
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2022 року Справа №200/1847/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., ознайомившись з позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
1 лютого 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00052/220/5489 від 21 травня 2014 року, прийняте Мар`їнською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі акта №500/05-38-22-0/00191744 від 6 травня 2014 року.
Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Відносини в сфері оподаткування, права і обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 102 Кодексу строк давності щодо спорів платника податків та контролюючого органу складає 1095 днів.
Разом з тим, відповідно до п. 56.19 ст. 56 Кодексу, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Слід зазначити, що норми п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою щодо норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абзац третій пункту 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року по справі №500/2486/19.
Як убачається з матеріалів адміністративного позову, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2014 року та у адміністративному позові виклав клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначає, що своєчасно, з дотриманням встановлено строку, реалізував своє право на оскарження прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим Донецьким окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі №805/6834/14. Позивач вказав, що рішення у справі №805/6834/14 не прийнято у зв`язку із військовими подіями на території м. Донецька, тобто грошове зобов`язання вважається неузгодженим, продовження судового розгляду неможливо у зв`язку із втратою справи. Проте з відомостей, розміщених в електронному кабінеті платника ПрАТ «КРВЗ» за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, стало відомо про нарахування податковим органом 6 грудня 2021 року зобов`язань за ПДВ оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на підставі рішення суду по справі №805/6834/14 від 29 січня 2021 року та нарахована пеня, що свідчить про порушення майнових прав позивача та необхідність їх захисту в судовому порядку.
Розглянувши зазначене вище клопотання, вважаю його необґрунтованим.
Так, внаслідок захоплення 16 вересня 2014 року незаконним озброєним формуванням двох корпусів Донецького окружного адміністративного суду, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, буд.17, адміністративна справа №805/6834/14 була втрачена. Разом з тим, у листопаді 2014 року Донецький окружний адміністративний суд перемістився на підконтрольну українській владі територію. Як убачається з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» позивач не звертався із заявою щодо відновлення втраченого провадження № 805/6834/14, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про поновлення розгляду справи та про заміну відповідача правонаступником у справі № 805/6834/14, оскільки адміністративна справа втрачена.
Позивач, звертаючись повторно до суду з даним позовом, не зазначив жодної обставини щодо неможливості звернення до суду щодо відновлення втраченого провадження (та щодо подання позову повторно) у період з листопада 2014 року по теперішній час.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Також, положеннями статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:20205.26.», затвердженим наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 1 липня 2020 року № 144 з 1 вересня 2021 року (далі – Вимоги) та Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Так, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Відповідно до пункту 5.26 Вимог відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
До позовної заяви додано копії документів, однак в порушення вищевказаних норм додатки до позовної заяви не засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: не містять дати засвідчення та найменування посади особи, яка засвідчила копії, її власного імені та прізвища; додатки для відповідача не засвідчені взагалі.
Відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вищевказаних норм позивачем у адміністративному позові не зазначено де знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких приєднано до матеріалів справи.
За приписами частини 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом до суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду;
- копій доданих до позовної заяви документів, засвідчених, згідно вимог чинного законодавства, відповідно до кількості учасників справи;
- зазначення у позовній заяві інформації щодо знаходження оригіналів документів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.С. Дмитрієв
Судове рішення № 103291742, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 07.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/1847/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: