Ухвала суду № 103288877, 28.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

28 січня 2022 року Справа №200/16698/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши заяву представника відповідача про розстрочення судового рішення у письмовому провадженні за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемівський електротехнічний завод” (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Недогібченка, 17, ЄДРПОУ 01056729) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемівський електротехнічний завод” (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу, в якому просив:

стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “Артемівський електротехнічний завод” в рахунок погашення по даткового боргу на загальну суму 766 432,62 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2022 року, позовну заяву Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемівський електротехнічний завод” (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Недогібченка, 17, ЄДРПОУ 01056729) про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто на користь Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ 44070187), кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю “Артемівський електротехнічний завод” (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Недогібченка, 17, ЄДРПОУ 01056729) в рахунок погашення по даткового боргу на загальну суму 766 432,62 грн.

Представником відповідача на адресу суду було подано заяву про розстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду, в якому просив, розстрочити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/16698/21 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕМШСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД» про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕМІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД» на користь Головного управління ДПС у Донецькій області 766 432,62 грн. шляхом призначення до сплати з боку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРТЕМІВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ ЗАВОД» на користь Головного управління ДПС у Донецькій області щомісячних платежів в розмірі по 63 869,39 грн. щомісячно, починаючи з 20.01.2022р. та по 20.12.2022р. включно.

Заява вмотивована тим, що Відповідач має вкрай незадовільний фінансовий стан, що істотно ускладнює та фактично унеможливлює належне і своєчасне виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та створює загрозу банкрутства підприємства-боржника (відповідача у справі). Вказане підтверджується відповідними бухгалтерськими та фінансовими документами відповідача, а саме: балансом (звітом про фінансовий стан) та звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід) на 30.09.2021 року, згідно з якими: знос основних засобів склав на кінець звітного періоду 12 392 000,00 грн.; відповідач має дебіторську заборгованість загальною сумою 6 352 000 грн. (в тому числі за продукцію (товари, роботи, послуги), за розрахунками за виданими авансами); сума на рахунках в банках становить лише 312 000 грн.; непокритий збиток відповідача за звітний період склав 13 408 000,00 грн., тобто збільшився майже на 2 000 000 грн.; відповідач має поточну кредиторську заборгованість на загальну суму 20 545 000,00 грн. (в тому числі за розрахунками з бюджетом на суму 955 000,00 грн. та за розрахунками з оплати праці на суму 240 000,00 грн.); чистий фінансовий результат відповідача порівняно з аналогічним періодом попереднього року погіршився на 1 105 000,00 грн. та збиток за звітний період становить 2 809 000,00 грн.

Представником позивача через канцелярію суду надані заперечення, відповідно до яких останній просив суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування заперечень позивач посилається на те, що несплата відповідачем заборгованості перед бюджетом порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду економічним інтересам держави, загрожує виконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу. Позивач зазначає, що заявник в заяві про розстрочення виконання рішення суду посилається вказує на скрутне матеріальне становищі, яке викликане нестабільністю фінансового стану, проте, вказані в заяві факти не є об`єктивними обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду. Збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, тому вказані факти не мають об`єктивного характеру. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не було надано жодного економічного обґрунтування, яке б свідчило про неможливість погашення Відповідачем податкового боргу. Не надано відповідачем й жодних доказів та гарантій про можливість сплати боргу у майбутньому. Зазначене свідчить, що існує значна вірогідність непогашення боргу платником, що призведе до порушення інтересів бюджету України. Також, позивач звертав увагу на те, що сума заборгованості платника податків (766 432,62 грн.) є значною сумою для наповнення державного бюджету. На підтвердження неспроможності сплатити суму боргу не надано довідок про залишок коштів на розрахункових рахунках відповідача. При цьому, борг підприємства з не сплачених податків зменшує поповнення Державного бюджету України та ставить під загрозу своєчасне та повне отримання виплат соціальній категорії громадян. З огляду на викладене позивач просив суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (ч.1 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч.1 ст.378 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини четвертої статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із системного аналізу даної норми видно, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).

Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права.

В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення, яким стягнуто податковий борг.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.

Інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється ст.100 ПК України, є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії цього Кодексу.

Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення (врегульоване КАС України) за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого ст.100 ПК України, вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) та за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).

За наведеного, суд вважає, що норми ст.100 ПК України, які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п.100.5 ст.100 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ст.100 ПК України).

Відповідно до п.100.4, п.100.5 ст.100 ПК України постановою Кабінету Міністрів України №1235 від 27.12.2010 було затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Суд звертає увагу на те, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.03.2019 по справі №809/927/14, від 24.01.2019 по справі №813/3195/14, від 15.06.2021 по справі №140/3852/19.

При цьому, позивач не надав пояснень та доказів на підтвердження того, яким чином відстрочення судом сплати податкового боргу сприятиме його сплаті після закінчення терміну відстрочення, тобто які прогнозовані події у зазначений ним період сприятимуть виникненню у підприємства можливості погасити борг.

Крім того, не зазначено, яких заходів вживає підприємство для сплати цього боргу та інших боргових зобов`язань.

Суд також бере до уваги той факт, що застосована судом розстрочка призводить до збільшення податкового боргу відповідача, адже порушення строків сплати податкових зобов`язань тягне нарахування фінансових санкцій, зокрема пені.

Отже, застосування такого заходу як розстрочення сплати у даному випадку є необґрунтованим, оскільки відсутні підстави вважати, що через рік обставини зміняться і відповідач матиме можливість виконати судове рішення в повному обсязі у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. 243, 248, 256, 378, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемівський електротехнічний завод” про розстрочення судового рішення по справі №200/16698/21 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Суддя Є.В. Череповський