Рішення № 103291331, 03.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року Справа№200/16417/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу в підземних умовах за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи: з 08.07.2005 по 01.08.2005 року, з 09.02.2013 по 08.12.2013 року – на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»; з 01.09.1995 по 30.06.1999 року період навчання в Селидівському гірничому технікумі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Задоволено заяву позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, та заяву про розгляд справи без участі позивача.

24 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач виклав пункт 2 прохальної частини наступним чином: зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про Пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу в підземних умовах, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» періоди роботи: з 08.07.2005 по 01.08.2005 року, з 09.02.2013 по 08.12.2013 року – на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»; з 01.09.1995 по 30.06.1999 року період навчання в Селидівському гірничому технікумі.

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(надаліКАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 07.10.2021 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про Пенсійне забезпечення». Рішенням від 11.10.2021 року №056650006467 відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю 25 років пільгового стажу на підземних роботах.

Згідно відповіді на адвокатський запит, пенсійний орган зазначив,що період навчання в Селидівського гірничому технікумі не враховано в пільговий стаж, періоди роботи з 08.07.2005 по 01.08.2005 року не враховано до пільгового стажу у зв`язку з неспівпадінням записів у трудовій книжці та інформацією наявною в довідці про підтвердження пільгового стажу; період з 09.02.2013 по 08.12.2013 року не враховано в пільговий стаж, оскільки не підтверджено вказаний період роботи пільговим. Рішення відповідача від 11.10.2021 року №056650006467 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах вважає протиправним, просив задовольнити позов.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що Селидівський гірничий технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, час навчання в яких зараховується до пільгового стажу. Крім того, зазначив, що на основі записів, що містяться в трудовій книжці та невідповідністю таких записів наданій довідці про підтвердження трудового стажу, встановлено розбіжність відповідних записів. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років, відсутні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом 144410.05.2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 ), є особою, що претендує на призначення пенсії. (а.с. 9)

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Сторонами не заперечується, що 07.10.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.10.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №056650006467, відповідно до якого відмовлено в призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено на підставі даних трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02.08.1999 року, що ОСОБА_1 проходив навчання у Селидівському гірничому технікумі у період з 01.09.1995 по 30.06.1999 року.

Крім того, судом встановлено на підставі даних трудової книжки серії НОМЕР_3 від 02.08.1999 року, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «Вугільна компанія «Шахта»«Красноармійська-Західна №1» у період з 08.07.2005 по теперішній час, а саме:

- у період з 08.07.2005 по 01.08.2005 року заняття в учбовому пункті;

- на підставі наказу 3212-к від 01.08.2005 року прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;

- на підставі наказу 1776/1к від 09.12.2013 року переведено на посаду помічника начальника дільниці підземної з повним робочим днем у шахті;

- на підставі наказу 1501к від 01.11.2015 року переведено на посаду заступника начальника дільниці підземним з повним робочим днем у шахті. (а.с. 14)

Відповідно до диплому Селидівського гірничого технікуму від 30 червня 1999 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 закінчив у 1999 році Селидівській гірничий технікум за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка. (а.с. 16)

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» №720 від 30.09.2021 року ОСОБА_1 працював у період з 08.07.2005 по 01.08.2005 року та з 02.08.2005 по 08.12.2013 року на посадах, передбачених Списком 1. (а.с. 20)

Відповідно до розрахунку стажу з програмного забезпечення органу Пенсійного фонду України до пільгового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1995 по 30.06.1999 року, періоди роботи з 14.06.2005 по 30.06.2005 року та з 09.02.2013 по 08.12.2013 року; період роботи після проходження навчання з 30.07.1999 по 31.12.2003 року зараховано до пільгового стажу за Списком 1.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу через неврахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1995 по 30.06.1999 року та періодів роботи з 14.06.2005 по 30.06.2005 року та з 09.02.2013 по 08.12.2013 року.

На адвокатський запит представника позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь листом від 09.11.2021 року №0500-1502-8/99829, відповідно до якої за статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту`час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Дія зазначеного закону не поширюється на заклади середньо-спеціальної освіти, тому період навчання в Селидівському гірничому технікумі не враховано в пільговий стаж. Період роботи з 08.07.2005 по 01.08.2005 року не враховано до пільгового стажу на призначення пенсійної виплати на пільгових умовах за Списком №1 у зв`язку з неспівпадінням записів у трудовій книжці та інформацією наявною в довідці про підтвердження пільгового стажу від 30.09.2021 року №720, наданої ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське». Період роботи з 09.02.2013 по 08.12.2013 року не враховано в пільговий стаж через непідтвердження вказаного періоду роботи пільговим відповідно до тієї ж довідки. (а.с. 15)

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення`відповідно доКонституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Нормами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, відомості про пільговий характер роботи позивача за Списком №1 викладені та знайшли своє підтвердження в довідці ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 30.09.2021 року №720.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного, суд дійшов висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Судом не встановлено будь-якого не співпадіння записів в трудовій книжці та інформацією наявною в довідці про підтвердження пільгового характеру, наданої позивачем разом із заявою про призначення пенсії стосовно періоду роботи з 08.07.2005 по 01.08.2005 року.

Крім того, стосовно періоду роботи з 09.02.2013 по 08.12.2013 року, судом встановлено із записів трудової книжки, що позивач працював протягом тривалого періоду з 02.08.2005 по 09.12.2013 року на посаді, передбаченою Списком 1, наведене підтверджується також довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» від 30.09.2021 року №720.

Водночас, відповідачем зараховано лише частину періоду з 02.08.2005 по 08.02.2013 року до пільгового стажу за Списком 1, решту періоду роботи з 09.02.2013 по 08.12.2013 року відповідачем не зараховано до пільгового стажу.

Враховуючи зазначене, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 08.07.2005 по 01.08.2005 року та з 09.02.2013 по 08.12.2013 року до пільгового стажу за Списком 1.

Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1995 по 30.06.1999 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом,відповідно до диплому Селидівського гірничого технікуму від 30 червня 1999 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 закінчив у 1999 році Селидівській гірничий технікум за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка.

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_3 від 02.08.1999 року, останній розпочав працювати у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Красноармійська-Західна №1» з 30.07.1999 року по 13.06.2005 року за професією, передбаченою Списком №1.

Наведене підтверджується також довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №720 від 30.09.2021 року, виданою ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Згідно розрахунку стажу позивача, судом встановлено, що період роботи позивача з 30.07.1999 по 13.06.2005 року зараховано відповідачем до пільгового стажу за статтею 14, постанова 202, підземні, сп.1р.1.

При цьому, період навчання позивача з 01.09.1995 по 30.06.1999 року не зараховано відповідачем до пільгового стажу.

Суд не погоджується з відмовою відповідача у зарахуванні періодів навчання позивача Селидівському гірничому технікумі до пільгового стажу, з огляду на наступне.

За приписами статті 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23.05.1991 (далі - Закон № 1060), який введений в дію 26 червня 1991 року (в редакції, яка була чинною до 06 вересня 2014 року) професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійні училища різних рівнів.

Професійні навчально-виховні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, входити до різних типів комплексів, об`єднань (професійно-технічне училище-радгосп, професійно-технічне училище-завод тощо).

Професійні навчально-виховні заклади здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним замовленням, а також за договорами з підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами.

Професійні навчально-виховні заклади можуть мати одне або декілька базових підприємств (об`єднань, організацій), для яких вони готують робітничі кадри і відносини з якими регулюються на основі договорів.

Учні державних професійних навчально-виховних закладів з терміном навчання десять і більше місяців перебувають на повному утриманні держави.

Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюється робітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.

Статтею 34 Закону Української РСР від 23 травня 1991 року №1060-XII «Про освіту», до вищих навчальних закладів були віднесені технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 4 червня 1991 року №1144-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про освіту»:

1. Введено в дію Закон Української РСР «Про освіту» з дня його опублікування, а частину третю статті 11 і статтю 39 - з 1 серпня 1991 року; статті 18 і 19 - з 1 вересня 1991 року; статтю 12, частину п`яту статті 48 у питанні нових умов оплати праці учнів професійно-технічних училищ, частину першу статті 57 у питанні обсягів фінансування наукових досліджень - з 1 січня 1992 року; частину третю статті 27 - з 1 липня 1992 року, статті 24, 36, 37 в частині, що стосується нових документів про освіту та нових кваліфікацій і наукових ступенів, - з 1 вересня 1992 року; останній абзац частини першої статті 52 - з 1 січня 1993 року.

2. До приведення законодавства Української РСР у відповідність із Законом Української РСР «Про освіту» чинні законодавчі та інші нормативні акти Української РСР застосовуються, якщо вони не суперечать цьому Закону.

3. Закон Української РСР «Про освіту» застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення в дію Закону. У правовідносинах в галузі освіти, що виникли до введення в дію цього Закону, права й обов`язки, які виникнуть після введення його в дію, визначаються відповідно до цього Закону.

З урахуванням викладеного, суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості зарахування періоду навчання позивача у Селидівському гірничому технікумі до пільгового стажу з підстав навчання останнього не в професійному (професійно-технічному) закладі.

Згідно з пунктом «д» частини третьоїстатті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

За наявними у справі матеріалами, позивачем підтверджено, що з 01.09.1995 по 21.06.1999 року останній навчався в Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «Екплуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка.

Починаючи з 30.07.1999 року позивач почав працювати гірничим майстром з повним робочим днем у шахті, що підтверджується записами у трудовій книжці та відомостями,зазначеними у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №720 від 30.09.2021 року, виданою ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Враховуючи те, що позивач протягом одного місяця після закінчення навчання в Селидівському гірничому технікумі, працевлаштувався за здобутою спеціальністю, суд доходить висновку, що відповідачем неправомірно не зараховано періоди навчання позивача з 01.09.1995 по 30.06.1999 року до пільгового стажу.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Троянової О.В. у щорічній основній відпустці розгляд справи проводиться у перший робочий день.

Згідно частини 3 статті 243 КАС Україниу виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.10.2021 року №056650006467 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №6625 від 07.10.2021 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком 1 період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1995 по 30.06.1999 року; періоди роботи з08.07.2005 по 01.08.2005 року, з 09.02.2013 по 08.12.2013 року – на підприємстві ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», врахувавши висновки суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 03 лютого 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова