Рішення № 103290960, 01.02.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року Справа№200/16756/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр) (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, б.3, код ЄДРПОУ: 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: м. Тернопіль, майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ: 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр) з вимогами:

- визнання протиправним та скасування рішення від 27 липня 2021 року №0500-1511-8/42399 про відмову в призначенні пенсії позивачеві;

- зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача №3097 від 11 червня 2021 року (рішення №0500-1511-8/42399 від 27 липня 2021 року) з урахуванням всіх записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 4 грудня 1992 року і наявного розрахунку стажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про періоди його роботи, тому відмовляючи у призначенні пенсії на пільгових умовах, із врахуванням наданих довідок, відповідач діяв необґрунтовано. Позивач вказав, що у спірному рішенні зазначено про зарахування усіх періодів роботи, проте не конкретизовано та не надано розрахунку стажу, щодо пільгового стажу і які періоди зараховано чи не зараховано відповідно записів трудової книжки. Позивач вважає, що має достатньо підземного стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, проте у призначенні пенсії відмовлено.

20 грудня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що спірне рішення про відмову в призначенні пенсій прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу лише надано лист (повідомлення) від 27 липня 2021 року №0500-1511-8/42399 про відмову в призначенні пенсії. При цьому відповідач наголосив, що згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 , управлінням було зараховано до пільгового та страхового стажу усі періоди роботи згідно його трудової книжки НОМЕР_2 , додаткові документи до заяви від 11 червня 2021 року не додано.

Також відповідач звернув увагу на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/10500/21 від 20 жовтня 2021 року вже досліджувалося рішення про відмову в призначенні пенсії позивачеві №057350004192 від 18 червня 2021 року та суд дійшов висновку про те, що останнє прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

20 січня 2022 року Відповідач -2 надав відзив на адміністративний позов, за змістом якого просив відмовити у задоволені позовних вимог. Відповідач-2 вказав, що пільговий стаж позивача, який дає право призначення пенсії за віком на пільгових умовах становить 21 рік 10 місяців, що є меншим за необхідний 25 років, отже, підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах немає.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 29 грудня 2021 року вирішено залучити до участі у справі другим відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ІD - паспорта № НОМЕР_3 , виданого 28 січня 2021 року органом 1430.

11 червня 2021 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №057350004192 від 18 червня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Так, згідно з вказаним рішенням, страховий стаж позивача складає 47 років 05 місяців, пільговий стаж особи становить 21 рік 10 місяців, за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. При цьому зазначено, що необхідний пільговий стаж згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 25 років.

Листом від 27 листопада 2021 року №0500-1511-8/42399 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян) повідомило ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.

Тобто позивачеві відмовлено в призначенні пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №057350004192 від 18 червня 2021 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 27 листопада 2021 року за №0500-1511-8/42399 надіслано позивачеві лист-повідомлення про відмову в призначенні пенсії.

При цьому, як убачається з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» позивач звертався до Донецького окружного адміністративного суду з позовом щодо скасування рішення №057350004192 від 18 червня 2021 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 11 червня 2021 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року №200/10500/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

У вказаному вище рішенні суд дійшов висновку про безпідставність твердження позивача про не зарахування до пільгового стажу усіх періодів роботи згідно записів трудової книжки, оскільки із розрахунку стажу вбачається, що загальна кількість пільгового стажу обрахована як з урахуванням записів у трудовій книжці так і з урахуванням відомостей, зазначених у довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Рішення по справі №200/10500/21 набрало законної сили 20 листопада 2021 року.

Так, дослідивши матеріали адміністративної справи №200/10500/21 та №200/16756/21, суд зазначає, що фактично позивачу відмовлено в призначенні пенсії рішенням управління Пенсійного фонду №057350004192 від 18 червня 2021 року, щодо правомірності якого вже є рішення суду, що набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) передбачає, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до положень статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Далі - Порядок №637).

Суд зазначає, що згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 встановлено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Також, згідно абзацу 1 пункту 4.7 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №057350004192 від 18 червня 2021 року, щодо правомірності якого вже є рішення суду, що набрало законної сили.

Листом від 27 липня 2021 року №0500-1511-8/42399 Головним управлінням Пенсійного фонду України лише повідомлено ОСОБА_1 про відмову в призначенні пенсії. Тобто вказаний вище лист не є рішенням пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, як помилково вважає позивач, та не порушує права, свободи або інтереси позивача, оскільки носить виключно інформативний характер.

Стосовно тверджень позивача щодо необґрунтованості рішення про відмову в призначенні пенсії суд зазначає, що рішення про відмову в призначенні пенсії №057350004192 від 18 червня 2021 року та лист від 27 липня 2021 року №0500-1511-8/42399 містять інформацію про зарахування усіх періодів роботи ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу, містять причини відмови та порядок оскарження.

Стосовно тверджень позивача щодо ненадання розрахунку стажу, суд зазначає, що положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не містять вимог щодо надання разом з рішенням розрахунку стажу. При цьому матеріали справи не містять доказів звернення позивача стосовно надання такого розрахунку.

Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №1340/4630/18 від 15 серпня 2019 року та № 826/4741/16 від 19 серпня 2020 року.

Суд зазначає, що оскільки саме рішенням №057350004192 від 18 червня 2021 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії, окреме оскарження повідомлення стосовно відмови в призначенні пенсії є неналежним способом захисту, оскільки у спірних правовідносинах негативні наслідки для позивача створює саме вказане рішення.

При цьому оскільки на час розгляду даної справи наявне судове рішення щодо правомірності рішення №057350004192 від 18 червня 2021 року про відмову в призначенні пенсії позивачеві, що набрало законної сили, суд позбавлений можливості надати оцінку такому рішенню.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд ураховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И РІ Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв