Рішення № 103291207, 03.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року Справа№200/13791/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, Київська область; код ЄДРПОУ: 00015622) до засновника газети «Дзержинський Уезд» ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про припинення випуску газети,-

У С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2021 року Міністерство юстиції України звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до засновника газети “Дзержинский Уезд” ОСОБА_1 про припинення випуску Газети “Дзержинский Уезд”, зареєстрованої Донецьким обласним управлінням юстиції 06.09.2006, свідоцтво НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано такими обставинами.

Як зазначає позивач, на його адресу надійшов лист Торецької військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області із проханням вжити заходів щодо заборони діяльності газети “Дзержинский Уезд” (мова оригіналу, далі - газета) у зв`язку з тим, що зазначений друкований засіб масової інформації не змінив свою назву, яка є похідною, як зазначає позивач, від прізвища ОСОБА_2 , то містить ім`я особи, яка обіймала керівни посади в комуністичної партії, та який був одним з засновників ЧК та організаторів “червоного терору”, отже, на переконання позивача, назва газети “Джержинский Уезд” містить символіку комуністичного тоталітарного режиму в розумінні Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” (далі - Закон № 317-VIII) та випуск такої газети має бути припинений.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року залишено без руху позовну заяву.

24 листопада 2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, позивача зобов`язано надати суду додаткові докази.

Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, що її зазначено позивачем у своєї позовній заяві та додатково підтверджено заявою про усунення недоліків позовної заяви від 18.11.2021, відповідно якої представник позивача наполягав на наданні суду всієї відомої інформації щодо відповідача та його контактних даних.

Поштове повідомлення, що направлено на адресу відповідача, повернуто до суду 14.01.2021 із зазначенням причини “за закінченням терміну зберігання”.

Виходячи з того, що судом виконаний обов`язок щодо повідомлення відповідача та направлення йому копії ухвали від 02.12.2021, суд не вбачає перешкод для розгляду цієї адміністративній справи.

З 28.12.2021 року по 28.01.2022 року суддя Арестова Л.В. перебувала у відпустці.

Судом встановлені наступні обставини.

06.09.2006 Донецьким обласним управлінням юстиції зареєстровано газету “Дзержинський Уезд” (свідоцтво ДЦ № 2429-56), яка є міським інформаційно-розважальним тижневником, що виходить на території Торецької територіальної громади Донецької області, засновником газети є громадянин України ОСОБА_1 .

16.08.2021 на адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області від 06.08.2021 № 800/02-1.06, відповідно до якого Торецька міська військово-цивільна адміністрація Бахмутського району Донецької області із посиланням на вимоги Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, постанову Кабінету міністрів України № 1129 від 25.12.2015 р. “Про внесення змін до Положення про Міністерство юстиції України”, Положення про Комісію з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», що затверджене Наказом Міністерства юстиції України 09.06.2015 № 895/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 червня 2015 р. за № 682/27127, постанову Кабінету міністрів України № 354 від 27.05.2015 “Про порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, а також на приписи статті 436-1 Кримінального кодексу України, просить позивача вжити заходів реагування щодо заборони діяльності зазначеної газети у зв?язку із можливим використанням нею символіки, яка може бути пов?язана з комуністичними, націонал-соціалістичними (націсткими) тоталітарними режимами, оскільки зазначену газету не перейменовано встановленим порядком разом із перейменуванням м. Дзержинськ Донецької області в м. Торецьк.

До зазначеного листа Торецькою міською військово-цивільною адміністрацією Бахмутського району Донецької області додано 3 примірника оригіналу газети “Дзержинский курьер”.

Названі обставини зумовили звернення позивача до суду з адміністративним позовом, на обґрунтування якого позивач, зокрема, вказав на обставини, що викладені у листі Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області від 06.08.2021 № 800/02-1.06, та норми діючого законодавства в частині наявності повноважень у позивача на звернення з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні створює, а також встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів, Закон України від 16.11.1992 №2782-XII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон №2782-XII).

В Законі №2782-XII під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію (частина 1 статті 1).

Частиною 1 статті 2 Закону №2782-XII передбачено, що свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 3 Закону №2782-XII забороняється використання друкованих засобів масової інформації для:

закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;

пропаганди війни, насильства та жорстокості;

розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;

розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;

пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

популяризації або пропаганди держави-агресора та її органів влади, представників органів влади держави-агресора та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;

втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом;

заподіяння шкоди честі і гідності особи;

розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника.

Згідно з підпунктом 2-2 пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (далі - Положення №228), одним із основних завдань позивача є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Підпунктом 83-7 пункту 4 Положення №228 передбачено, що Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом; державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Отже, саме Мін`юст є тим суб`єктом владних повноважень, на якого державою покладено обов`язок здійснення контролю за діяльністю друкованих засобів масової інформації як суб`єктів інформаційної діяльності.

Законом України від 09.04.2015 №317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №317-VIII), визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №317-VIII передбачено, що пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів - публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Згідно з частинами 1-4 статті 3 Закону №317-VIII пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом. Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об`єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації. У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади. Рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам цього Закону приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

Процедуру прийняття Мін`юстом рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №354 (далі - Порядок №354).

Пунктом 3 Порядку №354 встановлено, що Мін`юст безпосередньо або через територіальні органи забезпечує постійний моніторинг відповідності найменування та/або символіки, матеріалів реєстраційної справи юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.

Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Порядку №354 Мін`юст може самостійно ініціювати проведення правової експертизи.

Відповідно до пунктів 7-9 Порядку №354 для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону утворюється Комісія з питань дотримання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Комісія). Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті, склад та положення якої затверджуються наказом Мін`юсту. До складу Комісії входять працівники Мін`юсту. До роботи Комісії можуть залучатися представники правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежні експерти (за згодою). Комісія для виконання покладених на неї завдань має право отримувати в установленому порядку інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Пунктами 15, 18, 23 Порядку №354 встановлено, що за результатами правової експертизи щодо кожного об`єкта складається окремий правовий висновок про відповідність або невідповідність його діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону. Комісія під час правової експертизи бере до уваги повідомлення об`єкта правової експертизи про наявні об`єктивні причини неможливості виконання ним вимог Закону та про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог Закону. У десятиденний строк з дня прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону Мін`юст звертається з позовом до суду про припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян або повідомляє іншим органам державної влади, які уповноважені звертатися з відповідним позовом до суду.

Системний аналіз вказаних норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив відповідну процедуру, яка передує зверненню Мін`юсту до суду з позовом щодо припинення діяльності певного об`єкту.

Тобто, спочатку Мін`юст повинен встановити невідповідність діяльності, зокрема, друкованого засобу масової інформації, вимогам Закону №317-VIII, що полягає у проведенні правової експертизи та складанню відповідного рішення спеціальною комісією, що створена при Мін`юсті.

Лише після складання рішення про невідповідність вимогам Закону №317-VIII Мін`юст у десятиденний строк (з моменту складання такого рішення) може звернутись з позовом до суду щодо припинення діяльності такого об`єкта. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №640/6624/19, від 19.02.2020 у справі №804/1174/17 (адміністративне провадження №К/9901/45056/18).

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, Мін`юст не дотримався законодавчо визначеної процедури щодо встановлення невідповідності діяльності друкованого засобу масової інформації - газети «Дзержинський Уезд», а саме - звернувся до суду з позовом щодо припинення діяльності зазначеного об`єкта без попереднього встановлення невідповідності його діяльності шляхом проведення правової експертизи.

Інакше кажучи, Мін`юст, реалізуючи свої повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю друкованих засобів масової інформації, діяв не у спосіб, визначений Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Порядком №354.

Суд також вважає за необхідне звернути уваги на наступне.

Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року суд зобов`язав позивача повідомити суду про те, чи було проведено Міністерством юстиції України відповідно до пунктів 7-9 Порядку прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 р. № 354 (далі - Порядок № 354), правову експертизу щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону, або повідомити про не проведення такої правової експертизи із зазначенням причин; у разі, якщо таку експертизу було проведено, необхідно надати суду правовий висновок, що складений в порядку пунктів 15, 16 Порядку № 354 та матеріали, на підставі яких такий правовий висновок складено, або повідомити про те, що такий висновок не було складено із зазначенням причин.

Заявою про виконання зазначеної ухвали від 17.12.2021 позивач повідомив суду, що зазначена експертиза позивачем не проводилась, оскільки, як зазначив позивач, друковані засоби масової інформації не визначені у якості суб`єктів, щодо яких застосовуються пункту 7-9 Порядку № 354, а приписи статті 3 Закону № 317-VIII є достатніми підставами для звернення позивачем до суду без проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.

Тобто, у позовній заяві позивач як на підставу звернення до суду визначив приписи ч.3 ст.3 Закону № 2782-ХІІ у той час, як відповідно до заяви на виконання ухвали суду від 17.12.2021, позивач фактично посилається вже на іншу норму, а саме, на приписи статті 3 Закону № 317-VIII.

В контексті наведеного суд акцентує увагу, що звернення до суду є способом здійснення повноважень відповідного суб`єкта владних повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб`єкта владних повноважень (позивача), а отже запобігаючи можливим порушенням прав, свобод та інтересів фізичних або прав та інтересів юридичних осіб. Звернення суб`єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання, та не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав, свобод та інтересів фізичних або прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.

Так, на відміну від встановленої Порядком №354 процедури, ні Законом №2782-XII, ні Положенням №228, не передбачено право Мін`юсту на звернення до суду у разі порушення друкованим засобом масової інформації вимог статті 3 цього Закону №2782-XII, а також відсутній окремо затверджений порядок для такого звернення.

Таким чином, подання Мін`юстом позову до суду з вимогою припинити випуск друкованого засобу масової інформації у зв`язку з порушенням вимог статті 3 Закону №2782-XII суперечить вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 72-77, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Міністерства юстиції України до засновника газети “Дзержинский Уезд” ОСОБА_1 про припинення випуску Газети “Дзержинский Уезд”, зареєстрованої Донецьким обласним управлінням юстиції 06.09.2006, свідоцтво НОМЕР_1 , - відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 03 лютого 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.В. Арестова