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідач посилається як на усунення порушення, зазначених в акті від 30.09.2021 року №5.1/62-21 здійснення наступних заходів: прийняття керівником підприємства наказів №43 від 01.10.2021, № 44 від 05.10.2021, утворення комісії на виконання наказу, укладення договору №320/10-21 від 20 жовтня 2021 року на виконання роботи (послуг), а саме експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання заявлених робіт підвищеної небезпеки (п. 3.10 Група А додатку №2 ПКМУ №77 від 03.02.2021 року) та експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (п. 10 Група А ПКМУ №77 від 03.02.2021 року).

Суд звертає увагу, щовказані дії відповідача здійсненні з метою усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 30.09.2021 року №5.1/62-21.

Крім того, суд звертає увагу, що укладення вказаного договору про проведення експертизи не підтверджує факт усуненням встановленого порушення, оскільки дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки у відповідача фактично відсутній.

Таким чином, станом на час розгляду справи, відповідачем у повному обсязі не усунуто порушення, зазначені в акті перевірки від 30.09.2021 року №5.1/62-21, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а подані відповідачем документи, що містяться в матеріалах справи, лише свідчать про намір підприємства усунути виявлені порушення в майбутньому.

Суд звертає увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.03.2021 у справі № 480/1958/19.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року № 810/2400/18 та від 05 лютого 2020 року у справі № 160/1739/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/639/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №640/2289/19, від 21 серпня 2020 року у справі № 640/368/19.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем докази усунення порушень, вказаних в акті перевірки №5.1/62-21 від 30.09.2021 року до суду не подано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Суд зазначає, що згідно із частини 2 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Питання щодо стягнення на користь відповідача витрат на правову допомогу судом не вирішується, оскільки судом задоволено позовні вимоги суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з перебуванням судді Троянової О.В. у щорічній основній відпустці розгляд справи проводиться у перший робочий день.

Згідно частини 3 статті 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРЕЛО» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, 39, ЄДРПОУ 30791901) повного зупинення виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи у вибохопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах, та виконання робіт з використанням насосу для перекачки дизельного палива за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Козацька, 136в, у зв`язку із загрозою життю людей.

Рішення прийнято, складено у повному обсязі та підписане 03 лютого 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Троянова