Рішення № 103291527, 04.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2022 року Справа№200/13732/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу № 190/к від 17 вересня 2021 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Окружного адміністративного суду міста Києва № 190/е від 17 вересня 2021 року «Про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_1 »;

- поновити позивача на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва з 21 вересня 2021 року;

- стягнути з Окружного адміністративного суду міста Києва на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 вересня 2021 року по дату винесення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначила, що Указом Президента України № 919/209 від 10.11.2009 року її призначено строком на п`ять років суддею Донецького окружного адміністративного суду. Указом Президента України № 395/2012 від 15.06.2013 року її переведено в межах п`ятирічного строку до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Також вказує, що 23 вересня 2016 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням № 147/бо-16 рекомендувала її для обрання суддею Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково. Відповідно висновків ВККСУ встановлено, що Позивач відповідає вимогам статті 127 Конституції України, та ст. ст. 53, 64 Закону України «Про судоустрій та статус судів», крім того, зазначила позивач, з рішення вбачається, що ВККСУ взято до уваги відомості щодо Позивача, показники розгляду справ за період роботи на посаді судді, достатній рівень професійної підготовки, а також особисті та моральні якості. ВККСУ внесла подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково до Верховної Ради України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року, відповідно до якого для призначення суддею Позивач мала отримати подання Вищої ради правосуддя, тому Верховна Рада України 28.10.2016 року передала до Вищої ради юстиції подання, документи та рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання ОСОБА_1 на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

Далі, зазначає Позивач, Вищою радою правосуддя 7 листопада 2017 року прийнято рішення № 3603/0/15-17 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва.

Позивач оскаржила рішення ВРП до суду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 19 грудня 2018 року у справі № 800/551/17 позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення Вищої ради правосуддя від 7 листопада 2017 року «Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва».

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 800/551/17 постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2018 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 7 листопада 2017 року «Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва» скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2018 року залишено без змін.

Як вказує позивач, маючи бажання продовжити кар`єру судді Окружного адміністративного суду міста Києва, остання зареєструвала намір пройти кваліфікаційне оцінювання шляхом заповнення відповідної форми реєстрації у розділі «Оцінювання» на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

21.02.2018 ВККСУ повідомила про проведення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаних посад листом № 21-885/18, у додатку № 4 включено до списку суддів Позивача за №1672.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України, розглянувши питання про призначення кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів 07 червня 2018 року, прийняла рішення № 1 ЗЗ/зп-18 про призначення кваліфікаційного оцінювання стосовно Позивача (відповідно до додатку №1 суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 під № 1745).

Так, відзначає Позивач, відповідно до витягу з додатку 20 до вказаного рішення ВККСУ на 27 липня 2018 року відносно Позивача (під № 17 в списку) призначено іспит у межах кваліфікаційного оцінювання.

Позивачем 18 червня 2018 року на виконання вимог проходження кваліфікаційного оцінювання суддів спрямовано до ВККСУ всі необхідні документі, які передбачені процедурою проведення оцінювання.

В подальшому, вказує Позивач, ВККСУ рішенням № 164/зп-18 від 06 липня 2018 року внесені зміни до графіка проведення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, перенесено дату проведення іспиту, призначеного на 27 липня 2018 року на інші дні.

ВККСУ листом від 15.01.2019 № 21-227/19 для формування суддівських досьє та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаних посад витребувало відомості щодо суддів, так, зокрема згідно з додатку № 2 ОСОБА_1 за № 2186.

Позивач звертає увагу на той факт, що відповідно до відомостей на офіційному сайті ВККСУ www.vkksu.gov.ua/ua/zasidannya-komisii/ комісія з 05 листопада 2019 року не проводить свої засідання.

Ураховуючи наявність судейського стажу більше 10 років, 15 лютого 2021 року Позивач подала заяву до ВРП про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку відповідно до приписів пункту 4 частини 6 статті 126 Конституції України.

Позивач з 01.12.2009 року по 20.09.2021 року працювала на посаді судді, з 03.07.2012 року перебувала в трудових відносинах з Окружним адміністративним судом міста Києва. Станом на 05.02.2021 року, відповідно до біографічної довідки, виданої начальником відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу Окружного адміністративного суду міста Києва стаж роботи судді ОСОБА_1 становить 23 року 4 місяці 5 днів, з яких 11 років 2 місяці 8 днів на посаді судді.

Позивач відзначає, що ВРП на засіданні 09.09.2021 року прийнято рішення № 1956/0/15-21 про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.

20 вересня 2021 року Позивача відраховано зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва суду відповідно до наказу № 190/к від 17.09.2021 року. В цей же день позивача було ознайомлено з наказам, вручена трудова книга та проведено розрахунок.

На переконання Позивача, наказ Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2021 року № 190/к є незаконним та таким, що підлягає визнанню протиправними і скасуванню в судовому порядку, а вона - поновленню на відповідній посад, у зв`язку із чим звернулась до суду із даним позовом.

Відповідач у своєму відзиві на позов ОСОБА_1 зазначив, що остання відповідно до Указу Президента України № 919/209 від 10.11.2009 року була призначена строком на п`ять років суддею Донецького окружного адміністративного суду, а Указом Президента України №395/2012 від 15.06.2013 була переведена в межах п`ятирічного строку до Окружного адміністративного суду міста Києва. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23.09.2016 №147/бо-16 Позивача було рекомендовано для обрання суддею ОАСК безстроково. ВККСУ внесла до Верховної Ради України подання про призначення Позивача на посаду судді ОАСК безстроково.

В подальшому, вказує Відповідач, у зв`язку із внесенням змін до законодавства, шляхом прийняття Закону України № 1401-VIII «Про знесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016, для призначення суддею, Позивач мала отримати подання Вищої Ради правосуддя, тому документи та рекомендації ВККСУ про обрання ОСОБА_1 на посаду судді ОАСК безстроково було передано на розгляд ВРП.

Рішенням від 07.11.2017 №3603/0/15-17 ВРП відмовила у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді ОАСК.

Водночас, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 19.12.2018 у справі № 800/551/17 визнав протиправним та скасував рішення Вищої ради правосуддя від 07.11.2017.

Натомість, відзначив Відповідач, постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 800/551/17, зокрема, скасовано постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.12.2018 в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 07.11.2017 та у цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, Позивач виявила бажання продовжити повноваження судді шляхом реєстрації наміру проходження кваліфікаційного оцінювання через заповнення відповідної форми реєстрації у розділі «Оцінювання» на офіційному веб-сайті ВККСУ.

21.02.2018 ВККСУ повідомила про проведення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаних посад листом № 21-885/18, у додатку № 4 якого включено до списку суддів Позивача за №1672.

В червні 2018 року ВККСУ прийняла рішення №133/зп-18 від 07.06.2018 про призначення кваліфікаційного оцінювання стосовно Позивача, було призначено іспит. Позивачем на виконання вимог проходження кваліфікаційного оцінювання суддів надіслала до ВККСУ документи, необхідні для проведення процедури оцінювання. Надалі, ВККСУ були внесені зміни до графіку проведення іспитів.

З 05.11.2019 Комісія не проводить свої засідання, що на переконання Відповідача, призвело до застою розгляду питання проходження іспиту Позивачем.

Натомість, 15.02.2021 Позивач подала заяву до ВРП про звільнення з посади судді ОАСК у відставку відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України, за результатом розгляду якої 09.09.2021 на засіданні ВРП було прийнято рішення №1956/0/15-21 про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді ОАСК у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі Рішення ВРП від 09.09.2021 №1956/0/15-21 «Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді ОАСК у зв`язку з поданням заяви про відставку», Окружним адміністративним судом міста Києва видано наказ від 17.09.2021 №190/к про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_1 .

Відповідач вважає свою позицію законною та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування наказу № 190/к від 17 вересня 2021 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 21 грудня 2021 року суд здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання, строк якого продовжив на 30 днів, на 18 січня 2022 року об 11 год 00 хвил. Витребував від Окружного адміністративного суду міста Києва: наказ Окружного адміністративного суду міста Києва № 190/к від 17.09.2021 року про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_1 ; довідку на підтвердження проведеного розрахунку при звільненні; довідку про середній заробіток ОСОБА_1 за 2 (два) повні календарні місяці, із розшифровкою усіх складових та кількості фактично відпрацьованих днів у кожному місяці, що передували звільненню згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати; інформацію щодо перебування ОСОБА_1 у відрядженнях, відпустках, лікарняних, тощо, під час періоду її роботи в Окружному адміністративному суді міста Києва з 23.07.2012 по 20.09.2021 року.

Ухвалою від 18 січня 2022 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її розгляд по суті у судовому засіданні на 01 лютого 2022 року на 11 год. 00 хвил.

Ухвалою від 01 лютого 2022 року, у зв`язку з неявкою сторін, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України в формі ID-картки, документ № НОМЕР_1 , що виданий 31.08.2020 року (а.с. 14).

Указом Президента України № 919/209 від 10.11.2009 року ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років суддею Донецького окружного адміністративного суду. Указом Президента України № 395/2012 від 15.06.2013 року її переведено в межах п`ятирічного строку до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 07.11.2017 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 3603/о/15-17 «Про відмову у внесенні подання Президентові України «Про призначення ОСОБА_1 на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва» (а.с. 27-30).

Окружний адміністративний суд міста Києва 05.12.2017 року за вих. № 022-20/1865/17 надіслав на адресу Голови Ради суддів України запит щодо роз`яснень стосовно наявності підстав для виключення ОСОБА_1 зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 07.11.2017 № 3603/0/15-17 з урахуванням наведених у цьому обставин (а.с. 32-33, 65-66).

01.03.2018 за вих. № 108/о/9-18 Вища рада правосуддя повідомила Голову Окружного адміністративного суду про те, що 7 листопада 2017 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва. У листі також зазначено, що при вирішенні питання про припинення трудових відносин ОСОБА_1 пропонується виходити зі змісту норми статті 125 та пункту 17 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та враховувати спільний лист Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Козьякова С.Ю., Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА_3 , Голови Ради суддів України Сімоненко В.М., Голови Верховного Суду України ОСОБА_4 щодо статусу суддів призначених на посаду строком на п`ять років, повноваження яких припинилися (а.с. 67-68).

На вказаний вище лист Окружного адміністративного суд міста Києва Вища кваліфікаційна комісія суддів України листом від 27.12.2017 № 19-6284/17 повідомила про те, що питання припинення повноважень судді не належить до повноважень Комісії (а.с. 34-35).

Вища кваліфікаційна комісія суддів України листом від 22.03.2018 № 21-1336/18 повідомила Голову Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що заява від судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 щодо проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання не надходила. Крім того зазначила, що суддя ОСОБА_1 зареєструвала намір проходити кваліфікаційне оцінювання шляхом заповнення відповідної форми реєстрації у розділі «Оцінювання» на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (а.с. 41).

З метою проходження кваліфікаційного оцінювання, яке було призначено на 27.07.2018, на виконання листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21.02.2018 № 21/885/18 (а.с. 42), 18.06.2018 позивач надіслала на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідний перелік документів (а.с. 31).

ВККСУ листом від 15.01.2019 № 21-227/19 для формування суддівських досьє та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаних посад витребувало відомості щодо суддів, так, зокрема згідно з додатку № 2 ОСОБА_1 за № 2186.

15 лютого 2021 року Позивач подала заяву до Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку відповідно до приписів пункту 4 частини 6 статті 126 Конституції України.

09.09.2021 Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 1956/о15-21 «Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 21-26).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 17.09.2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано наказ № 190/к «Про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_1 » (а.с. 17).

Так спірним наказом ОСОБА_1 , суддю Окружного адміністративного суду міста Києва відраховано зі штату суддів 20 вересня 2021 року, прийнято рішення про виплату компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за вислугу років.

Підставою у спірному наказі зазначено рішення Вищої ради правосуддя від 09.09.2021 року № 1956/0/15-21 «Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку».

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , що видана на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання, зокрема:

23.07.2012 року зарахована на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва в межах п`ятирічного строку відповідно до Указу Президента України від 13.06.2012 року № 3952012;

20.09.2021 року відрахована зі штату суддів Окружного адміністративного суду міста Києва відповідно до п. 4 ст. 131 Конституції України та пп.2 п. 16 розділу XV «Перехідних положень» Конституції України (а.с. 19-20).

Відповідно до довідки Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 № 04-48/134/21 «Щодо розміру нарахованої суддівської винагороди, виходячи зі складових суддівської винагороди, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII» судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 при умові повного відпрацьованого місяця (станом на 20.09.2021 року) разом нарахована сума суддівської винагороди у розмірі 130 061, 25 грн.(а.с. 18).

Відповідно до довідки, Окружного адміністративного суду м. Києва «Про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за останні два календарних місяці, що передують місяцю в якому відбулася подія згідно Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» розмір середньої заробітної плати за 1 робочий день ОСОБА_1 складає 3 666,28 грн. (а.с. 104).

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вичерпний перелік підстав звільнення суддів встановлений частиною шостою, а припинення - частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Відповідно статті 126 Конституції України (редакції Закону № 1401 -VIII від 02.06.2016 року) незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Згідно приписів частин шостою та сьомою, вказаної статті Конституції України підставами для звільнення судді є: 1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я; 2) порушення суддею вимог щодо несумісності; 3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; 5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду; 6) порушення обов`язку підтвердити законність джерела походження майна.

Повноваження судді припиняються у разі: 1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років; 2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; 3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4) смерті судді; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

У Законі України № 1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів» також зазначається, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України (частина перша статті 112), та що повноваження судді припиняється виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України (частина перша статті 119).

Підпунктом 2 пункту 16 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 30 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-УІІІ встановлено, що матеріали та рекомендації ВККСУ про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності цим законом Верховною Радою України рішення не прийнято, направляються Верховною Радою України до ВРП протягом десяти днів з дня набрання ним чинності. ВРП на своєму засіданні у пленарному складі вирішує питання щодо кожного судді про його призначення або відмову у призначенні з одночасним поверненням матеріалів ВККСУ. Такі матеріали, відповідно приписів статті 93 Закону, долучаються до суддівського досьє судді, яке ВККСУ веде відповідно до Порядку формування і ведення суддівського досьє, затвердженого рішенням ВККСУ від 15.11.2016 року № 150/зп-16.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12.07.2018, який набув чинності 05.08.2018, були внесені зміни до п.30 розділу XІI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» шляхом доповнення реченням такого змісту: Рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 цього Закону.

Згідно частини 2 статті 8 Конституції України закони ті інші нормативно- правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини 1 статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцій і законами України.

З приводу забезпечення гарантій незалежності суддів Конституційний суд України сформував сталі правові позиції. Зокрема, у пункті 1.1 резолютивної частини Рішення від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004 зазначено: «Незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підпорюються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів, захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення судів до дисциплінарної відповідальності; забезпечення державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей; гарантуванням фінансування на належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту; забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-який політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності; притягнення до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів: суддівським самоврядуванням».

Також Конституційний Суд України вказав: «Особливий статус суддів, гарантії його незалежності визначається Конституцією України і законами, зокрема Законом України «Про статус судів», що виключає в процесі конкретизації та розвитку обмеження законодавчо встановлених гарантій статусу суддів або зниження їх рівня. Будь-яке зниження гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя і права громадян на захист прав і свобод незалежним судом» (абзац п`ятий пункту 8 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Приписами п. 17 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII передбачено, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв`язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.

Також, підпунктом 4 пункту 16-1 Закону України № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Згідно зі спільного листа від 03.08.2017 Голів ВРП, ВККСУ, ДСАУ та ВСУ повноваження судді, призначеного на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який його було призначено, якщо суддя не реалізував своє право щодо призначення на посаду судді шляхом подання заяви до ВККСУ про проведення кваліфікаційного оцінювання на підставі п.1 ч.4 ст.83 Закону № 1402-УІІІ.

Судом також встановлено, що позивач зареєструвала наміри проходити кваліфікаційне оцінювання шляхом звернення на офіційний веб-сайт ВККСУ.

Суд зауважує, що прийняття ВККС України рішення про включення позивача до списку суддів для проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді свідчить про те, що будь-яких застережень щодо неможливості скористатись таким правом в законодавстві немає, ВККС України в межах своїх повноважень вже розпочато процес проходження кваліфікаційного оцінювання стосовно позивача, та який не закінчено з об`єктивних та незалежних від позивача причин. До цього часу кваліфікаційне оцінювання не пройдено в зв`язку з припиненням повноважень членів ВККСУ.

15 лютого 2021 року позивач подала заяву до ВРП про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку відповідно до приписів пункту 4 частини 6 статті 126 Конституції України. ВРП на засіданні 09.09.2021 року прийнято рішення про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до визначеної в спірному наказі підстави, позивача відраховано зі штату суду згідно рішення, прийнятого Вищою радою правосуддя 09 вересня 2021 року.

Суд звертає увагу, що рішення ВРП, яким відмовлено позивачці у звільненні з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку, не може виступати підставою для її відрахування зі штату суду, оскільки це не передбачено жодним діючим законодавчим актом України, та суперечить встановленим законом гарантіям незалежність і недоторканність судді.

Отже, з урахуванням викладеного суд доходить висновку, що спірний наказ Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2021 року № 190/к є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтями 8, 9 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до

свого житла і кореспонденції (ч. 1); Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (ч.2).

У пунктах 165, 166 рішення у справах «Олександр Волков проти України», ЄСПЛ зазначає, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру; воно охоплює питання захисту честі та репутації як частину захисту права на повагу до приватного життя.

Враховуючи, що наказ про відрахування зі штату суду має наслідком позбавлення позивача статусу судді та впливає на його професійну репутацію, вважаю наведені вище висновки ЄСПЛ про можливість застосування у спірних правовідносинах ст. 8 Конвенції повністю прийнятними у даній адміністративній справі.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Верховний Суд наголошує на тому, що спосіб захисту порушеного права безпосередньо повинен бути пов`язаний з подальшою можливістю виконати судове рішення і є ефективним тоді, коли може забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 826/10460/16).

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, з урахуванням того, що позивача було відраховано зі штату суддів Окружного адміністративного суду м. Києва 20 вересня 2021 року, то її слід поновити на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва саме з 20 вересня 2021 року.

Щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У той самий час спеціальне законодавство, яким врегульовані питання публічної служби, не містить правових приписів щодо наслідків протиправності прийняття наказу про припинення трудових відносин з суддею. Так само не врегульовані питання здійснення компенсаційних виплат за вимушений прогул.

Відповідно до частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. За приписами частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення КЗпП України, які є загальними нормами у відношенні до спеціальних норм сфери публічних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзаців 3,4 пункту 2 Розділу ІІ Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. […] Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Із пункту 5 Розділу ІV Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Враховуючи, що звільнення позивача відбулось 20 вересня 2021 року, тому середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за два повні місяці роботи, що передували звільненню, а саме за липень (22 робочих днів) та серпень (21 робочий день) 2017 року.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 3 666, 28 грн., згідно довідки Окружного адміністративного суду (а.с. 104).

Період вимушеного прогулу позивача склав 96 робочих днів (з 20.09.2021 року по 04.02.2022 року).

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача - за період з 20.09.2021 року по 04.02.2022 року становить 351 962, 88 (3 666,28 грн.* 96 робочі дні) та підлягає стягненню на користь позивача з відповідача.

Як наслідок, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також підлягають задоволенню.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді судді у штаті суду та виплати їй грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі місячного посадового окладу, а саме у сумі 78 825,00 грн., підлягають негайному виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. позивач звільнена від сплати судового збору, а тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Окружного адміністративного суду міста Києва (місцезнаходження: 01051, м. Київ, вул. Болбачана Петра, 8, корпус 1; ЄДРПОУ: 34414689) про визнання протиправним та скасування наказу № 190/к від 17 вересня 2021 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Окружного адміністративного суду міста Києва № 190/к від 17.09.2021 року «Про відрахування зі штату суду судді Соколової О.А.».

Поновити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва з 20 вересня 2021 року.

Стягнути з Окружного адміністративного суду міста Києва (місцезнаходження: 01051, м. Київ, вул. Болбачана Петра, 8, корпус 1; ЄДРПОУ: 34414689) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 351 962, 22 грн. починаючи з 20 вересня 2021 року по дату винесення судового рішення.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді судді в штаті Окружного адміністративного суду міста Києва та стягнення на її користь місячного посадового окладу у розмірі 78 825,00 (сімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень з відрахуванням обов`язкових податків та платежів до бюджету допустити до негайного виконання.

Повне рішення суду складено та підписано 04 лютого 2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров