Рішення № 103290851, 31.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 року Справа№200/15315/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, управління) про:

- визнання незаконним та скасування рішення від 25 червня 2021 року № б/н про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язання розглянути повторно заяву від 27 листопада 2020 року про призначення пенсії згідно п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до пільгового стажу роботи відповідно до розділу І постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 періоди з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 1999 року по 28 лютого 1999 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року, з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позову зазначено, що 27 листопада 2020 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії, однак рішенням № 2271 від 27 листопада 2020 року відповідач відмовив у призначенні пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) та не зарахував до пільгового стажу періоди роботи з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року.

Не погодившиcь із рішенням, позивач звернувся до суду та рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/461/21 позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано відповідач повторно розглянути заяву про призначення пенсії згідно п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 10.06.1992 по 19.07.1992, з 20.07.1992 по 31.08.1992, з 20.07.1993 по 31.08.1993, з 27.01.1994 по 28.02.1994, з 27.01.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1998 по 31.12.1998, 29.08.1999 по 29.08.1999, на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 03.08.2016 по 31.10.2020, до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1989 по 09.06.1992, з 01.09.1992 по 19.07.1993, з 01.09.1993 по 26.01.1994, з 01.03.1994 по 21.06.1994 у Державній гірничій академії України.

Переглядаючи повторно заяву про призначення пенсії, відповідач прийняв рішення від 26 червня 2021 року б/н та знову протиправно не зарахував до пільгового стажу згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 періоди роботи з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року.

Крім того, з наданого розрахунку стажу вбачається, що відповідачем було також не зараховано до пільгового стажу згідно ч.3 ст. 114 Закону № 1058 періоди з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1999 року по 28 лютого 1999 року, з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11 січня 2022 року.

05 січня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що на виконання рішення суду у справі №200/461/21-а, управлінням було повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058 та зараховано до пільгового стажу спірні періоди: з 10 червня 1992 року по 19 липня 1992 року, з 20 липня 1992 року по 31 серпня 1992 року, з 20 липня 1993 року по 31 серпня 1993 року, з 27 січня 1994 року по 28 лютого 1994 року, з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року. Пільговий стаж позивача згідно ч.3 ст. 114 Закону № 1058 склав 20 років 11 місяців 20 днів Право на пенсію за нормами ч.3 ст. 114 Закону № 1058 позивач набуде за наявністю пільгового стажу 25 років. З огляду на наведене, рішенням від 25 червня 2021 року у призначенні пенсії було відмовлено.

Відповідач зауважує на тому, що питання про зарахування періодів роботи з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року вже розглянуто судом та вказані періоди зараховані відповідачем до пільгового стажу роботи.

Крім того, до пільгового стажу зараховані періоди роботи з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1999 року по 28 серпня 1999 року, з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року.

Разом з тим, періоди роботи з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 1999 року по 28 серпня 1999 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року, з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року зараховані до стажу роботи за Списком №1, оскільки професія «нормувальник гірничого дільничного» відсутня в Списку робіт і професій затвердженого постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 р.

Ухвалою суду від 11 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31 січня 2022 року.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Так, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Позивач звернувся до управління із заявою від 27 листопада 2020 року про призначення пенсії.

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2271 від 27 листопада 2020 року відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі № 200/461/21-а адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2271 від 27.11.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2020 про призначення пенсії згідно п. 3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу роботи періоди роботи на підприємстві ВП шахта «Кураховська» ДП «Селидіввугілля» з 10.06.1992 по 19.07.1992, з 20.07.1992 по 31.08.1992, з 20.07.1993 по 31.08.1993, з 27.01.1994 по 28.02.1994, з 27.01.1995 по 31.12.1996, з 01.01.1998 по 31.12.1998, 29.08.1999 по 29.08.1999, на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 03.08.2016 по 31.10.2020, до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1989 по 09.06.1992, з 01.09.1992 по 19.07.1993, з 01.09.1993 по 26.01.1994, з 01.03.1994 по 21.06.1994 у Державній гірничій академії України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 07 червня 2021 року.

На виконання рішення суду, відповідачем було повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії згідно ч.3 ст. 114 Закону № 1058 та прийнято рішення від 25 червня 2021 року про відмову в призначенні пенсії.

Відповідно до вказаного рішення, з врахуванням висновків рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/461/21-а зараховано відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058 до пільгового стажу періоди роботи на підприємстві ВП шахта «Курахівська» ДП «Селдіввугілля» з 10 червня 1992 року по 19 липня 1992 року, з 20 липня 1992 року по 31 серпня 1992 року, з 20 липня 1993 року по 31 серпня 1993 року, з 27 січня 1994 року по 28 лютого 1994 року, з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року, до страхового стажу періоди навчання з 01 вересня 1989 року по 09 червня 1992 року, з 01 вересня 1992 року по 19 липня 1993 року, з 01 вересня 1993 року по 26 січня 1994 року, з 01 березня 1994 року по 21 червня 1994 року.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку стажу, періоди роботи з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 1999 року по 28 серпня 1999 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року, з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року зараховані до пільгового стажу за Списком №1.

Спірним питанням у даній справі є правомірність не зарахування наведених періодів до пільгового стажу роботи відповідно до постанови КМУ № 202.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо періодів роботи з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В свою чергу питання, пов`язані із здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень врегульовані, зокрема, статтею 383 КАС України.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається заява; ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; номер адміністративної справи; відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження; документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Аналіз згаданих вище норм права свідчить, що позов, який направлений на контроль за виконанням судових рішень, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб`єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов`язані з належним виконання судового рішення. Водночас, суб`єкта владних повноважень не можна зобов`язати виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки в такому випадку будуть порушені процесуальні норми КАС України.

Отже, в разі протиправності, на думку позивача, вчинених відповідачем - суб`єктом владних повноважень рішень, дій чи бездіяльності на виконання рішення адміністративного суду, до адміністративного суду слід подавати відповідну заяву в порядку статті 383 КАС України, а не новий адміністративний позов із вимогами про виконання попереднього судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом була, зокрема, незгода з діями відповідача, вчиненими на виконання ухваленого на його користь рішення, а саме щодо зарахування періодів роботи з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року та з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року до пільгового стажу за Списком №1, а не до пільгового підземного стажу відповідно до постанови КМУ № 202.

Тобто, звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач порушив питання, які стосуються здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, порядок здійснення якого визначено статтею 383 КАС України.

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення відповідача від 25 червня 2021 року про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання зарахувати до пільгового стажу роботи відповідно до постанови КМУ № 202 періодів роботи з 27 січня 1995 року по 31 грудня 1996 року, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року та з 29 серпня 1999 року по 29 серпня 1999 року.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу відповідно до постанови КМУ №202 періоди роботи з 01 січня 1997 року 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1999 року по 28 серпня 1999 року та з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку стажу позивача, вказані періоди роботи зараховані до пільгового стажу за Списком №1, проте позивач вважає, що має право на зарахування цих періодів до пільгового підземного стажу згідно постанови КМУ №202.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, відповідач у відзиві зазначив, що в переліку робіт та професій, затвердженого постановою КМУ №202 відсутня посада «нормувальник гірничий дільничний».

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що необхідною умовою для призначення пенсії з заниженням пенсійного віку є наявність 25 років роботи з безпосередньою зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, або 20 років роботи на провідних професіях.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Пунктом 3 Порядку № 383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Суд зазначає, що постановою Кабінетом Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Відповідно до п. 1 Постанови № 202, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Відтак, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 року визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо спірних періодів роботи, трудова книжка позивача містить наступні записи:

- 27.01.1995 р. переведений дільничним гірничим нормувальником;

- 21.01.2000 р. переведений помічником начальника дільниці підготовчих робіт №2.

Суд зазначає, що професія «нормувальник гірничий дільничний» віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 11 березня 1994 року № 162. Крім того, вказана професія входить до переліку «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень», а отже в спірні періоди позивач виконував підземні роботи.

Відповідно до постанови КМУ № 202 до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, віднесені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у спірні періоди (з 01 січня 1997 року 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1999 року по 28 серпня 1999 року та з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року) позивач виконував підземні роботи, а тому має право на врахування цих періодів до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, відповідач, не зарахувавши під час розгляду заяви про призначення пенсії, вищезазначені періоди до пільгового підземного стажу, діяв всупереч вимогам чинного законодавства, а тому суд вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1999 року по 28 серпня 1999 року, з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року та зобов`язати відповідача зарахувати ці періоди до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією № 57056, судові витрати у розмірі 454 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1999 року по 28 серпня 1999 року, з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до пільгового стажу за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 01 січня 1997 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1999 року по 28 серпня 1999 року, з 30 серпня 1999 року по 20 січня 2000 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 31 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.І. Грищенко