Рішення № 103291681, 04.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 року Справа№200/17296/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до до Головного управління Національної поліції в Донецькій області ( 87517, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Нахімова, буд. 86) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 71634,31 грн., з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 12.04.2019 року №149 о/с звільнена зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію". 23.07.2019 позивач звернулась із заявою до ГУ НП в Донецькій області з вимогами про відновлення моїх порушених прав в частині: перерахунку вислуги років у пільговому обчислені; отриманні відповідної винагороди за участь в АТО за період з 11.07.2014 по 30.11.2014; виплати суми середнього заробітку за час затримки розрахунку зі мною при звільненні та компенсації за невикористані додаткові відпустки, на що листом від 27.08.2019 року № Х-400/12/02-2019 отримала відмову. За відновленням свого порушеного права 17.10.2019 позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 200/12282/19-а позов задоволено частково, а саме у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку відмовлено, через те що дана позовна вимога була передчасною, оскільки Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області ще не була виплачена грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік. Як наслідок, для проведення належного розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд був позбавлений можливості визначити істотність частини не виплаченої суми як заборгованості порівняно із загальною сумою, що належала до виплати у зв`язку зі звільненням.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 200/12282/19-а після апеляційного оскарження виконано відповідачем у повному обсязі 26.11.2021, а саме мені на банківську картку «ПриватБанк» перераховано грошові кошти в сумі 26731,91 грн.

Позивача звільнено 12.04.2019, остаточний розрахунок проведено 26.11.2021. Крім того слід зазначити, що перша сума розрахунку при звільненні 48 690,27 грн. була перерахована ГУНП в Донецькій області 24.04.2019 (через 11 днів після звільнення).

Період затримки складає 959 календарних днів (з 12.04.2019 по 26.11.2021).

Середньомісячний розмір грошового забезпечення складає 12646,20 грн./міс., середньоденний - 12646,20 грн./30 днів = 421,54 грн.

Таким чином, сума, що підлягає виплаті становить 404 256,86 грн. (із розрахунку 421,54 грн.*959 календарних днів).

Загальний розмір сум, які підлягали виплаті при звільненні становить 75 422,18 грн. (48 690,27 грн. - сума виплат при звільненні; 26 731,91 грн. - грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій).

Розмір несвоєчасно сплачених грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки в загальному розмірі 26 731,91 грн. складає 35,44 % від загальної суми, що належала виплаті при звільненні.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, враховуючи пропорційність виплати сум складає (421,54 х 959) * 35,44 % =143 268,63 гри.

Розуміючи компенсаційний характер заходів відповідальності та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, які визначені Великою Палатою Верховного Суду, просить суд відшкодувати 50 % зазначеної суми, а саме 143 268,63 гри. * 50% = 71 634,31 грн.

Відповідач наддав суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення зазначених вимог позивача, просило у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вказав, що з 15.08.2001 до 12.04.2019 ОСОБА_1 проходила службу в ОВС та поліції.

12.04.2019 наказом ГУНП Донецькій в області № 149 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

25.06.2019 направлено адвокатський запит до ГУНП Донецькій в області щодо надання довідки про розмір г/з ОСОБА_1 з червня 2014 року до квітня 2018 року.

07.2019 ГУНП Донецькій в області направило запитувану інформацію на адресу адвоката.

12.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до ГУНП Донецькій в області про надання довідки про її розмір грошового забезпечення з січня 2018 до 12.04.2019.

06.08.2019 ГУНП Донецькій в області направило лист за № Х-132/26/01-2019 та довідки, як на електронну, так і на поштову андресу.

23.07.2019 ОСОБА_1 звернулась до ГУНП Донецькій в області про перерахунок вислуги років у пільговому обчисленні, отримання винагороди за участь в АТО, виплати суми середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

27.08.2019 ГУНП Донецькій в області повідомило листом № Х-400/12/02-2019 ОСОБА_1 проте, що відсутні законні підстави для задоволення її вимог.

17.10.2019, не погодившись із відповіддю ГУНП Донецькій в області, ОСОБА_1 звернулася до суду.

19.07.2021 Донецьким окружним адміністративним судом позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 200/12282/19-а задоволено частково:

- визнано протиправною відмову та зобов`язано ГУНП в Донецькій області підготувати та направити до ГУПФУ в Донецькій області необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років.

- визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано ГУНП Донецькій в області нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

03.09.2021, не погодившись із рішенням суду, ГУНП Донецькій в області подало апеляційну скаргу.

18.10.2021 постановою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ГУНП Донецькій в області залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі № 200/12282/19-а залишено без змін.

02.12.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зобов`язання ГУНП Донецькій в області нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.

Щодо розрахунку позивача відповідач зазначає наступне.

Розрахунок суми середньоденного грошового забезпечення є дискреційним повноваженням ГУНП Донецькій в області, яке позивач не вправі переймати на себе.

Позивач у позовній заяві зазначає, що її середньоденний розмір грошового забезпечення складає 421,54 грн.

Однак, відповідно до довідки ГУНП Донецькій в області про середній розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2 місяці, що передували звільненню (додається) складає 420,04 грн. (із розрахунку: (11883,56 грн. за лютий 2019 грн +12898,82 грн. за березень 2019/ 59 діб).

Крім цього, звертає увагу суду, на те що розмір сплачений за невикористані календарні 56 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016 - 2019роки складає 21711,20 грн. і є значно меншим ніж заявлений розмір коштів за затримку розрахунку, яку просить стягнути (71634,31 грн).

Також ГУНП Донецькій в області зауважує, що під час підготовки відзиву було встановлено, що 24.11.2021 на виконання рішення суду ОСОБА_1 було зайво перераховано кошти у сумі 5346,38 грн. (платіжне доручення від 24.11.2021 № 8745 додається).

Таким чином, ОСОБА_1 було перераховано зайві кошти через технічну помилку, тому їй було перераховано кошти за 56 днів у сумі 26731,91 грн., а не 21711,20 грн.

ГУНП Донецькій в області не подавало позов про стягнення помилково сплачених коштів та позивачем вказана сума добровільно повернута не була.

Вважає, що заявлена позивачкою сума стягнення (71634,31 грн.) не відповідає принципам справедливості, розумності, пропорційності та завданням адміністративного судочинства.

ГУНП в Донецькій області звернуло увагу суду, що останнім днем служби ОСОБА_1 є 12.04.2019. За цей день їй нараховано та виплачено грошове забезпечення.

Отже, на думку відповідача вимога про стягнення коштів за затримку з 12.04.2020 включно не відповідає вимогам чинного законодавства.

24.11.2021 ГУНП в Донецькій області нарахувало та перерахувало ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 26731,91 грн. (разом із помилково перерахованими коштами) на виконання рішення суду від 19.07.2021 у справі № 200/12282/19-а, що підтверджується платіжним дорученям від 24.11.2021 № 8745, а отже вимога стягнення грошове забезпечення за затримку розрахунку при звільненні до 26.11.2021 включно задоволенню не підлягає, оскільки позивачка отримала повну суму компенсації 26.11.2021.

Крім того вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 з 15 серпня 2001 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ та з 07 листопада 2015 року по 12 квітня 2019 року – в Національній поліції на посадах середнього начальницького складу.

Наказом ГУНП Донецькій в області від 12 квітня 2019 року № 149о/с звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 з 12 квітня 2019 року за власним бажанням; визначено, що вислуга років станом на 12 квітня 2019 року у календарному обчисленні складає 17 років 07 місяців 28 днів, у пільговому обчисленні – 23 роки 05 місяців 02 дні.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року в справі №200/12282/19, яке набрало законної сили 18 жовтня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код: 40109058, місцезнаходження: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 08592158, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 32), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Донецькій області в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, викладену у листі від 27 серпня 2019 року № Х-400/12/02-2019.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Визнано протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував позивачу кошти в сумі 26731,91 грн., відповідно до платіжного доручення №8745 від 24.11.2021, проте відповідно до довідки №1956 від 28.12.2021 про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, ОСОБА_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/12282/19 від 19.07.2021 грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпуски, як учаснику бойових дій, за період 2016-2019 рік в сумі 21711,20 грн., із розрахунку: 56 днів*387,70 грн=21711,20 грн.

Крім того в довідці №1956 від 28.12.2021 вказано, що під час формування відповіді було встановлено, що 26.11.2021 на особистий картковий рахунок ОСОБА_2 , відкритий а АТ КБ «Приватбанк», зайво перераховано кошти в сумі 5346,38 грн. /а.с.37-38/.

Отже, остаточний розрахунок при звільненні шляхом перерахування позивачу відповідних сум проведений 24 листопада 2021 року.

Період затримки розрахунку при звільненні - з 13 квітня 2019 року по 24 листопада 2021 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Цей Порядок затверджено відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Оскільки спеціальними нормами права, які регулюють питання проходження служби та виплати грошового забезпечення поліцейським, питання порядку проведення остаточного розрахунку при звільненні та відповідальності роботодавця за затримку розрахунку при звільнені не врегульовані, тому підлягають застосуванню загальні норми трудового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 116 Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 Кодексу встановлена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні та визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Абзацом 2 п. 3 розд. ІІІ Порядку визначено, що суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 розд. IV Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені строки є підставою для відповідальності, що передбачена ст. 117 Кодексу законів про працю України, у виді виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»,.

Пунктом 2 вказаної Постанови визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Зі змісту вказаного Порядку, який є спеціальним для вирішення спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обчислюється та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, обчислення середнього заробітку поліцейських проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 805/2706/17-а, від 24 липня 2019 року у справі №805/3167/18-а, від 26 листопада 2019 року у справі №806/2176/17.

Враховуючи те, що звільнення позивача відбулося 29 травня 2020 року, середній розмір грошового забезпечення позивача повинен обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи перед звільненнями, за правилами, що передбачені п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (оскільки іншого нормативно-правового акту, який би встановлював правила такого обчислення, на теперішній час не існує), а саме: березень 2020 року та квітень 2020 року.

Відповідно до п. 3 розд. І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на наведене розрахунок позивача, проведений без урахування додаткових видів грошового забезпечення та індексації (яка є складовою грошового забезпечення та однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці), є помилковим.

На те, що індексація є складовою належної працівникові заробітної плати (грошового забезпечення), також звертав увагу і Верховний Суд, зокрема в постанові від 28 листопада 2019 року в справі №803/1937/17, зазначивши наступне: «Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.».

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Донецькій області про розмір грошового забезпечення від 28.12.2021 №1955 грошове забезпечення позивача за 2 повні місяці роботи перед звільненням становило: за лютий 2019 року – 11883,56 грн., за березень 2019 року – 12898,82 грн.

Кількість календарних днів у лютому та березні 2019 року становило 28 та 31 відповідно, всього – 59.

Розмір середньоденного грошового забезпечення позивача становив 420,04 грн. (11883,56 +12898,82/ 59 день = 420,04 грн.).

Кількість календарних днів затримки розрахунку за період з 13 квітня 2019 року (наступний день за днем звільнення) по 24 листопада 2021 року (день остаточного розрахунку) складає 956 днів.

Таким чином, сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні складає 401558,24 грн. (середньоденний розмір грошового забезпечення 420,04 грн. х 956 днів затримки).

Як вбачається з довідки №1954 від 28.12.2021 про нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , при звільненні позивачу було виплачено грошове забезпечення у квітні 2019 року у розмірі 62869,16 грн. /а.с.34-35/.

Однак, повинно було бути виплачено 38749,80 грн. (62869,16 грн. виплачені + 21711,20 грн. не виплачені (додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2016- 2019 рік у кількості 56 днів) = 84580,36 грн.).

Процентна частка невиплачених при звільненні сум складає 34,53 % (21711,20 грн. / 62869,16 грн. х 100%).

Розмір компенсації за затримку розрахунку при звільненні з позивачем, що має йому сплатити відповідач розрахований судом як 34,53 % від 401558,24 грн. становить 138658,06 грн.

Тобто, сума своєчасно виплаченого позивачу грошового забезпечення є значно більшою, ніж сума, що виплачена несвоєчасно.

Верховний Суд в постанові від 18 липня 2018 року в справі № 825/325/16 дійшов висновку, що при визначенні розміру компенсації за затримку розрахунку при звільненні необхідно враховувати розмір середнього заробітку позивача, суму заборгованості (заробітну плату з урахуванням індексації), істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, те що відповідач є органом державної влади, фінансування якого здійснюється з державного бюджету, та інших обставин справи (принципи розумності, справедливості та пропорційності, про який пізніше зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17).

Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Виходячи з конкретних обставин справи, принципів законності та справедливості, та з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, суд дійшов до висновку, що на користь позивача підлягає виплаті частина середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку в розмірі 50%, що складає 69329,03 грн. (50% від суми 138658,06 грн), що є співмірним з урахуванням загального розміру суми компенсації.

Суд не приймає посилання відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, скільки остаточний розрахонок з позивачем проведено 24.11.2021, а з цим позовом позивач звернулась 30.11.2021 (про що свідчить відмітка на поштовому конверті), тобто в межах строків визначених КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (87517, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Нахімова, буд. 86) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 69329 (шістдесят дев`ять тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 03 коп. з відрахуванням належних до сплати податків і зборів.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 04 лютого 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Толстолуцька