Ухвала суду № 103290497, 31.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

31 січня 2022 року Справа №200/13689/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради (юридична адреса: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, площа Миру, будинок 2) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради, в якій просить суд: визнати протиправними дії Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради щодо не включення до розміру грошової компенсації ОСОБА_1 доньки ОСОБА_2 як члена сім`ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради провести перерахунок розміру грошової компенсації ОСОБА_1 з урахуванням доньки ОСОБА_2 та направити відповідне рішення до управління соціального захисту населення Краматорської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він 04.10.2018 звернувся до Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради із заявою про надання грошової компенсації для придбання житла відповідно до постанови КМУ від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» та 11.10.2018 Комісією було прийнято рішення про призначення та затвердження суми грошової компенсації у розмірі 1116271,35 грн. В подальшому, позивачем було отримано лист від 10.08.2020 № 29-01-14/6301 про зарахування на спеціальний поточний рахунок відкритий у АТ «Державний ощадний банк України». Позивач вважає, що відповідачем під час перерахунку проведеного 16.07.2020 не було включено до розрахунку доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на той час навчалася на 4 курсі Харківського національного університету будівництва та архітектури, та є незаміжньою. Через це позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з заявою про донарахування суми грошової компенсації з урахуванням повнолітньої доньки ОСОБА_2 та отримав лист, відповідно до змісту якого підстав для донарахування не має. На підставі наведеного позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2021 позов був залишений без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання до Донецького окружного адміністративного суду: позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України у відповідності до кількості учасників справи; надання суду окремого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та відповідні докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду; обґрунтованої заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням підстав такого залучення, на стороні кого належить залучити до участі у справі в якості третьої особи, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.11.2021 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову, встановлених ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2021 про залишення позовної заяви без руху – протягом п`яти днів з дня вручення ухвали від 22.11.2021 про продовження строків.

Позивач на виконання вказаної ухвали суду надав клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовною заявою. В обгрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що 04.10.2018 про факт проведення перерахунку грошової компенсації відповідно до абзацу 1 підпункту 3 пункту 17 «Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280 не був обізнаний. Про той факт, що можливо буде здійснений перерахунок і на яких підставах відповідач його не повідомляв, тому позивач, не мав змоги своєчасно прослідкувати чи було порушено його право, чи ні. Зазначає, що оскаржуване рішення позивачу не направлялось, а тому про факт перерахунку та факт порушення своїх прав позивач не знав і не міг знати чи здогадуватись.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі №200/13689/21; вказано, що питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущений, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, будуть вирішені судом на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин на підставі наданих сторонами доказів; призначено справу до розгляду одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Відповідач вважає, що про порушення своїх прав позивач міг дізнатися ще з 22.03.2019 - з моменту прийняття відповідної постанови, і саме з того моменту він мав право звернутись до Комісії за відповідним перерахунком для включення його неодруженої доньки, яка продовжує навчання у закладі вищої освіти і не досягла 23 років. В подальшому, постановою КМУ від 06.05.2020 року №35 1 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280”, що набрала законної сили 14.05.2020, були внесені зміни в щодо перерахунку грошової компенсації без звернення внутрішньо переміщеної особи у разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеною Мінрегіоном. На виконання п. 17 Порядку Комісією 16.07.2020 самостійно було проведено перерахунок грошової компенсації у зв`язку зі зміною вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, перебуває на квартирному обліку і було прийнято рішення про виплату 1 296 032,55 грн. Тобто цей перерахунок було здійснено виключно через зміну вартості споруджання 1 кв. метра житла, що не потребувало звернення позивача. Вважає, що з 22.03.2019 у позивача не було перешкод для подання до УПСЗН Краматорської міської ради відповідної заяви для проведення перерахунку з урахуванням своєї доньки та надати відповідні документи для цього. Крім того, зазначає, що позивач був повідомлений про прийняте рішення щодо проведеного перерахунку та розмір зарахованих в результаті цього перерахунку грошових коштів на його особистий рахунок 07.08.2020 в сумі 1 296 032,55 грн., про що свідчить лист Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 10.08.2020 №29-0114/6301, що містить особистий підпис позивача про його отримання 11.08.2020. На підставі наведеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши питання про порушення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, суд виходив з наступного.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 04.10.2018 звернувся до Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради із заявою про надання грошової компенсації для придбання житла.

11.10.2018 було прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 1116271,35 грн.

16.07.2020 вказаною Комісією проведено перерахунок грошової компенсації.

Листом від 10.08.2020 №29-01-14/6301 Управлінні правці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повідомлено позивача про те, що 07.08.2020 кошти у сумі 1296032,55 грн були нараховані на спеціальний рахунок одержувача грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та визнані учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказаний лист отримано особисто позивачем 11.08.2020, про що свідчить його особистий підпис на листі.

22.02.2021 позивач за договором купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу, що зареєстрований в реєстрі за №532 придбав трикімнатну квартиру в місті Харкові, як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 22.02.2021.

15.04.2021 позивач звернувся до Управління правці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з заявою про перерахунок компенсації через зміну у складі своєї сім`ї (додавання повнолітньої доньки) з посиланням на внесення 22.03.2019 змін у Порядок через додавання до членів сім`ї внутрішньо переміщеної особи неодружених дітей, які навчаються за денною формою у закладах вищої освіти до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до виповнення їм 23 років.

19.04.2021 листом №29-01-14/3266 Управління правці та соціального захисту населення Краматорської міської ради позивачу було відмовлено у перерахунку, оскільки Порядком передбачено, що проведення перерахунку компенсації можливо, якщо на день подання заяви та документів грошова компенсація не виплачена чи не виплачена не в повному обсязі.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 18.10.2021 через систему «Електронний суд».

Суд критично оцінює посилання позивача на його звернення до відповідача, яке мали місце у квітні 2021 року, оскільки таке звернення не вважається досудовою формою врегулювання спору та не свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися в суд за захистом порушених, на його думку, прав чи законних інтересів з нарахування грошової компенсації.

Суд враховує також і ту обставину, що звернення до відповідача у 2021 році ініційоване позивачем через 3 роки з моменту прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 грошової компенсації. При цьому, будь-яких об`єктивних перешкод своєчасно звернутися за захистом своїх порушених прав до суду позивач у позовній заяві чи заяві про усунення недоліків не навів.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відлік строку звернення до суду із даним позовом, слід розпочинати саме з 07.08.2020 – з дати нарахування позивачу грошової компенсації.

При цьому, із матеріалів позовної заяви судом не встановлено будь-яких інших переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Суд зазначає, що як також вказала Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру допомоги тощо.

Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі №815/4480/16, від 31.07.2018 у справі №311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03.05.2018 у справі №826/6380/17.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому необхідно враховувати, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням, а її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

З огляду на долучені докази до позовної заяви, а також оцінюючи доводи заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

За приписами ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 205, 240, 243 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії щодо розгляду заяв деяких категорій осіб про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення при виконавчому комітеті Краматорської міської ради (юридична адреса: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, площа Миру, будинок 2) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст.256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 31.01.2022.

Суддя Т.В.Загацька