Рішення № 103290477, 18.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 року Справа№200/12761/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

за участю секретаря Нікіфорової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

28 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії позивачу з 01 квітня 2017 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити позивачу нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з пенсії за період з 01 квітня 2017 року.

У позовній заяві свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком. Виплату пенсії позивачу припинено з 01 квітня 2017 року. 31 серпня 2021 року представником позивача до ГУ ПФУ в Донецькій області був спрямований адвокатський запит, в якому представник позивача просив надати інформацію щодо причин припинення та невиплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 та надати копії рішень, якими вирішено не виплачувати пенсію та заборгованість. Також просив поновити виплату пенсії та виплатити заборгованість та надати роздруківку помісячних виплат пенсії ОСОБА_1 та заборгованості станом на 01 серпня 2021 року. Листом від 23 вересня 2021 року №0500/1502-8/75104 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило представника позивача про те, що призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 здійснено на підставі ст.12 Закону України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з 01 квітня 2017 року. Таким чином, позивач вважає що порушено її право на пенсійне забезпечення.

У поданому до суду відзиві на адміністративний позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що позивач перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа в Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. З 01.06.2021 року у зв`язку з реорганізацією проведено приєднання Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Зазначає, що пенсія позивачу була призупинена на підставі отримання інформації щодо повернення внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окуповану територію України з 04 квітня 2017 року.

Також відповідач відзначив, що Постановою КМУ від 12 серпня 2019 №788 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України» встановлено, що виплата пенсії продовжується після особистого звернення особи та проходження ідентифікації. З моменту припинення виплати пенсії до по день звернення до суду позивач до Головного управління з заявою про поновлення пенсійної виплати не зверталась.

Підсумовуючи відповідач також звернув увагу суду на пропущений позивачкою строк звернення до суду із даним позовом.

З огляду на зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 28 жовтня 2021 року суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 26 листопада 2021 року суд, задовольнивши клопотання представника відповідача, витребував від Державної прикордонної служби України інформацію наступного змісту: чи перетинала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою України, державний кордон України або лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у період з 01.04.2017 року до часу надання відповіді на запит суду та в разі перетину вказаною особою державного кордону України або лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у вказаний проміжок часу надати інформацію про дату та час перетину та в якому напрямі перетинала, перейшов зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, строк проведення якого продовжив на 30 днів, та повідомив учасників справи, що проведення підготовчого засідання у справі відбудеться 07 грудня 2021 року о 10 год. 30 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду. Також, цією ухвалою, суд визнав явку позивача її та представника - Корнієнко Андрія Андрійовича обов`язковою.

03 грудня 2021 року суд своєю ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

07 грудня 2021 року суд виніс ухвалу, якою відклав підготовче засідання по даній справі до 13 грудня 2021 року до 12 год. 00 хвил., задовольнивши клопотання представника позивача, забезпечив участь позивача та її представника у підготовчому засіданні в режимі відео конференції.

13 грудня 2021 року суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 21 грудня 2021 року.

Ухвалою від 21 грудня суд закрив підготовче провадження в даній справі та призначив її розгляд по суті на 18 січня 2021 року о 10 год. 00 хвил.

Матеріали справи містять клопотання представника позивача про проведення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Позивач та відповіда, ані заяв, ані клопотань на адресу суду не надіслали, про причини не явки у судове засідання суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши пояснення учасників справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9-11).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12 липня 2016 року № 1442032403 фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 (а. с. 12).

31.08.2021 року представником позивача до ГУ ПФУ в Донецькій області був спрямований адвокатський запит, в якому представник позивача просив надати інформацію щодо причин припинення та невиплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 та надати копії рішень, якими вирішено не виплачувати пенсію та заборгованість. Також просив поновити виплату пенсії та виплатити заборгованість та надати роздруківку помісячних виплат пенсії ОСОБА_1 та заборгованості станом на 01 серпня 2021 року (а. с. 16-17).

Листом від 23 вересня 2021 року № 0500-1502-8/75104 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило представника позивача про те, що призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 здійснено на підставі ст.12 Закону України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з 01 квітня 2017 року. Позивач до Головного управління з заявою про поновлення пенсійної виплати не зверталась (а. с. 18).

Відповідачем долучено до матеріалів справи протокол індивідуального перерахунку пенсійних виплат ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2017 року по 30 листопада 2021 року, відповідно до якого судом встановлено, що пенсія позивачу за період з 01 квітня 2017 року по 30 листопада 2021 року нараховувалась, проте не виплачувалась (а.с. 39-47).

Відповідно до наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 30 листопада 2021 року № 91-46436/0/15-21 ОСОБА_1 перетнула державний кордон України в межах з Донецької та Луганської областями та з тимчасово окупованою територією АР Крим 18 квітня 2017 року з відміткою «виїзд». Інша інформація відсутня (а.с. 82).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені ч.1 ст.49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Статтею 24 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачує позивачу пенсію з 01 квітня 2017 року.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для неї, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права,Конституція Українимає найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч.2 ст.19 Конституції України).

Призупинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Аналогічноговисновку дійшов Верховний суд при розгляді справи № 805/402/18-а.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, оскільки судом було встановлено, що нарахування пенсійних виплат позивачу за період з 01 квітня 2017 року не припинялось.

Доводи відповідача щодо пропущеного позивачем строку звернення до суду із даним позовом суд не приймає, оскільки ухвалою від 01 жовтня 2021 року суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Нормами частини другоїстатті 133 КАС України встановлено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із положеннями частини першоїстатті 139 КАСУкраїни, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі 908,00 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями2,5-10,20,22,25,72-77,90,132,139,143,241-246,250,251,255,295,297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділуПерехідні положенняКодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) поновити виплату ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) пенсії з 01 квітня 2017 року з виплатою заборгованості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров