Рішення № 103291372, 02.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2022 року Справа№200/14716/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства (юридична адреса: 01220, м. Київ, вул. Банкова 11), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державної Міграційної служби України (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 9, код ЄДРПОУ 37508470) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2021 року ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Комісії при Президентові України з питань громадянства (далі – відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року позовна заява залишена без руху (а. с. 26-27).

17 листопада 2021 року від позивача надійшов уточнений адміністративний позов до Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державної Міграційної служби України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства щодо прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Офіс Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства, ухвалити протокол засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства про задоволення заяви та прийняття до громадянства України, громадянку Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що вона має законне право на отримання громадянства України, має родину, працює, є платником податків. Однак з вересня 2020 року матеріали її справи знаходяться на попередньому опрацюванні. Незважаючи на те, що загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження, її заява розглядається з 2020 року. Вважає, що відповідач порушує строки розгляду заяви про надання громадянства України, у зв`язку з чим, звернулась до суду із даним позовом (а. с. 30-38).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Строків звернення до суду у справі із даним позовом поновлені (а. с. 50-51).

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

08 грудня 2021 року до суду надійшли письмові пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державної Міграційної служби України, в якій зазначено наступне.

Громадянка Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою про прийняття до громадянства України відповідно до статті 9 Закону України «По громадянство України». Після проведення відповідних заходів та перевірок, було підготовлено висновок про можливість задоволення заяви позивача і разом з її справою про прийняття до громадянства України, відповідно до статті 9 Закону України, 12.02.2020 р. було направлено до ДМС України.

Під час попереднього опрацювання матеріалів справи про прийняття до громадянства позивача відповідно до статті 9 Закону України «По громадянство України», ДМС 17.07.2020 року справу ОСОБА_1 направлено до Головного управління на доопрацювання та вжиття заходів відповідно до вимог законодавства України. Головним управлінням були усунуті встановлені недоліки та після доопрацювання, справу ОСОБА_1 31 липня 2020 року направлено до ДМС.

Під час повторного розгляду заяви, ДМС України затверджено висновок про прийняття ОСОБА_1 до громадянства України та 01.09.2020 р. із матеріалами справи надіслано до Комісії при Президентові України з питань громадянства України для прийняття рішення. Зазначає, що документи про прийняття ОСОБА_1 до громадянства України до ДМС України відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України для доопрацювання та усунення недоліків не повертались, інформація про рішення про прийняття особи до громадянства України не надходила. Враховуючи вищезазначене, просить долучити до матеріалів справи зазначені пояснення та врахувати під час прийняття рішення по справі (а. с. 57-62).

16 грудня 20201 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Вказує, що позивач стверджує, що протиправність бездіяльності Комісії полягає у порушення строку розгляду клопотання про прийняття до громадянства України. Зазначає, що матеріли щодо прийняття до громадянства України позивача надійшли до відповідача 29 вересня 2020 року. Враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України було встановлено карантин, а також той факт, що станом на 06.12.2021 р. на розгляд Комісії надіслано матеріалів щодо прийняття до громадянства України та припинення громадянства України стосовно 5 163 осіб (з них – 1 511 – стосовно прийняття громадянства до України) (не включаючи неповнолітніх осіб, які набувають громадянство України або громадянства України, яких припиняється разом із батьками), належне опрацювання зазначених матеріалів та їх підготовка на розгляд Комісії потребує значного обсягу часу. Разом з тим, зауважує, що найближчим часом заплановано засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства, на якому буде розглядатись, зокрема, питання щодо прийняття до громадянства України ОСОБА_3 зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а. с. 68-70).

30 грудня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач не погодилась із доводами відповідача, зазначеному у відзиві на позов та зазначила, що продовж року Комісія засідала з питань громадянства, проте її справа не розглядалась. Вважає, що посилання відповідача на карантинні обмеження в Україні та на те, що Комісією розглядається велика кількість справ не може слугувати законними підставами для порушення чинного законодавства. Зазначає, що згідно пункту 112 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215 (далі - Порядок № 215), провадження за заявами і поданням з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня її надходження. У зв`язку з тим, що строк розгляду сплинув, позивач просить зобов`язати Офіс Президента України і особі Комісії при Президентові України з питань громадянства ухвалити протокол засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства про задоволення заяви та прийняття до громадянства України, громадянку Республіки Вірменія – ОСОБА_1 (а. с. 107-110)

З 17 січня 2022 року по 29 січня 2022 року суддя Черникова А.О. знаходилась на лікарняному.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

05 грудня 2019 року позивач, з метою реалізації права на прийняття до громадянства України та відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про громадянства України» звернувся до Центрального РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області (а. с. 76-77).

05 грудня 2019 року ОСОБА_2 подане зобов`язання про припинення іноземного громадянства Центрального РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області (а. с. 79).

Листом від 04 лютого 2020 року за № 78/2/2/2-114нм Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях повідомило Головне управління ДМС України в Донецькій області про здійснення перевірки громадянки Республіки Вірменії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відсутність підстав для відмови у заяві про прийняття до громадянства України (а. с. 97).

Відповідно до висновку про прийняття до громадянства України громадянки Вірменії ОСОБА_4 від 31.08.2020 р., який затверджено головою Державної міграційної служби України Соколюк М.Ю., визнано за можливе задовольнити клопотання про прийняття до громадянства України ОСОБА_4 , а подані нею документи надіслати до Державної міграційної служби України для подальшого розгляду та передачі до Комісії при Президентові України з питань громадянства для прийняття рішення (а. с. 71-73).

Листом Державної міграційної служби України від 20.09.2021 р. № УКЦ-О-1781-21/6.4/338-21, повідомлено позивача про те, що матеріали справи про прийняття до громадянства України ОСОБА_4 відповідно до статті 9 Закону України «Про громадянство України» 01.09.2020 р. надіслано на розгляд до Комісії при Президентові України з питань громадянства. Рішення про прийняття особи до громадянства України приймає Президент України шляхом відповідних Указів (а. с. 18).

З листа Департаменту з питань звернення громадян Офісу Президента України від 11 серпня 2021 року № 22/1-09/3614 повідомлено позивача про те, що матеріали стосовно прийняття позивача до громадянства України перебувають на попередньому опрацюванні відповідно до пункту 110 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215. Про прийняте у встановленому порядку рішення, буде проінформовано згідно із законодавством (а. с. 19).

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України» № 2235-III від 18.01.2001 р. (далі - Закону №2235-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2235-ІІІ громадянство України правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Як визначено приписами пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №2235-ІІІ, законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства держави Україна.

Відповідно до частин першої - другої статті 9 Закону №2235-III іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Відповідно до приписів статті 17 Закону № 2235-ІІІ громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Водночас, положеннями статті 19 Закону № 2235-ІІІ визначено, що підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов`язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

Відповідно до статті 21 Закону № 2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Згідно зі статтею 22 Закону №2235-III Президент України: 1) приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України; 2) визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень; 3) затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Комісія при Президентові України з питань громадянства: 1) розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань; 2) повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України. 3) контролює виконання рішень, прийнятих Президентом України з питань громадянства.

При цьому, суд зазначає, що перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215 (далі Порядок № 215).

Відповідно до пункту 110 Порядку №215 попереднє опрацювання та підготовку матеріалів з питань громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства здійснює відповідний структурний підрозділ Офісу Президента України.

Якщо під час попереднього опрацювання та розгляду матеріалів з питань громадянства України буде встановлено, що подані заявником документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України або подання, затверджені Державною міграційною службою України чи Міністерством закордонних справ України, про втрату громадянства України та додані до них необхідні документи, або документи про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, не оформлені відповідно до вимог законодавства України та міжнародних договорів України з питань громадянства, такі заяви, подання та документи повертаються відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України відповідно до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України для доопрацювання та усунення недоліків.

За приписами пункту 111 Порядку №215 Комісія при Президентові України з питань громадянства перевіряє: відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України; підтвердження документами виконання умов прийняття особи до громадянства України та виходу особи з громадянства України, а також наявності підстав для втрати особою громадянства України; відсутність підстав, за наявності яких прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України не допускається.

За результатами розгляду Комісія при Президентові України з питань громадянства приймає рішення про внесення пропозицій Президентові України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України, про вихід з громадянства України, подань про втрату громадянства України та документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

У разі прийняття Комісією рішення про відсутність підстав для задоволення Президентом України заяв про прийняття до громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, документів про припинення громадянства України за підставами, передбаченими міжнародними договорами України, Комісія повертає зазначені матеріали відповідно до Державної міграційної служби України чи Міністерства закордонних справ України разом із копією такого рішення.

Як зазначено в пункті 112 Порядку №215, загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження.

Системний аналіз вищенаведених правових норм свідчить на користь висновку про те, що процес набуття громадянства України складається з декількох етапів, початковим з яких є подання особою заяви про прийняття до громадянства України до відповідного територіального органу ДМС за місцем проживання особи, а кінцевим - прийняття Президентом України рішення про прийняття особи до громадянства України.

Прийняттю Президентом України відповідного рішення передує опрацювання документів відповідним структурним підрозділом Офісу Президента України, який здійснює підготовку матеріалів на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства, до повноважень якої входить розгляд заяви про прийняття до громадянства України, внесення пропозиції Президенту України щодо задоволення такої заяви, повернення документів про прийняття до громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Так, зі змісту пункту 112 Порядку №215, слідує, що даний пункт міститься в розділі під назвою «Порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства Комісією при Президентові України з питань громадянства», що дає підстави стверджувати про те, що цей строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України надається саме Комісії при Президентові України з питань громадянства, яка й повинна у встановлений цим пунктом строк здійснити перевірку наданих матеріалів.

Відповідач у відзиві вказує, що матеріали відносно ОСОБА_1 про прийняття до громадянства України надійшли на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства – 29 вересня 2020 року. Проте до наступного часу заява позивача не розглянута.

Станом на день розгляду справи, відомостей про розгляд справи щодо прийняття ОСОБА_4 до громадянства України, відсутні.

Суд не приймає доводи відповідача, які зазначені у відзиві на позов, щодо порушення строків розгляду заяви позивача про вирішення питання про прийняття до громадянства України, оскільки не є вагомими при вирішенні зазначеного питання.

Отже, з урахуванням положень пункту 112 Порядку №215, де загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження, вбачаються підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства України щодо не розгляду заяви позивача про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо заявлених позовних вимог позивача про зобов`язання Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства, ухвалення протоколу засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства про задоволення заяви та прийняття до громадянства України, громадянку Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 р. № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, питання щодо прийняття до громадянства України, віднесено виключно до компетенції Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства та не входить до компетенції суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у спірному випадку відсутні достатні підстави для зобов`язання Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства, ухвалення протоколу засідання Комісії при Президентові України з питань громадянства про задоволення заяви та прийняття до громадянства України, громадянку Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак, суд може лише зобов`язати відповідача розглянути заяву громадянина Республіки Вірменія – ОСОБА_1 про прийняття громадянства України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 р. (справа № 815/4796/17, № 813/666/16, 815/7448/16).

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), за якою під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У пункті 74 Рішення у справі «Лелас проти Хорватії» і пункті 70 Рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Враховуючи вищезазначене, оскільки суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства розглянути заяву ОСОБА_4 про прийняття до громадянства України.

У силу частини 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату від 25.10.2021 р. (а. с. 8).

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням того, що частина позову, в якій судом відмовлено, є несуттєвою і не впливає на повноту стягнення судового збору, суд стягує на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства (юридична адреса: 01220, м. Київ, вул. Банкова 11), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державної Міграційної служби України (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 9, код ЄДРПОУ 37508470) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 щодо прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Офіс Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства, розглянути заяву громадянина Республіки Вірменія – ОСОБА_1 про прийняття громадянства України, з урахуванням висновків викладених в рішенні.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Президента України в особі Комісії при Президентові України з питань громадянства (юридична адреса: 01220, м. Київ, вул. Банкова 11) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 02 лютого 2022 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова