Ухвала суду № 103290495, 31.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 січня 2022 року Справа №200/16724/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов поданий адвокатом Берзонем Сергієм Людвиговичем в інтересах ОСОБА_1 до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області №8/3-65 від 27 січня 2021 року та №8/12-375 від 27 жовтня 2021 року в частині, якою вирішено передати громадянці ОСОБА_2 в користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 13,2732 га пасовищ (кадастровий номер 1420981000:02:045:0016) із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області терміном на 7 років для сінокосіння і випасання худоби.

Позивач вважає протиправними рішення про передачу в користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення іншій особі, оскільки на таку ділянку видано позивачеві дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку, однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відповідач зазначив, що громадянкою ОСОБА_2 повністю дотриманий встановлений законом порядок набуття в оренду спірної земельної ділянки, а рішення міської ради приймались в межах наданих повноважень та на підставі чинного законодавства України.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

Розглянувши матеріали справи суд зазначає наступне.

Так, 21 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу с/г призначення Васюківського старостинського округу № 3 комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади (кадастровий № 1420981000:02:045:0010 у власність.

Рішенням Соледарської міської ради від 19 грудня 2019 року №7/50-1180 вирішено відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 - загальною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади за межами населених пунктів с. Васюківка, колишньої Васюківської сільської ради, у зв`язку з організацією на даній земельній ділянці (кадастровий № 1420981000:02:045:0010) громадських пасовищ, відповідно до рішення від 27 вересня 2019 року №7/47-1093 «Про створення громадських пасовищ та затвердження Положення про громадські пасовища».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №200/1715/20-а вирішено, зокрема зобов`язати Соледарську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства на території Васюківського старостинського округу № 3, яка знаходиться в межах земель сільськогосподарського призначення (кадастровий номер: 1420981000:02:045:0010) комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади.

На виконання зазначеного вище рішення суду, рішенням Соледарської міської ради від 22 грудня 2020 року №8/2-33 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки гр. ОСОБА_1 орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства (А 01.03) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області за межами населених пунктів с. Бондарне колишньої Васюківської сільської ради, для подальшої передачі у власність.

На виконання рішення Донецького оружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року по справі №200/1825/21-а, рішенням відповідача від 19 серпня 2021 року №8/10-317 надано ОСОБА_1 згоду на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади, кадастровий № 1420981000:02:045:0016. площею 13,2732 га, та дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Разом з цим, рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 22 вересня 2021 року № 8/1 1-338 передано громадянці ОСОБА_2 в користування на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею загальною площею 20,5372 га, крім іншого: земельнуділянку площею 13,2732га пасовищ (кадастровийномер1420981000:02:045:0016) із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області терміном на 5 років для сінокосіння і випасання худоби (01.08).

При цьому, рішенням відповідача від 27 жовтня 2021 року № 8/12-375 внесено зміни до Рішення від 22 вересня 2021 року № 8/11-338 в частині зміни строку оренди - з 5 років на 7 років.

Тобто, відповідачем передано гр. ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку строком на 7 років для сінокосіння і випасання худоби із кадастровим № 1420981000:02:045:0016, при цьому гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки, для подальшої передачі у власність.

Вважаючи, що рішення відповідача в частині передання в оренду гр. ОСОБА_2 земельної ділянки є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адмінстративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов`язаність із сферою реалізації публічної влади.

Проте, слід зазначити, що специфіку публічно-правового спору визначає не тільки його суб`єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов`язане з цим питанням межі повноважень адміністративного суду.

Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб`єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб`єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб`єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Як убачається з адміністративного позову, ОСОБА_3 звернулася до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення відповідача відносно земельної ділянки, яку передано в оренду третій особі та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою для подальшої передачі у власність.

Проте у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Таким чином, прийняте відповідачем рішення про передачу іншій особі в оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. У зв`язку з прийнятим спірним рішенням виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією права користування земельною ділянкою. У такому випадку захист порушеного права залежно від суб`єктного складу сторін має вирішуватися за нормами цивільного (господарського) судочинства.

Оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом порушеного, на думку позивача, права користування земельною ділянкою, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами в порядку цивільного судочинства, враховуючи суб`єктний склад учасників справи.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 727/1002/17 (провадження № 11-1492апп18), у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 727/10968/17 (провадження № 11-524апп18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ураховуючи суб`єктний склад сторін, зміст заявлених позивачем вимог та предмет, з огляду на той факт, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити.

При цьому, на виконання положень частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз`яснює позивачеві, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 143, 238, 239, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства, із врахуванням правил територіальної підсудності відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Текст ухвали суду розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв