Рішення № 103291448, 02.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року Справа№200/15850/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач), через свого представника, адвоката Шейко І.О., яка діє на підставі ордеру серії АН № 1038513 від 19 жовтня 2021 року, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення № 053130007188 від 27.07.2021 р. про перерахунок позивачу пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 08.07.2021 р. призначити та розрахувати позивачу пенсію, відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до стажу роботи період з 26.02.1981 р. по 08.12.1984 р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах та період служби з 01.01.2004 р. по 01.12.2006 р. у Краматорському міському відділі УМВС України в Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у перерахунку пенсії щодо незастосування при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2018, 2019 та 2020 роки, оскільки позивачу пенсія виплачувалась на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком, пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 закону України Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. У зв`язку з чим, звернувся до суду із даним позовом (а. с. 1-7).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання суду належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову вимоги немайнового характеру в розмірі 908,00 грн., а також уточненого в позовній заяві номеру оскаржуваного рішення (а. с. 32-33).

24 листопада 2021 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви, сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а. с. 36-37).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 39-40).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

21 грудня 2021 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Зазначив, що позивач перебував на обліку, як отримувач пенсії за вислугу років до Закону від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), виплату якої було припинено з липня 2021 року, у зв`язку з переводом позивача на пенсію за іншим Законом. З 08 липня 2021 року позивачу призначено пенсію за віком згідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач вважає, що оскільки позивач вже використав право на призначення одного із видів довічної пенсії, як отримувач пенсії за вислугу років, згідно Закону № 2262-ХІІ, то для обчислення пенсії за віком, застосовано показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, а саме: 5 426,60 грн. відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови КМУ № 127 від 22.02.2021 р. «Про додаткові заходи соціального захисту населення пенсіонерів у 2021 році».

Щодо зарахування до стажу спірних періодів роботи позивача, відповідач зазначає, що при призначенні пенсії за віком позивачу зараховано до стажу роботи період з 12.06.1981 р. по 11.06.1984 р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, згідно особової картки форми Т2, яку було долучено до електронної пенсійної справи при зверненні позивача за призначенням пенсії. Також зараховано до стажу та заробітку періоди з 01.01.2000 р. по 30.11.2006 р., в тому числі період служби з 01.01.2004 р. по 01.12.2006 р. у Краматорському міському відділі УМВС України в Донецькій області, з дати призначення пенсії - 08.07.2021 р. У зв`язку з чим, вважає вимоги позивача про зарахування періодів з 12.06.1981 р. по 11.06.1984 р. та з 01.01.2004 р. по 01.12.2006 р. безпідставними. З урахуванням цього, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 45-46).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а. с. 73).

З 17 січня 2022 року по 29 січня 2022 року суддя Черникова А.О. знаходилась на лікарняному.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , який видано Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 19 лютого 1998 року, РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 8-11).

З копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , яке видано Пенсійним фондом України 10.08.2021 р. вбачається, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком (а. с. 12).

08 липня 2021 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 63).

Рішенням відповідача № 053130007188 від 27.07.2021 р. здійснений перерахунок пенсії, яка визначена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення (а. с. 13-15)

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.08.2021 р. №11285-10628/С-15/8-0500/21 вбачається, що позивач перебував на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, виплату якої було припинено з липня 2021 року у зв`язку з переводом позивача на пенсію за іншим законом. З 08.07.2021 р. пенсія призначена за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В листі, відповідач зазначає, що оскільки позивач перебував в органах Пенсійного фонду України та використав право на призначення одного із видів довічної пенсії, як отримувач пенсії за вислугу років, згідно Закону № 2262, для обчислення пенсії за віком застосований показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, а саме: 5 246,60 грн., відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови КМУ від 22.02.2021 р. № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (а. с. 21).

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.10.2021 р. №15085-14307/С-15/8-0500/21 вбачається, що при призначенні пенсії за віком з 08.07.2021 р. позивачу не зараховано період роботи з 01.01.2004 р. по 01.12.2006 р. в стаж та заробітну плату та періоди роботи на Крайній Півночі в кратному співвідношенні. У листі зазначено, що за умови надходження актів перевірок про підтвердження страхового стажу та заробітної плати за спірні періоди, розмір пенсії буде переглянуто (а. с. 22).

Не погоджуючись із рішенням та діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України від 09.07.2003 р. №1058-VI «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058- VI).

Частиною першою статті 5 Закону № 1058-VI визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-VI передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-VI особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В силу частини третьої статті 45 Закону № 1058-VI переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17.

Судом встановлено, що у випадку позивача мало місце саме призначення іншої пенсії за іншим законом, оскільки до 08.07.2021 р. позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ), який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з липня 2021 року відбулося вперше.

З урахуванням наведеного, відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, і відповідно показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 р. у справі № 876/5312/17 (№ 577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 р. у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням встановлених у справі обставин, позивачу пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначена вперше, а тому відповідач мав керуватися, у даному випадку, положеннями частини другої статті 40 Закону № 1058- VI , а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачем при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Щодо зарахування до стажу роботи позивача за період з 26.02.1981 р. по 08.12.1984 р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах та період служби з 01.01.2004 р. по 01.12.2006 р. у Краматорському міському відділі УМВС України в Донецькій області, суд зазначає наступне.

У відзиві на позов, відповідач зазначив, що при призначенні пенсії за віком позивачу зараховано до стажу роботи період з 12.06.1981 р. по 11.06.1984 р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах згідно особової картки форми Т2, яку було долучено до електронної пенсійної справи при звернення позивача за призначенням пенсії. Також зараховано до стажу та заробітку періоди з 01.01.2000 р. по 30.11.2006 р., в тому числі період служби з 01.01.2004 р. по 01.12.2006 р. у Краматорському міському відділі УМВС України в Донецькій області, з дати призначення пенсії - 08.07.2021 р. У зв`язку з чим, вважає вимоги позивача про зарахування періодів з 12.06.1981 р. по 11.06.1984 р. та з 01.01.2004 р. по 01.12.2006 р. безпідставними.

З урахуванням того, що період роботи позивача у Краматорському міському відділі УМВС України в Донецькій області з 01.01.2004 р. по 01.12.2006 р. зарахований відповідачем, позовні вимоги в цій частині на день розгляду справи є безпідставними.

Щодо зарахування відповідачем періоду роботи позивача з 12.06.1981 р. по 11.06.1984 р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, суд зазначає, що відповідачем зарахований не весь період, який просить позивач.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка

Отже, основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

Так, з копії трудової книжки НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 вбачається наступне:

- запис № 2 від 26.02.1981 р. прийнятий у Батагайський ВАТ ЯУГА до служби на спецтранспорті на посаду механіка;

- запис № 3 від 06.02.1984 р. призначений на посаду старшого інженера служби спецтранспорту;

- запис № 4 від 08.12.1984 р. – звільнений за власним бажанням (а. с. 16-17).

Окрім того, позивачем надана копія архівної довідки від 11.08.2020 р. № 27, яка видана АТ «Авіакомпанія «Полярні авіалінії», та з якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працював з 26.02.1981 р. в службі спецавтотранспорту механіком Батагайського об`єднаного авіаційно-технічного училища цивільної авіації за спеціальністю: технічна експлуатація засобів механізації в аеропортах. 08.12.1984 р. звільнений за власним бажанням (а. с. 24).

Отже, з урахуванням встановлених обставин, Пенсійний орган зобов`язаний був зарахувати період роботи з 26.02.1981 р. по 08.12.1984 р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, оскільки він підтверджений належним чином оформленими записами в трудовій книжці та наданими документами.

Враховуючи викладене, суд відхиляє аргументи, наведені з цього приводу відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення № 053130007188 від 27.07.2021 р. про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 08.07.2021 р. проведення перерахунку та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу період роботи з 26.02.1981 р. по 08.12.1984 р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., згідно з квитанцією про сплату № 11091 від 12.11.2021 р. та у розмірі 908,00 грн., згідно з квитанцією про сплату № 62468 від 19.11.2021 р. Отже позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 1 816,00 грн. (а. с. 29, 37).

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням того, що частина позову, в якій судом відмовлено, не впливає на повноту стягнення судового збору, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати противоправним та скасувати рішення № 053130007188 від 27.07.2021 р. про перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 08.07.2021 р. провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до частини другої статті 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу період роботи з 26.02.1981 р. по 08.12.1984 р. в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 02 лютого 2022 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова